Шипшина без шипів, бузина «Чорна рута» і декоративна яблуня: нові дивовижні сорти українських селекціонерів

У людини закладено прагнення до пошуку чогось нового та досконалого.

Одним із таких проявів людського розуму і бажання поекспериментувати над природою є поява науки селекції (від лат. selectio — вибір, добір), основи якої вперше заклав Чарльз Дарвін ще 1859 року.

В Україні як наука вона почала розвиватися наприкінці ХІХ ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряку та інших сільськогосподарських культур.

Після більшовицької революції й занепаду їхню діяльність було поновлено у 1920-ті й організовано нові.

У наш буремний час українські селекціонери теж не пасуть задніх — яскравим прикладом є досягнення вчених кафедри садівництва Національного університету біоресурсів і природокористування, котрі нещодавно запатентували сорт шипшини без шипів, бузини «Чорна рута» та незвичної яблуні.

Новий сорт шипшини «Спалах», створений Володимиром та Людмилою Меженськими, містить гени шипшини травневої та шипшини Веббової, тобто є міжвидовим гібридом, що поєднує цінні властивості батьківських видів.

Нижні частини стебел вкриті численними шипами, але в зоні плодоношення шипи повністю відсутні, що полегшує ручне збирання. Плоди вітамінної шипшини вирізняються надвисоким умістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) та провітаміну А (каротину), що надає їм потужних лікувальних властивостей.

Проте вирощування на промислових плантаціях передбачає механізоване збирання плодів для потреб фармацевтичної промисловості. Нині науковці НУБіП України працюють над питання розмноження цього сорту.

А ось до «народження» нового сорту бузини «Чорна рута», окрім вищезгаданих науковців, причетний ще й їхній колега Артур Ліханов.

У країнах Європи бузину чорну офіційно вважають промисловою сортовою культурою вже декілька десятиліть. І хоч вона — звичайна рослина, притаманна флорі України, саме «Чорна Рута» є першим вітчизняним сортом, що дозволяє розпочати її широке культивування на наших теренах.

Плоди бузини чорної мають високий протиокислювальний потенціал завдяки вмісту флавоноїдів, тому їх використовують для лікування та в системі раціонального здорового харчування.

Окрім того, плоди цінують як потужний природний харчовий барвник. Квітки також є важливою фармакологічною сировиною.

Учені НУБіП України селекціонували зразок бузини, який перевершував інші за вмістом рутину в квітках, тому новий сорт отримав відповідну назву за забарвленням плодів і накопиченням великої кількості рутину в квітках — «Чорна Рута».

Він має універсальне використання, тобто для цього слугують і квітки, і плоди. У лабораторії мікроклонального розмноження сорт вводять у культуру in vitro, щоб у стислі терміни можна було виростити потрібну кількість садівного матеріалу для промислових насаджень.

Яблуня є не лише провідною зернятковою культурою в світі, а й вирізняється неабиякими декоративними властивостями.

Найпоширенішими є сорти декоративної яблуні з червоними квітками, що походять від центральноазійської яблуні Сіверса Недзвецького, яка має антоціанове забарвлення всіх органів.

Під час виконання досліджень за державною тематикою «Селекція нетрадиційних плодово-декоративних культур з фітонцидно-лікувальними властивостями і розробка технологій натурального виробництва садовини в умовах Лісостепу України» було створено зокрема гібридний фонд декоративної яблуні.

Серед нього дібрали низку перспективних форм, що поєднують високі декоративні властивості зі стійкістю до парші й борошнистої роси.

Одну з них, що рясно квітує рожево-червоними квітками, зареєстровано під назвою «Оксана».

Хоч основне призначення сорту декоративне (для потреб зеленого будівництва), плоди яблуні, хоч і дрібні, містять високу кількість біологічно активних речовин, тому придатні для переробки на компоти, мармелад, пастилу тощо. Отже, маємо три в одному: декоративність, екологічність та лікувально-профілактичні властивості рослини.

Додамо, що свого часу на українських землях завдяки вітчизняним селекціонерам були створені такі знамениті на весь світ сорти сільськогосподарських рослин, як озима пшениця Кримка, яра — Полтавка, конюшина — Глухівка, яра вика Вишневецька (бобова трава) та багато інших.