Україна та МВФ домовились про нову програму на 15,6 мільярда доларів

Угоду ще має погодити Рада директорів МВФ, але очікується, що це станеться найближчими тижнями.

Зауважимо, що за 30 років співробітництва МВФ надав Україні близько 37 млрд доларів фінансової підтримки, зокрема, 2008 року, під час глобальної фінансової кризи, нам виділили рекордну для України на той час позику — 10,6 млрд доларів.

Нинішня — беспрецедентна і нетипова, і не тільки тому, що становить 577% від квоти України в МВФ.

Міжнародний валютний фонд, як той лікар, приходить «оздоровлювати» економіку країн, що хворі на всілякі економічні негаразди — некерований дефіцит бюджету, хаотичну монетарну політику, але в Україні з цим все — ок.

США та наші західні партнери своєю задекларованою підтримкою повністю покривають спричинений війною дефіцит бюджету України на 2023 рік.

Але ситуація змінюється. І змінюється швидко: днями Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до державного бюджету, яким видатки на оборону збільшуються на 518 млрд грн! Це вимушений крок та констатація того, що війна з рф, імовірно, триватиме весь 2023 рік і витрати на ЗСУ зростатимуть.

Тож нова програма МВФ має виразний колір військового хакі (і це не дуже хороша новина). Передбачається двоетапний підхід, і перший етап триватиме протягом перших 12-18 місяців — тобто МВФ наразі очікує (і уряд з цим погоджується), що війна триватиме ще 12-18 місяців. А як же хотілося вірити Буданову!

На першому етапі МВФ і уряд робитимуть усе, щоб умовну стабільність було збережено і ми могли отримати $4,5 млрд уже до кінця 2023 року.

Олександр Паращій, аналітик Concord Capital, робить висновок: «Поки триває війна, курс долара залишатиметься фіксованим. Тобто, офіційний курс 36,6 — це, ймовірно, надовго. МВФ ввічливо натякає, що його бачення перспектив економіки цього року — це, скоріше, невеличке падіння (середина його діапазону прогнозу — мінус 1%), тоді як уряд і НБУ говорять про можливе невеличке зростання. Але загалом очікування вельми схожі».

На другому етапі увагу буде зосереджено на більш масштабних реформах, спрямованих на закріплення макроекономічної стабільності, підтримку відновлення та якнайшвидшої реконструкції.

Щоб отримати фінансування від МВФ, український уряд обіцяє, окрім традиційних антикорупційних реформ, зокрема спробу спланувати власні доходи держави на горизонті п’яти років і відмову від наповнення бюджету за рахунок друку коштів Нацбанком. Примітно, що МВФ наголошує на уникненні нових заходів, які можуть призвести до зниження податкових надходжень.

«Україна бере зобов’язання не вдаватися до різких рухів — це закид у бік тих, хто пропагує різку ліберальну реформу зі зниженням ставок», — вважає аналітик ICU Михайло Демків.

Наразі в українській владі прихильники радикальної податкової реформи активно пропагують значне зниження ставок ключових податків — податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб — до 10% кожен.

Зауважимо, що влада все ж не поспішає з радикальними реформами, віддаючи перевагу обережним крокам. Так, минулого тижня НБУ залишив без змін облікову ставку на рівні 25%.

При цьому регулятор стурбований тим, що на поточних рахунках населення перебуває величезна сума готівкових коштів — 400 млрд грн, яка тримається як для умов воєнного часу — «про всяк випадок».

Але регулятор розуміє, що наш пересічний громадянин може, вставши якось вранці не з тої ноги, побігти скуповувати валюту або витрачати великі суми на якісь покупки — і це ризики для фінансової системи.

Тому НБУ хоче спрямувати ці кошти в депозити. Зроблено було елегантний крок: ставки за депозитними сертифікатами овернайт (депозит на термін не більше одного операційного дня. — Ред.) знижено з 23 до 20 відсотків, що, на думку Михайла Демківа, еквівалентно зниженню облікової ставки.

Тож тепер банки будуть більше зацікавлені в депозитах населення і, як очікується, ставки за строковими депозитами від трьох до шести місяців зростуть обов’язково. А поки банки включаються в нескінченну боротьбу за клієнта, експерти укладають парі: облікову ставку знизять у червні чи в серпні? А це вже дуже позитивний сигнал для бізнесу.