Машинки-розмальовки. Майстер з-під Полтави «перевдягає» в камуфляж авто для сил оборони України

Застаю 36-річного жителя села Щербані, що неподалік Полтави, Сергія Новосьолова за роботою.

Цього разу він робить маскувальну розмальовку автомобіля Volvo, який уже наступного дня має вирушити на фронт.

Через руки майстра пройшли чотири десятки транспортних засобів

«Ця автівка вже була на передовій і повернулася через те, що підвів двигун. Тож його відремонтували, після чого вирішили освіжити ще й зовнішній вигляд «залізного коня». Для того, щоб пофарбувати авто, потрібні, зокрема, малярна стрічка й балончики аеро­зольної фарби (її перевага в тому, що вона рівно лягає на будь-яку поверхню). А сам процес, власне, нескладний: спочатку обклеюю стрічкою стекла, фари тощо, аби не заляпати їх фарбою. Потім фарбую автівку в базовий колір, а коли фарба підсохне, наношу пікселі», — вводить мене в курс справи майстер.

У Сергія Новосьолова є давнє захоплення — графіті, яке він вдало поєднує з основною роботою. Його патріотичні вуличні малюнки можна побачити й у Щербанях, і в Полтаві.

Знаючи про це його хобі, якось до нього звернувся знайомий волонтер із «Полтавського батальйону небайдужих», попросивши зробити піксельний камуфляж придбаного на благодійні кошти автомобіля для ЗСУ.

Із тієї першої «Ниви» все й почалося. І так пішло-поїхало: спочатку, за словами художника-самоука, він фарбував у камуфляж «Ниви», «Жигулі» 8-ї, 9-ї моделей, потім — пікапи, джипи, мікроавтобуси.

А місяців два тому зробив маскувальну розмальовку навіть банно-прального комплексу на колесах. Тепер уже на рахунку Сергія — чотири десятки «одягнених» у камуфляж автівок різних марок для наших армійців.

«Зараз це важливіше, — розмірковує вголос мій співрозмовник. — А мистецтвом графіті займатимуся після закінчення війни».

Зимовий камуфляж у виконанні Сергія.
Фото надане Сергієм Новосьоловим.

Завдяки «сарафанному радіо» волонтери, а тепер уже й військові знаходять майстра самі. Вони ж і забезпечують його фарбою та іншими матеріалами. А от за свою роботу винагороди він не бере.

Маючи основну зайнятість, маскувальну розмальовку автомобілів робить у вихідні. Пояснюючи ж, чому з «Вольво» возиться у п’ятницю, зазначає, що цього разу волонтери попросили його виконати роботу терміново, бо авто дуже чекають на передовій.

«Часто буває так, що фарба ще зовсім не висохла, а автівка вже вирушає на фронт. На фарбування «Вольво» витратив десь три години, бо базовий колір на корпусі цього автомобіля вже був, відтак я лише наніс пікселі.

Мабуть, більше часу приділив обклеюванню окремих частин автівки малярною стрічкою», — усміхається Сергій Новосьолов. Щоправда, авто після того, як над ним почаклував Сергій, як на мене, змінилося до невпізнання.

А зазвичай на фарбування одного автомобіля художник-самоук витрачає приблизно чотири години. Хоч із мобільним банно-пральним комплексом, констатує, довелося повозитися дещо довше: мало того, що він узагалі громіздкий, так ще й у висоту сягає приблизно два метри — на дах треба було залазити по драбині.

Серед пофарбованих автомашин немає двох однакових

До речі, до роботи Сергій Новосьолов підходить дуже творчо, а отже, серед пофарбованих ним автомашин немає двох однакових.

«Буває, мене просять просто пофарбувати авто в монотонний непримітний сірий або чорний матовий колір — таке завдання є найпростішим. А хтось хоче бачити на корпусі пікселі: як прямокутні, так і округлої, плямистої форми. Дехто ж говорить: фарбуй, мовляв, на свій розсуд. У такому разі можу експериментувати, «включити» фантазію, придумати щось новеньке. Тобто не фарбую автівки за одним шаблоном, — стверджує чоловік. — І фарбу стараюся замовляти різного кольору. Хоч частіше роблю камуфляж під пору року, певний ландшафт, навколишнє природне середовище. Узимку три-чотири автомобілі покрив пікселями сіро-білого кольору. Оскільки маємо порівняно теплі зими, то чисто білий колір уже не актуальний. Більш затребувані «брудні» тони. Зараз — весняні дні. Тому я щедро додаю зеленкуватої, коричневої фарб».

Яскравих кольорів, категорично заявляє майстер, на війні не має бути, адже строкате авто, як правило, стає зручною мішенню для ворога. Тому тони мають бути максимально приглушеними.

«Нещодавно фарбував Volkswagen T4, пригнаний із-за кордону, у якому диски були яскраво-салатового кольору, то довелося навіть їх маскувати», — пригадав Сергій.

А от піксельний малюнок він створює з допомогою вирізаного з картону трафарету. Задля цього збирає упаковки з-під піци, позичає коробки з-під іграшок у малого сина тощо.

«Міг би зображувати пікселі на корпусі автомобіля й від руки, але це подовжило б процес фарбування авто. Оскільки ж усе потрібно робити дуже швидко, то просто ніколи «гратися» — вимальовувати кожну деталь. Трафарети в такому разі — найбільш оптимальний варіант. Вирізати їх нескладно. Коли відключали електрику, створював їх із допомогою канцелярського ножа увечері після роботи при світлі свічки. Вони в мене одноразові, бо зазвичай дуже швидко вбирають фарбу на робочій поверхні й потім уже не годяться. Тому на кожний автомобіль вирізаю новий трафарет», — розповідає про подробиці Сергій Новосьолов.

Раніше, за словами мого нового знайомого, складність була в тому, що він не мав певного приміщення для фарбування автівок. Тож доводилося робити це там-сям.

Зараз і ця проблема лишилася позаду: хлопці, які займаються малярними роботами, відновленням базового покриття автомобілів, за потреби безкоштовно надають у розпорядження Сергія теплий бокс.

«А теплої пори року зможу фарбувати автомобілі просто на вулиці, — говорить чоловік. — Звісно ж, гріють душу відеозвіти та слова подяки від бійців, а також думка про те, що комусь пофарбоване мною в камуфляж авто, можливо, збереже життя. Нині такий час, що потрібно всім у міру своїх сил допомагати нашій армії, аби наблизити перемогу».