Від Бахмута до Лубен насіємо: головне з нових прогнозів МВФ для України

Міжнародний валютний фонд оприлюднив кілька свіжих прогнозів щодо України.

Між словами «прогноз» і «підтримка» можна впевнено ставити знак рівняння.

Базовий сценарій чотирирічної програми розширеного фінансування передбачає завершення війни в середині 2024 року, тоді як негативний — до кінця 2025-го.

«В базовому сценарії це $115 млрд, а в несприятливому — $240 млрд», — сказав очільник місії Фонду Гевін Грей.

Очевидно, в разі затягування війни посилення негативних побічних ефектів на економіку буде більшим. Водночас у програмі передбачено додаткові гарантії з боку країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.

Це означає, що, навіть якщо ситуація розвиватиметься гірше за негативний сценарій, ці донори працюватимуть із МВФ, щоб сприяти тому, аби підтримати Україну.

Свіжий прогноз щодо зростання економіки України в най­ближчі п’ять років теж нерадісний: за очікуваннями МВФ, «неймовірна відбудова» дозволить Україні вийти на рівень у 83% від ВВП 2021 року.

Втім і перший, і  другий прогнози вітчизняні експерти ввічливо беруть до уваги, але, як-то кажуть, мають свою думку... Адже прогнози МВФ — завжди найобережніші.

Буде краще розвиватись економіка, ніж очікувалось, — добре, а от гіршого сценарію МВФ не може собі  дозволити. Ну, як «фінансовий сапер».

У фінансового експерта Еріка Наймана є три сценарії: «Оптимістичний — три роки, за цей час у нас буде знову $200 млрд ВВП. Базовий сценарій — це п’ять років. Песимістичний — ніколи.

Та песимістичний — це якщо Україна програє війну, якщо щось піде не так. Але ймовірність цього мізерна. Враховуючи те, як включився Захід, я не розумію, як Україна може програти».

Незважаючи на це, наша економіка зараз, по суті, переведена на військові рейки, більшість західних грошей — грантів і кредитів — іде на потреби армії, відчувається, що країна, як-то кажуть, на низькому старті.

Роман Ващук, бізнес-омбудсман вважає: «Навіть тепер, якщо ви є постачальником вікон, дверей, обладнання для заправок, то вже маєте помітний попит в Україні. Тобто цей процес уже потихеньку почався, але після закінчення бойових дій він перейде на значно інший рівень і швидкість».

Будемо сподіватись, що найгірше в енергетиці позаду, і це дасть поштовх для відновлення промислового виробництва, але воно (відновлення. – Авт.) не відбуватиметься за старими лекалами довоєнної економіки. А ще набув чинності новий меморандум з МВФ, який вимагає від України проведення реформ.

«З одного боку, війна — це криза, але з іншого — це чудова нагода реформувати Україну, — вважає колишній прем’єр Арсеній Яценюк. — Не думаю, що стара Україна — це життєздатна модель, навіть та, що була у 2014—2022 рр».

В Україні одночасно спостерігається й високе безробіття, а з іншого боку — дефіцит кадрів, тобто маємо диспропорції на ринку праці. Виграють ті українці, які зможуть знайти себе в нових умовах: за даними НБУ, зарплата зростатиме темпами інфляції, тобто виросте приблизно на 20% у 2023 році. 

Очікується, що обсяги агропродукції будуть нижчими, ніж 2022 року: адже значну частину полів, наприклад, у  Херсонській області, не можна обробити — бо там заміновано. Але дефіциту продуктів не буде: традиційна реакція українців на кризу — сапку в руки і вирощувати небувалий урожай.

Економіка почне оживати, і, окрім того, що спостерігається попит на українську продукцію, — виробляй і доставляй,  є підстави вважати, що ЄС продовжить безмитну торгівлю. Основу цього зростання забезпечать споживчі витрати громадян.

Зараз вони дещо «заморожені», і величезна кількість грошей, що брилою нависає на фінансовому ринку, непокоїть Національний банк України. З усіх коштів, які українці тримають у комерційних банках, а це 1,75 трлн гривень, зовсім мало вони зберігають на депозитних рахунках.

Понад 70 відсотків (1,3 трлн грн) — це гроші на картці, тобто клієнти їх можуть зняти в будь-який момент, а банки зобов’язані бути готовими їх виплатити. А ще 400 млрд гривень — «на руках» у населення.

НБУ докладає зусиль, щоб зробити депозити більш привабливими, але не встигає: щомісяця через виплати на утримання військовослужбовців вливається 80 млрд гривень (а ще суми в 15 млн грн, що виплачують за загиблих при виконанні бойових завдань захисників).

«Відбудова знищеного житла — так, це важливо. Я думаю, що після закінчення бойових дій Україна стане найбільшим будівельним майданчиком не лише Європи, а й світу», — вважає Роман Ващук. 

Тож варто подумати, чи тримати гроші під подушкою, чи достатньо отримувати проценти за депозитним вкладом?

Здається неймовірним, але це факт: з’явився попит з передової (наші захисники цікавляться. — Авт.) на дистанційні курси: як керувати своїми коштами, як відкрити приватну справу тощо. Українці, поза сумнівом, добре вміють і воювати, і хазяйнувати.

Продовження теми 8 стор.