Намір МОК повернути на Олімпіаду росіян та білорусів сколихнув світ: які країні готові бойкотувати

Намір МОК повернути до олімпійської сім’ї спортсменів з росії та білорусі викликав в Україні та світі неймовірно потужну хвилю обурення та спротиву.

Протест української влади про недоречність подібного кроку в умовах нестихаючої російської агресії одразу підтримали найближчі союзники, не виключивши при цьому й можливість бойкоту паризької Олімпіади-2024.

Без поспішних рухів

Міністри спорту урядів Литви, Латвії, Естонії та Польщі у спільній заяві закликали МОК заборонити російським та білоруським спортсменам брати участь у паризькій Олімпіаді-2024, оскільки, за їхнім твер­дженням, такий крок сприятиме «використанню спорту для легітимізації політичних рішень та відвернення уваги від загарбницької війни росії проти України».

За словами польського «спортивного» міністра Каміля Бортничука, формується потужна коаліція, учасники якої готові активно протестувати проти участі російських та білоруських спортсменів на ОІ-2024.

Днями міністри спорту з близько 40 країн (члени Європейського Союзу, Велика Британія, Австралія, Канада, Південна Корея та Японія) планують зустріч, аби виробити максимально жорстку позицію, спрямовану проти участі представників росії та білорусі в Олімпійських іграх.

Очевидно, серед питань, які стоятимуть на порядку денному цього «спортивного» форуму, буде й тема можливого бойкоту паризьких Ігор.

Можна одразу сказати, що питання це вельми гостре, болюче й неоднозначне, котре потребує тривалого обговорення та багатосторонніх консультацій. Про нього, до слова, вже говорили й в Україні, однак із остаточними заявами вирішили не поспішати.

«Я б дав МОК шанс на саморефлексію, поки що не ставив би їх перед стіною таких сильних альтернатив. Ігри відбудуться в середині наступного року, тому є час, щоб оцінити інструменти», — наголосив Каміль Бортничук.

Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт, який одночасно є й очільником українського НОК, каже, що бойкот паризької Олімпіади — це крайній захід.

На позачерговій асамблеї НОК України обійшлися без «поспішних рухів», тож для початку оголосили проведення консультацій з національними спортивними федераціями та суб’єктами олімпійського руху щодо можливості бойкоту Олімпіади-2024 у разі дозволу російським та білоруським спортсменам повернутися на міжнародні спортивні арени до припинення агресії росії проти України.

Озираючись за океан

«Якщо ми влаштуємо бойкот на 20-30 країн, які не приїдуть на Олімпіаду, то змагання будуть нікому не цікаві», — прогнозує призерка Олімпійських ігор, народний депутат України Ольга Саладуха.

Утім далеко не всі в спортивному світі готові йти на такий радикальний крок. Приміром, в Естонії, політичне керівництво якої активно виступає проти участі росіян та білорусів у паризькій Олімпіаді до завершення війни в Україні, представники олімпійського руху твердять, що не планують бойкотувати Ігри-2024.

Згідно з заявою керівника Олімпійського комітету Естонії Урмаса Сиирумаа, бойкот нічого не дасть, а лише призведе до того, що спортсмени втратять свій шанс виступити на Олімпіаді.

Знаний норвезький біатлоніст Йоханнес Бьо переконаний, що росіяни та білоруси не мають морального права
на участь у паризькій Олімпіаді, допоки триває російська агресія в Україні.
www.insidethegames.biz.

У пресслужбі Конфедерації олімпійських видів спорту Німеччини зазначають, що дискусія про бойкот наразі не ведеться й водночас озираються на США, де нещодавно прессекретар Білого дому Карін Жан-П’єр зробила цікаву заяву, в якій не виключила можливості участі російських та білоруських спортсменів в Олімпіаді-2024.

«Сполучені Штати підтримують відсторонення російських і білоруських спортивних керівних органів від міжнародних спортивних організацій і заохочують організації призупинити трансляцію спортивних змагань в обидві країни. А якщо спортсменам дозволять брати участь у таких заходах, як Олімпійські ігри, то має бути абсолютно ясно, що вони не представляють російську чи білоруську держави. Їхні прапори, емблеми та гімни також мають бути заборонені», — сказала речниця.

Напевно, у США дають зрозуміти, що спортивна доля росіян та білорусів повністю залежатиме від рішення МОК. А там постійно говорять про Олімпійську хартію, котра передбачає відкритість Ігор для всіх країн світу. «Ми маємо гарантувати доступ до спорту для всіх країн та континентів. Ми повинні захистити символ Ігор, цінність спорту, який здатен об’єднувати людей, дарувати радість усім поколінням», — заявив голова оргкомітету паризької Олімпіади-2024 Тоні Естанге.

А що стосується можливого бойкоту, то в МОК уже заявили, що він суперечить основам олімпійського руху та принципам, які він відстоює. «Як засвідчила історія, попередні бойкоти Олімпійських ігор не досягли своїх політичних цілей і служили лише для покарання спортсменів та національних олімпійських комітетів, які влаштовували бойкот», — повідомили в МОК.

Бюрократична загроза

При цьому президент України Володимир Зеленський вважає, що перед олімпійським рухом постала загроза у вигляді слабкості міжнародної спортивної бюрократії, яка, за його словами, намагається фактично дозволити росії пропагандистське використання спорту. Проте, наголошує глава держави, у світі чують позицію України.

До слова, 6 лютого Верховна Рада України ухвалила постанову про звернення до МОК, міжнародних спортивних федерацій та парламентів, національних олімпійських комітетів інших країн.

Парламентарії закликали заборонити участь представників росії та білорусі в міжнародних змаганнях до завершення російської агресії проти України, й вказали на те, що допуск російських та білоруських спортсменів до міжнародних змагань під час повномасштабної агресії проти України стане неприхованою підтримкою цієї війни та спробою умиротворення агресора.

А те, що Україну справді чують, свідчить, до прикладу, заява міністра культури Данії Якоба Ангеля-Шмідта, котрий наголошує: «Офіційна позиція Данії полягає в тому, що росії потрібно заборонити участь в усіх міжнародних змаганнях, допоки вона продовжує воєнну агресію проти України».

Аналогічну позицію висловлюють і в Норвегії. В офіційній заяві, зробленій від імені норвезької спортивної спільноти знаними біатлоністами Тар’є та Йоханнесом Бьо, Інгрід Тандреволл й Стурлою Легрейд, йдеться про те, що представники країн-агресорок до завершення війни в Україні не мають жодного морального права виступати на одній арені з представниками демократичних країн, а розмежовувати в таких умовах між собою поняття спорту та політики — наївно та недоречно.