В Україні може повторитися «банкопад» 2014 року: але наслідки будуть значно серйозніші

На тлі масштабної російсько-української війни західний фінансовий сектор переживає масштабну кризу: одна за одною почали лускати банківські установи, в тому числі великі, потужні, зі столітньою історією.

Питання, чи вдасться владі та центробанкам Західної Європи та США впоратися з викликом, залишається відкритим.

Небезпекою ж для України є повторення цього процесу на нашій території. Як він може відбуватися і які наслідки мати, ми вже пам’ятаємо, адже проходили цей урок 2014 року.

Втім експерти зазначають, що зараз, коли нас атакує ворог, і ми фактично живемо в борг, наслідки можуть бути значно серйозніші.

Хто підставив швейцарців?

Зовні ситуація у фінансовій сфері України виглядає цілком стабільною: плато­спроможні банки у січні-лютому 2023 року отримали 21,5 млрд грн чистого прибутку.

Що у 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року, — 9,9 млрд грн.

При цьому доходи банків зросли на 33% порівняно з результатом січня-лютого 2022 року і становили 65,8 млрд грн, витрати — на 12%, до 44,3 млрд грн.

При цьому за підсумками січня 2023 року наші банки отримали 14,7 млрд грн чистого прибутку, що в 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року, — 7,1 млрд грн.

Утім така стабільність є оманливою. І насамперед з огляду на стан справ у світовій банківській сфері — масовий банкопад, коли не можуть втриматися навіть гіганти фінансового сектору.

Першим із відомих став Credit Suisse — з капіталізацією 575 млрд доларів, який купив UBS, найбільший банк Швейцарії за розмірами активів (1,1 трлн доларів).

При цьому угода відбувалася під пильним контролем фінансової влади країни, щоб угамувати паніку і запобігти подальшому поширенню фінансового ризику. Вартість угоди про поглинання — 3,2 млрд доларів, або 3 млрд швейцарських франків.

Як ми пам’ятаємо, на відкритті торгів 20 березня акції банку обвалилися на 60%. Сумарно за останній місяць акції банку впали на 75%, за останній рік — на 90%. Щоденний відтік клієнтів минулого тижня — на суму 10 млрд доларів.

У самому банку посилалися на психологічний ефект, викликаний банкрутством кількох регіональних банків у США Silicon Valley Bank, Silvergate Bank, Signature).

Втім експерти назвали винуватцем самих швейцарських фінансистів, точніше ризиковану політику топменеджменту: «сьюіс» — останніми роками демонстрував досить агресивну політику інвестицій у високоризикові активи, зокрема в технологічні стартапи та інвестиційні фонди, які оперували високоприбутковими, але низькорейтинговими бізнесами.

При цьому втрати вкладників від цих операцій вимірювалися десятками мільярдів доларів, а капіталізація банку знизилася з пікових 88 млрд доларів у 2007 році до близько 10 млрд доларів на кінець 2022 р.

І знову російський слід

Утім міжнародні експерти вбачають у ситуації з банкрутством і російський слід: так, обидва найбільші швейцарські банки перебувають під пильною увагою в межах розслідування міністерства юстиції США про те, чи допомагали фінансові фахівці російським олігархам ухилятися від санкцій.

Видання «Блумберг» пише, що швейцарські банки додали в нещодавню хвилю судових повісток, які розіслав уряд США. Інформаційні запити були надіслані до кризи, що охопила Credit Suisse.

За словами одного з джерел, розслідування міністерства юстиції зосереджено на виявленні співробітників банку, які мали справу з підсанкційними клієнтами.

До того, як російське вторгнення в Україну призвело до розширення санкцій, Credit Suisse був відомий тим, що обслуговував багатих росіян. На піку банк керував понад 60 млрд доларів для російських клієнтів, які приносили від 500 до 600 млн доларів прибутку на рік.

А на момент припинення роботи з окремими російськими клієнтами у травні минулого року Credit Suisse зберігав для них близько 33 млрд доларів, що на 50% більше, ніж у UBS, незважаючи на більший бізнес останнього управління активами.

Торік Міністерство юстиції США створило оперативну групу, щоб запровадити санкції щодо багатих росіян, які є політичними союзниками президента Володимира Путіна. З того часу уряд США конфіскував низку яхт, приватних літаків та елітну нерухомість.

