Тривоги літ. Педагог Олександра Данилевська з Чернігівщини осмислює світ віршами

Понад пів століття Олександра Василівна Данилевська з Чернігівщини працювала на шкільній ниві:

вчителювала, була заступником директора, потім директором у рідній Кобижчі.

Ще п’ять років тому викладала англійську мову кілька разів на тиждень у сусідньому населеному пункті.

А 2 квітня відмінник народної освіти знову отримала численні вітання з ювілеєм — 80-літтям.

Донині особливим світом ювілярки є поезія.

Кілька творів Олександри Василівни друкуємо.

На семи вітрах
Білі, бузкові, червоні
Човники маків у вічність пливуть.
На їхніх вітрилах чистих
Одвічна дитинства суть.
Синок мій журавликом ніжним
У світлих тривогах-снах
Несеться на маків вітрилах
По синіх своїх морях.
Він снить островами далекими,
У мріях їх відкрива.
У серця мого долонях
Його дивосвіт ожива...
Він вже не журавлик, а сокіл.
І справжні його кораблі
По морю бурхливім Чорнім
Пливуть у далекій млі.
Він вахту несе на морі.
І на семи вітрах
У серці його гніздиться
Моєї тривоги птах.
Снігами летять на скроні
Тривоги прожитих літ,
Що мчать невблаганно швидко.
І їм не спинити лік.
По морю, по океану,
По справжніх його світах
Летить на семи вітрилах
Любові моєї птах.
Моїм синам
Постелю тобі цвіт каштанів,
І жар-птиці перо гаряче
У твоїй покладу світлиці.
Нехай спиться тобі.
Нехай спиться.
І хай поле тобі присниться,
Як біжиш по стерні ти босим
У далекім твоїм дитинстві,
Де ромашки і море волошок
Посміхаються дивовижно,
Поки мама пшеницю стиглу
Золотим серпом не вижне.
І хай тато тобі насниться,
Як в росі срібні трави косить,
І в руках своїх щедрих,теплих
Тобі яблука в дім приносить.
Постелю тобі цвіт каштанів,
Хай тобі на нім солодко спиться.
Жайворонкова пісня весняна
На світанні нехай присниться. ...
Стану зіркою в тебе над хатою
І твій сон оберігатиму я.
І шептатиму ніжно-тихо:
«Не забудь мене, не забудь.
Всі вітри хай тебе обминуть...»