Важка доля випала моєму поколінню, народженому в 30-х роках минулого століття.
Переживши війну й Голодомор, ми відбудовували Україну, що входила тоді до складу СРСР, мало дбали про себе, більше — про державу.
Однак історія не лише мого, а й більш молодого покоління не оцінена належно державою.
Бо, на жаль, здебільшого у владі було занадто тих, хто живе за принципом «своя сорочка ближче до тіла», а не тих, кому по-справжньому боліла національна та державницька міць України.
Упродовж усієї нашої сучасної історії націоналістів-бандерівців бояться не лише зовнішні вороги, а й внутрішні манкурти.
Пригадую президентські вибори Віктора Ющенка. У другому турі ми, офіцери, були спостерігачами в Донецькій області.
Ми бачили, в якому сяйві показували тупу посмішку януковича і як у формі нациста, з надписом «Ющенко — бандерівець» зображували колажі з Віктором Ющенком, намагаючись нагнати страху на виборців Донбасу.
Ось і отримали: усміхнений янукович, обікравши націю, шикує у путіна, а той виборець, котрий був проти Ющенка-бандерівця, вимушений просити захисту від варвара-путіна в краях Бандери.
Сьогоднішній трагічний історичний період ще раз підтверджує істину: якби в 1991 році нація проголосувала за націоналістів, то зараз москаль не топтав би нашу землю.
Потужна духовна національна складова непересічних постатей Степана Бандери та Романа Шухевича досі наганяють страх на кремлівських окупантів. Уже пів століття, як немає Степана Бандери, але мікроб-путін здригається щоразу при згадці про нього.
Сьогодні наші героїчні захисники-націоналісти, сповідуючи ідею бандерівського опору, є справжніми героями. Успіхи нащадків Бандери на полях битв лякають не лише безхребетних москалят, а й ординських державних мужів та керманичів інших держав, котрі є злочинними поплічниками кремля.
Для справжнього націоналіста кожне людське життя — найвища цінність. І це ще одна світоглядна, глибинна відмінність українців від московитських правителів, котрі своїх солдатів сотнями тисяч відправляють на вірну погибель на нашій землі. Окупантів лише така чекає доля.
Однак є у нас і внутрішня серйозна проблема: на жаль, наша влада намагається закрити рота незалежним ЗМІ за допомогою об’єднаного медійного провладного утворення, а це не дає змоги повноцінно вирішувати внутрішні проблеми й ініціювати зміни, незважаючи на війну, але котрі швидше приведуть до миру.
Окрім того, обурює, що «єдині телевізійні новини» на телеканалах Ахметова, Фірташа, Пінчука, Коломойського висвітлюють ті журналісти, котрі рік тому віддавали ефіри політикам «п’ятої колони» в Україні, співали рашистських пісень та гиготіли над кпинами «95 кварталу» на адресу всього національного.
Чи може бути довіра в народу до таких телеведучих і журналістів?
Антон КАДЕНЮК, ветеран Збройних сил
Житомир
Цей страшний злочин підірвав здоровʼя Ющенка, перший рік його президентства був пеклом, з постійними лікарнями і десятками операцій. Але він вистояв, зробив все, для усвідомлення суспільством трагедії Голодомору, відстоював проєвропейський вектор розвитку країни >>
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Після вчорашньої чергової атаки на Запоріжжя, під час якої було зруйновано в тому числі дитячий садок ‐ не уявляю хто може взяти на себе відповідальність за виведення учнів у так звані "підземні школи". >>
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Якщо хтось думає, що хейт – це джерело сили та енергії, то помиляється. Це болото, трясовина, в якій чим більше «дій» – тим більше людина загрузає і тоне, не може дихати, почувається брудною і паралізованою. >>
Раніше переобратися після паузи в один термін вдавалося лише одному президенту США — це був Гровер Клівленд (президент у 1885−1889 та 1893 -1897 роках). >>
