Медальний почин: на чемпіонаті Європи в Швейцарії українські біатлоністи здобули три нагороди

У першій частині сезону вітчизняні біатлоністи взагалі не радували медалями своїх уболівальників.

На шести етапах Кубка світу українські стріляючі лижники та лижниці не здобули жодної нагороди.

Тож їхати за медальними відзнаками лідерам української збірної довелося на чемпіонат Європи, котрий, як відомо, постійно ігнорується лідерами світового біатлону й надає нашим спортсменам значно більше шансів піднятися на п’єдестал.

Під психологічним тиском

Цьогорічний ЧЄ не став винятком. І, як уже бувало не раз, на континентальному форумі представники українського біатлону, маючи потужне представництво, знову були активними учасниками медального розподілу.

Цього разу ЧЄ проходив у швейцарському місті Ленцерхайде, і тут «синьо-жовті» вибороли три медалі. Спочатку в індивідуальних гонках срібними медалями розжилися Юлія Джима та Антон Дудченко, а згодом Анастасія Меркушина потішила Україну тріумфом у спринті.

«Безумовно, наша команда готувалась до чемпіонату Європи, і це був один з тих стартів у цьому сезоні, на якому ми розраховували боротись за медалі. Дуже порадував виступ Анастасії Меркушиної, яка проявила характер на останньому колі спринтерської гонки і змогла якраз ходом, з яким у нас цього сезону не все гаразд, показати гідний результат. Без сумніву, для нас це успіх. Звісно, ми очікували хороших стартів і в інших гонках, але не все склалось і зі стрільбою, і з ходом. Проте я вважаю, що цього року чемпіонат Європи пройшов для нас на мажорній ноті», — зазначив президент ФБУ Іван Крулько.

І новий очільник федерації, і самі біатлоністи потребували позитивних емоцій. Що казати, коли флагманський для країни зимовий вид спорту опинився в тіні своїх скромних результатів на етапах нинішнього Кубка світу.

Юлія Джима нині рада й континентальному «сріблу».
Фото з сайту news.liga.ne.

Певно, з немалим хвилюванням в українській команді чекають головного старту сезону. Зовсім не факт, що на чемпіонаті світу в Обергофі вони претендуватимуть на медалі.

Приміром, очільник вітчизняної жіночої збірної Олександр Кравченко про перспективи на майбутньому «мундіалі» висловився дуже обережно: «Медалей не обіцяю, але боротися будемо».

За підсумками чемпіонату світу в Обергофі, без сумніву, ФБУ робитиме принципові висновки, тож кожен зі збірників прагнутиме там до гідного виступу.

А чемпіонат Європи в Ленцерхайде Олександр Кравченко характеризує як успішний проєкт: «Вважаю, що чемпіонат Європи нам вдався. Трохи не вистачило, мабуть, успіху в стрільбі на естафетах, особливо в сингл-міксті. Загалом, я задоволений станом дівчат. І сподіваюся, що до Обергофа ми ще зможемо покращити їхню форму».

Працювати, звісно, є над чим. Скажімо, без медалей в естафетах, які, до слова на ЧЄ-2023 проходили лише за змішаним принципом, українська збірна залишилася через невдалу стрільбу досвідчених виконавиць.

Так, капітан жіночої команди Олена Білосюк примудрилася заробити два штрафні кола в сингл-міксті, через що її дует з Богданом Цимбалом опинився в підсумковому протоколі лише на сьомому місці.

Для досвідченої 36-річної ветеранки української збірної це була перша в кар’єрі сингл-естафета. І цей дебют, як часто трапляється з пробним млинцем, не надто вдався.

«Чому зробив ви­бір на користь Олени Білосюк у цій гонці? Довірився її досвіду. На жаль, вона трохи не впоралася», — констатував Кравченко.

Так само у відповідальний момент — під час змішаної естафети — не впоралася з нервами під час стрільби на стійці й інша олімпійська чемпіонка Сочі-2014, Юлія Джима. Через зароблене нею коло штрафу синьо-жовтий квартет у підсумку фінішував лише п’ятим. «Не думаю, що Джима схибила через психологічні чинники. Вочевидь це були проблеми з фізичною підготовкою, адже траса в Ленцерхайде — важка. Гори, до яких треба звикати. Перед Обергофом ми переїдемо на нижчу висоту й будемо готуватися», — поділився своїм баченням ситуації очільник жіночої команди.

Кожна нагорода має значення

Хай там як, а свою медаль континентального форуму Джима (п’ятиразова чемпіонка Європи) все ж узяла.

«Срібло» індивідуальної гонки їй дісталося після перегляду результатів перегонів, коли з’ясувалося, що електронна система відслідковування результатів помилково піднесла на другу позицію італійку Каррару, в котрої виявилися неврахованими аж дві хвилини штрафу.

Після протесту української сторони Юлія піднялася в протоколі з тре­тього на друге місце, виказавши після гонки жаль стосовно єдиної похибки на стрільбищі.

«Промахнулася, оскільки дуже хотіла перемогти. Але вважаю, що в цілому впоралася з гонкою. Добре, що є медаль, адже цей сезон почався для мене дуже непросто. Я перехворіла на COVID. І при цьому психологічно тяжче стало боротися за медалі, адже тебе постійно вибивають новини з дому, і ти всередині порожній. Зараз і друге місце теж виглядає дуже хорошим результатом», — Джима розповіла про свій внутрішній стан.

Анастасія Меркушина в Ленцерхайде виглядала впевненіше: відмінна стрільба та потужний хід дозволив їй вигризти у конкуренток «золото» в спринті. Володарку срібної нагороди, шведку Тильду Йоханссон, українка випередила на 0,5 секунди.

«Це чудово — виграти золоту нагороду, почути Гімн України. Сподіваюсь, мені вдалося принести трохи щастя моїй країні», — сказала чемпіонка Європи.

Неабияк задоволений своєю срібною нагородою в «індивідуалці» й Антон Дудченко: «Кожна медаль для України важлива, аби всі чули про неї», — каже 26-річний біатлоніст із Сумщини.

Три континентальні нагороди, здобуті українцями в Швейцарії, — звісно, хороший результат. Президента ФБУ Івана Крулька тішить той факт, що українські біатлоністи показали себе на ЧЄ конкурентоздатними.

Однак уся увага біатлонної спільноти України вже прикута до Обергофа, де 8 лютого розпочнуться головні старти сезону. Наставники чоловічої та жіночої збірних України вже майже визначилися зі складом, залишивши у своїх заявках по одному вакантному місцю.