А банки можуть заплатити за зв’язок із росіянами круглу суму — скажімо, BNP Paribas 2014 року погодився виплатити майже 9 млрд доларів після того, як визнав себе винним за звинуваченням США в обробці транзакцій для суданських, іранських і кубинських організацій, що потрапили під санкції.

Криза в Німеччині та США

Наприкінці минулого тижня проблеми почалися і в найбільшого німецького Deutsche Bank. Того самого, який є своєрідним символом Німеччини і фігурантом місцевої приказки «Не всі німці вірять у Бога, але кожен з них вірить у «Дойч банк».

Та, попри це, акції фінустанови, які раніше втратили понад одну п’яту своєї вартості, минулої п’ятниці впали на цілих 14,9%, до найнижчого рівня за п’ять місяців.

І ситуація в банку залишається складною. Непроста ситуація й на американському фінансовому ринку. Після закриття Silvergate Bank, на початку березня, збанкрутувало ще кілька компаній, які також були клієнтами фінустанови.

А падіння Silicon Valley Bank стало найбільшим банківським крахом із часів фінансової кризи 2008 року: на ринку «підвисло» — 209 млрд доларів активів та 175,4 млрд доларів депозитів.

Водночас чотири найбільші банки США — PacWest Bancorp, First Republic Bank, Charles Schwab, US Bancorp, JPMorgan Chase — втратили 52 млрд доларів ринкової вартості.

А міжнародна рейтингова агенція Moody’s знизила свій прогноз для всієї банківської системи США зі стабільного до негативного.

Антирейтинг і передумови для фінансової кризи

В Україні з початку 2023 року закрилися вже дві фінустанови — «Банк Форвард» — та IBOX. Усього ж за час війни в Україні було ліквідовано п’ять банків, усі з яких мали у тій чи іншій частці російський капітал чи російських бенефіціарів.

У Національному банку України зазначили, що деякі з банків, що існують і досі, працюють з «нежиттєздатною» моделлю. Ці банки заробляють на тіньовому ринку, займаються відмиванням коштів тощо.

У Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики виявили щонайменше дев’ять банків, які допомагали ухилятися від податків гральному бізнесу. Вони зараз перебувають під загрозою закриття.

«Зараз на українському фінансовому ринку встановився якийсь передгрозовий стан: за даними НБУ, у країні п’ять збиткових банків, причому в списку є дві великі державні кредитні установи, які найближчим часом можуть оголосити про банкрутство», — стверджує економічний експерт Олександр Гончаров.

За його словами, антирейтинг найбільш збиткових банків має такий вигляд. На першому місці — «Сенс Банк» — (раніше «Альфа-Банк»), що належить російському бізнесмену Михайлу Фрідману, близькому до Володимира Путіна. Банк має збиток 6,97 млрд грн.

Придбати актив зможе Grupa Polsat Plus, яка належить польському бізнесмену Зигмунту Соложу. Зараз сторони готують детальну незалежну перевірку банку перед можливою угодою щодо купівлі польською стороною часток Михайла Фрідмана та партнерів у люксембурзької ABH Holdings, яка є материнською компанією «Сенсу».

За словами представника голови наглядової ради «Сенс Банку» Романа Шпека, у разі погодження продажу російські акціонери «Сенсу» не отримають жодних грошей за банк, оскільки всі вони підуть у докапіталізацію банку.

«Можлива угода складатиметься з двох етапів: на першому планується тільки «істотно знизити частку підсанкційних акціонерів» у «Сенсі», їхній повний вихід із капіталу відбудеться вже на другому етапі», — стверджує він.
На другому місці в антирейтингу, за словами Олександра Гончарова, — державний «Укрексімбанк» — із 6,89 млрд грн збитків. На третьому — ще один державний, «Укргазбанк», — зі збитком 2,76 млрд грн.

«Криза з ліквідністю в нашій банківській системі тільки наростає, плюс до цього активи не продаються, а вартість цінних паперів упала в рази. Через це фінансово заможні українці стали активніше цікавитись «криптою», вторинним фондовим ринком та золотом, — пояснює аналітик. — Тепер чимало експертів почали пророкувати, мовляв, Україні може загрожувати фінансова криза 2016 року, коли на українському ринку залишилося працювати 98 комерційних банків зі 117. Так, поки брак фінансових ресурсів тимчасово перекривають західною макрофінансовою допомогою, але з урахуванням її постійного зниження це може загрожувати нашій країні наймасштабнішою кризою».

