Козацькі пам’ятки Одеси. Чому перейменування Катерининської вулиці відклали, а про Приморські сходи не знали

Днями в Одесі відбулося перше в нинішньому році засідання історико-топонімічної комісії.

Її склад було оновлено з урахуванням кадрових змін, що сталися протягом останнього часу в міськраді, а також заборони партії «Опозиційна платформа — За життя», членами якої були двоє депутатів — Віталій Саутьонков та Богдан Гіганов.

Проголосовано за перейменування двох районів Одеси: Суворівський відтепер, якщо проголосують депутати міськради, має стати Пересипським, а Малиновський — Хаджибеївським.
    

Перейменовуючи вулиці й провулки, члени комісії намагаються напрацювати певні стандарти: повертати за можливості історичні назви або знаходити нові варіанти, враховуючи специфіку міста та краю.

Рекомендовано перейменувати, наприклад, вул. Ватутіна на Костецьку, Декабристів — на Мінаєвську; провулок Вишневського — на Анджело Анатри; провулок Некрасова — на Отонівський, на честь художника й архітектора Луї Отона.

А топоніми з прізвищем Зої Космодем’янської, а ще провулок Ушакова мають отримати назви на честь популярних одеських сортів винограду: Мускату, Аліберне та Рислінга. На думку членів комісії, це відображатиме одеський колорит.

Також прийнято рішення про перейменування вул. Єлисаветинської на Університетську, провулку Краснослобідського — на Гетьмана Петра Дорошенка, провулку Кристаловського — на Композитора Бортнянського, а тупика Байкал — на вул. Калинову.
    

Перейменують вулиці Вільямса, Комарова, Кренкеля, Лєванєвського, Ляпідєвського, Молокова, провулка Слєпньова, і багатьох дрібних провулків: Гастело, Дєжньова, Мічуріна.

Дуже хочеться вірити, що для їх нових назв будуть використані такі знакові для Одеси прізвища, як Чикаленко, Слабченко, Тимченко, Фесенко, Комаров, Луценко, Караванський, Варнеке, Змієнко, Крижанівський.
    

Перейменування Катерининської поки відклали. Ще члени комісії проголосували за те, щоб знайти нові назви для парків імені Горького та Космонавтів, а парк «Побєди» зафіксувати з українською назвою «Перемога». Логічно, що у парку імені Тараса Шевченка Олександрівська алея стане Мистецькою.
    

Часто думки членів комісії діаметрально протилежні, часто потрібна допомога філологів, істориків, краєзнавців. Для цього створено робочу групу, що працює між засіданнями історико-топонімічної комісії, члени якої намагаються розібратись у спірних питаннях, уточнити інформацію, перевірити. Важливо поступово випрацьовувати зрозумілі уніфіковані підходи до змін у місті.
    

Зі звернень одеситів стало зрозумілим, що багато з них не знають навіть того, як правильно називаються знамениті сходи перед пам’ятником Дюку де Рішельє, побудовані у 1837—1841 роках. Їх називали і Бульварними, і Миколаївськими, і Гігантськими, і Великими, і Кам’яними, і Портовими.

Утім ще у 1963 році, відповідно до урядової постанови тоді Української РСР від 24.08.1963 №970, вони були взяті під охорону як пам’ятка архітектури державного значення під назвою «Приморські сходи», а ніяк не «Потьомкінські», як їх чомусь охрестили в номінаційному досьє «Історичний центр міста-порту Одеси», розробленому для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
    

До речі, підрядниками, що постачали будівельний матеріал для зведення згаданих сходів, були козаки, брати Шмигарі, що володіли великою мережею штолень, у яких добували черепашник.

Поховані вони на околиці Одеси на одному з найбільших збережених козацьких цвинтарів України — Куяльницькому (Сотниківському), занесеному у 2021 році до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Зберігся навіть кам’яний хрест над могилою від 1840 року одного з братів Шмигарів — Григорія.
    

Це засвідчує, що задовго до російської окупації-колонізації тут, на краю Хаджибея, селились козаки, яких Катерина ІІ змусила підписати документи, що вони ніколи не візьмуть до рук зброї.

Така була умова, щоб залишитись, а не переселятись на Кубань. Козаки стали «нерубаями». Звідси й назва ще одного козацького поселення — Нерубайське. Замість шаблі вони взяли у руки кайло та пили, тобто Одеські катакомби — то справа їхніх рук.