За попередніми оцінками Міністерства економіки, внутрішній валовий продукт України за підсумками минулого року знизився на 30,4%. І це хороша новина.
Адже на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну аналітики оцінювали можливе падіння ВВП країни в межах 40-50% і навіть більше.
Прогноз щодо ВВП від НБУ трішки гірший — 31,5%. Але він також підтверджує: жорсткі блекаути четвертого кварталу хоч і підвищили виробничі витрати бізнесу, але не стали смертельними: той робить усе, щоб продовжити роботу в надскладних умовах, купує генератори, змінює графік роботи на нічні зміни.
Робота «зернового коридору», завершення жнив та звільнення Херсона частково підтримали економічну активність кінця року.
Нижчими за прогнози виявилися і показники інфляції. НБУ повідомив, що у 2022 році інфляція становила 27,5% замість 30% прогнозованих.
Тарифи на комунальні послуги, які є основним чинником інфляції, було «заморожено», і це дозволило втримати ситуацію під контролем.
Утім українців більше цікавить те, яким буде рік нинішній. І не треба бути експертом Світового банку, щоб розуміти: всі прогнози перш за все пов’язані з тим, коли в Україні закінчаться активні воєнні дії.
Основними ризиками для нашої країни на 2023 рік є тривалість терміну повномасштабної військової агресії та посилення енергетичного терору з боку рф (масштаб і тривалість відключень можуть бути серйознішими).
Найскладнішим буде перший квартал 2023 року: найближчими місяцями дефіцит електроенергії, за оцінками НБУ, становитиме 20-25%, а з другого кварталу, коли потреби в електроенергії знизяться, — щонайменше 5-10%. Це напряму пов’язано з ринком праці.
Тому НБУ вбачає суттєвим ризик активізації міграції: у звіті фінансового регулятора зазначено, що перебої з електроенергією погіршують стан ринку праці, попит на робочу силу зменшився та, відповідно, зросла кількість претендентів на одну вакансію.
Станом на 26 грудня у країні налічувалось 191 тис. безробітних — і це абсолютний рекорд.
Недоотримання зовнішнього фінансування — це також ризик для нашої економіки. З початку повномасштабного вторгнення та до кінця 2022 року міжнародна фінансова допомога Україні перевищила $31 млрд.
А цього року нам знадобиться мінімум 38 млрд доларів зовнішнього фінансування — і це величезні суми.
Тож які прогнози? Наприклад, за базовими показниками — ВВП, інфляція? Прогнози щодо інфляції досить схожі, МВФ прогнозує на 2023 рік зниження інфляції до 22,5%, в НБУ очікують інфляцію на рівні 23,7%, підприємства — 23,3%, фінаналітики — 20,2%, а оптимістичні українські домогосподарства — 14,3%.
Прогнозовані показники ВВП теж дуже різняться. Єдине, що об’єднує Мінекономіки і МВФ, НБУ та незалежних експертів, — це те, що зробили вони свої передбачення, виходячи з очікувань, що гаряча фаза війни закінчиться у третьому кварталі.
За прогнозами МВФ, у 2023 р. ВВП України може зрости приблизно на 1%.
«Ми очікуємо на стабілізацію економічної діяльності у 2023 р., хоча для такого прогнозу критично важливими факторами є тривалість та інтенсивність війни», — дипломатично говорять у Фонді.
Висновки інвесткомпанії Dragon Capital доволі суворі — досягнути очікуваного відновлення зростання економіки 2023-го не вдасться, падіння ВВП становитиме 5%.
Найбільш важким буде перший квартал, і лише з осені може початися «первісне» повоєнне відновлення економіки.
Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан зауважує: «Ми не закладали великих вливань у відбудову, розраховуючи тільки на природне відновлення через відкриття портів, повернення територій і часткове повернення вимушених переселенців із-за кордону».
Натомість у Міністерстві економіки, де розробили два сценарії відновлення, сидять більші оптимісти. Перший сценарій, на їхню думку, передбачає в цьому році зростання ВВП на 3,2% — саме з урахуванням такого макропрогнозу, нагадаємо, формувався Державний бюджет України-2023 на базі середньорічного курсу долара в 42,2 гривні.
«Зараз ми маємо два альтернативні сценарії, пов’язані саме з обстрілами енергетичної інфраструктури. Згідно з ними, у 2023 р. ми все одно вийдемо на траєкторію відновного зростання, але воно буде меншим. Орієнтовно від 1 до 1,5%», — повідомила міністр економіки Юлія Свириденко.
Але, як на мене, найбільшим оптимістом є пан Тімоті Еш, економіст, експерт з питань України: «Швидше за все, 2023 року спостерігатиметься низьке базове зростання реального ВВП на кілька процентних пунктів, навіть якщо війна продовжиться. А якщо війна закінчиться, ймовірно, спостерігатиметься річне зростання, яке обчислюється у двозначних цифрах, внаслідок низької бази та спрямованих в Україну величезних коштів на відновлення».
Двозначні цифри зростання — чи не забагато це? Ні. За умов активної міграційної політики і повернення додому більшості з 8 млн мігрантів ми швидко повернемо продуктивну робочу силу в економіку та відновимо внутрішній попит.
Розблокування наших морських портів поверне до звичних обсягів український експорт та імпорт. Прямі капітальні інвестиції вже, як-то кажуть, чекають свого часу, а поки йде відновлення найнеобхіднішого за часткової підтримки Заходу й надання ним фінансової допомоги. Дуже повільно, але невпинно триває процес обговорення та створення механізму стягнення репарацій з рф.
Але мусимо передбачити ситуацію, коли щедрі донати закінчаться. Повне відкриття ринків для українських виробників — це саме та умова, яка не лише створить базу для сталого розвитку країни, а й стане найбільш очевидним показником того, що Україна долучається до європейської спільноти.