Привид Великої депресії

Алгоритм кризи доволі простий: банківський сектор США та Європи продовжує тягнути за собою основні фондові індекси, а також суміжні цінні папери.

«Існує ризик подальшого падіння ринків — на 10—20—30%, — каже Гончаров. — У зв’язку з цим відомий американський фінансист-мільярдер Рей Даліо вчора заявив, що крах банку Silicon Valley Bank є частиною класичної «фази вибуху міхура» короткострокового боргового циклу, яка спричинить жорсткі наслідки в усьому фінансовому світі.

А всім відомий Ілон Маск знаходить багато спільного між 2023-м­ та 1929 роками (початок Великої депресії в США), або, чесно кажучи, попереду бачиться катастрофічна рецесія».

Україна за такої ситуації може по­страждати значно більше, ніж Штати та Західна Європа. Насамперед через нерозвиненість нашого фінансового ринку.

«Портфель акцій швейцарського регулятора торік оцінювався в 139 млрд доларів, в якому на балансі є багато цінних паперів провідних американських корпорацій, включно з Apple, Google тощо. І якщо Швейцарський Національний Банк почне їх продавати, на ринках може стати дуже спекотно, — каже Гончаров.

— Ну а хто в цій кризовій ситуації рятуватиме наші ринки та фінустанови? Адже, наприклад, продаж українських держоблігацій різко знизився — майже в 6 разів! Якщо тиждень тому Мінфіну вдалося продати облігацій внутрішньої державної позики на 16,06 млрд грн, то 14 березня — лише на 2,73 млрд грн — мінімальний показник із 3 січня 2023 року. І це тоді, коли 30 березня поточного року Кабмін чекає на велике погашення доларових ОВДП на 401,5 млн доларів. А 4 квітня потрібно буде виплатити ще майже 18 млрд грн за цінними паперами в національній валюті».

Відтак виникає питання: а як же тепер Мінфін «заганятиме» українські банки в ОВДП і чим стимулюватиме купівлю держ­облігацій?

«Чекаємо від нашої фінансової влади правильних та сильних рішень. А пересічним українцям для утримання своїх особистих бюджетів порадив би враховувати той факт, що зараз у моменті зростають у вартості лише золото та долар США, — зазначає аналітик та пропонує своє бачення виходу з ситуації. — Необхідно терміново створювати в Україні ринок малих і середніх підприємств, прискорити процеси, коли фінанси стають цифровими».

Як зазначає експерт, у сучасному світі цифрових технологій фінансова функція має бути гнучкою, далекоглядною та сприяти оперативному ухваленню рішень.

У свою чергу цифровий бізнес в Україні змінюватиме ландшафт цілих галузей, що потребує вирішення нових бізнес-завдань, зміни структури ланцюжка створення вартості та способів ведення національного бізнесу.

ДО РЕЧІ

Австрійці ще люблять москву

Австрійський Raiffeisen Bank, який має в Україні свою дочірню структуру «Райфайзен Банк-Аваль», усе ще не ухвалив рішення про вихід із росії, незважаючи на заклики Європейського Центробанку.

«Ми розглядаємо всі стратегічні варіанти щодо майбутнього, включно з упорядкованим виходом із банку. Через складність ситуації, в тому числі обмежувальні заходи, введені російською федерацією, цей процес усе ще триває», — прокоментували в офісі фінустанови, додавши, що російська «дочка» Raiffeisen Bank «практично припинила свою кредитну діяльність та скоротила обсяги кредитування приблизно на 30%».

Утім така неквапливість неабияк турбує європейських чиновників. Зокрема, тиск із боку Євроцентробанку виник після того, як Джеймс О’Брайєн, чиновник із питань санкцій Державного департаменту США, під час візиту до Відня у лютому висловив стурбованість бізнесом банку рф.

Також експерти зазначають, що саме Raiffeisen є найважливішим західним банком у рф, адже служить рятувальним колом для платежів та забезпечує близько чверті європереказів до країни.

Інші іноземні банки, такі як італійський UniCredit, досі присутні у росії. У січні нинішнього року американський санкційний орган розпочав розслідування щодо Raiffeisen у зв’язку з його бізнесом у рф, а саме щодо потенційних порушень західних санкцій.