Моніторинг під обстрілами. Як працювала гідрометеорологічна мережі Полісся під час окупації

У серпні минулого року в «УМ» було надруковано нашу статтю про роботу гідрометеорологів Київщини на окупованих територіях.

Як було анонсовано в згаданій публікації, ми продовжуємо розповідати про роботу мережі гідрометеорологічних спостережень на тоді окупованих територіях Полісся — Житомирщини, Київщини, Чернігівщини і Сумщини.

Почнімо з Житомирщини. Збої в роботі відбувались на метеостанціях Житомир (не працювала у нічні строки з 28 лютого по 21 березня), Коростень (взагалі не працювала 25-27 лютого, у нічні строки не працювала з 28 лютого по 10 квітня).

Гірша ситуація була в Овручі, яка зовсім не працювала з 25 лютого по 2 березня, а з 3 по 10 березня проводились лише денні спостереження.

Гідрологічний пост Звягель на річці Случ не працював з 1 по 20 березня, Броники на річці Тня — з 1 березня по 31 травня, Словенщина — Норин із 21 березня по 15 квітня.

Але зважаючи на те, що весна 2022 року була помірно теплою, повінь була низькою і екстремально високих рівнів води не було пропущено. Тобто перерви у спостереженнях не були критичні.

Чернігівщина. Метеостанція Сновськ повністю не працювала з 1 по 3 березня, а нічні спостереження не проводились з 24 лютого по 1 червня. Станція Чернігів не працювала з 25 лютого по 30 квітня, а з 1 по 12 травня не проводились нічні спостереження.

Семенівка не працювала у нічний час з 24 лютого по 21 березня. У Прилуках станція не працювала у нічні строки з 28 лютого по 12 травня, а у Ніжині — з 28 лютого по 12 квітня. Придеснянська воднобалансова станція не працювала у нічні строки з 24 лютого по 16 травня, а метеостанція Остер — з 1 березня по 11 травня.

Незважаючи на окупацію, гідрологічні пости працювали згідно з програмою спостережень: Сновськ на річці Снов з 24 лютого по 31 березня, а Новгород-Сіверський і Макошино на річці Десна з 24 лютого по 31 березня перебували під окупацією.

Авіаметстанція Суми не працювала повністю з 24 лютого по 30 квітня, а метеостанція Лебедин — із 26 лютого по 5 квітня.

Гідрологічний пост Зеленківка на річці Сула перебував під окупацією з 24 лютого по 4 квітня, але продовжував працювати. Через періодичні обстріли мали перерву в спостереженнях пост Суми на річці Псел із 14 по 18 березня, Чернеччина на річці Ворскла з 24 лютого по 19 квітня, Ромни на річці Сула з 28 лютого по 17 березня. Але перерва у роботі цих постів через спокійну весняну повінь не вплинула негативно на достовірність вивчення гідрологічного режиму лівобережних приток Дніпра.

Безумовно, читач уже стомився від численних географічних назв і дат, то на завершення пропонуємо спогади начальниці метеостанції Конотоп про події 24-25 лютого 2022 року в Конотопі.

Спогади про роботу метеостанції Конотоп у першу добу війни її начальниці Олени Покровенко:

«Коли 24 лютого 2022 року технік-метеоролог Світлана Митяй вийшла для проведення спостережень о 17-й годині Київського часу, поблизу станції в районі залізничного мосту вже лунали постріли з автоматів, звідти рухалися БТРи. Близько 17-ї години вже чулися вибухи, будівля станції здригалася.

Працівники спустилися в під’їзд на перший поверх, де товсті несучі стіні і перекриття, там і схоронилися. У вікно було видно, як снаряд вибухнув поблизу будинку навпроти метеомайданчика, здійнявся пил, осколками поранило літнього чоловіка, який не вижив, бо «швидка допомога» не працювала.

Один з українських БТРів зупинився також навпроти метеомайданчика. У нього були пробиті колеса. З БТР повистрибували наші військові, і їх підібрав інший бронеавтомобіль. Вибухи припинилися, лунали лише автоматні черги і по території станції в бік трамвайного парку пробігли близько десятка військових, чи наші, чи рашисти — було незрозуміло.

Потім ми побачили, як горить БТР поблизу автозаправки, що розташована метрів за сто від метеостанції. Уранці поблизу заправки ми побачили згорілу машину із загиблими та згорілий БТР із тілом нашого військового. Зараз на цьому місці меморіальна дошка.

Я змушена була залишитись у нічну зміну, бо черговий технік-метеоролог не змогла дістатися на робоче місце. Жодного строку спостережень не пропустили, хоча було кілька ночей, коли телеграми не відправляли через відсутність зв’язку. Диво, що на майданчику нічого не було пошкоджено серед усього цього жахіття».

Зважаючи на сумлінну працю працівників гідрометеорологічної мережі під час російсько-української війни, керівництво ДСНС України виділило на кожну гідрометеостанцію по одному сучасному ноутбуку для покращення передавання оперативної інформації до Українського гідрометцентру, також поліпшується забезпечення автотранспортом для проведення відбору проб і моніторингу природного середовища.

Їх результати будуть використані при оцінці реальних збитків природного середовища під час російської агресії.

Про роботу метеостанцій східних і південних областей України, які поки що потерпають в окупації, ми напишемо окремо, після їх звільнення.

Матеріали, зібрані гідрометеорологами Полісся під час окупації, поповнять базу Галузевого державного архіву матеріалів гідрометеорологічних спостережень Державної служби з надзвичайних ситуацій України і будуть використовуватись у майбутньому.

Олександр КОСОВЕЦЬ,  почесний працівник Гідрометслужби України, член вченої ради Українського географічного товариства
Андрій КУЦИЙ, директор Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського