Від позиції керівників УЄФА та ФІФА — Александера Чеферіна (праворуч) та Джанні Інфантіно — багато в чому залежить майбутнє російського футболу. (Фото з сайту football24.ua.)
Опинившись через повномасштабне вторгнення в Україну в суворій ізоляції, росія та її спортивні чиновники регулярно шукають шляхи для повернення на міжнародну арену.
«Спорт — це суспільне надбання, а міжнародні змагання повинні примиряти людей, дарувати їм радість і відчуття єднання, а не використовуватися в миттєвих політичних цілях», — регулярно повторює російський диктатор путін.
Про об’єднавчу роль спорту на глобальному рівні напередодні нового року заявив і президент МОК Томас Бах.
За його словами, останнім часом від окремих світових лідерів він почув багато заяв, які підтримують велику об’єднавчу місію олімпійського руху.
Водночас повідомлення про те, що навесні у Волгограді під егідою УЄФА пройде турнір юнацьких (U16) збірних росії, білорусі, Казахстану та Киргизії, неабияк збурило українських політиків, котрі знову змушені нагадувати світу про необхідність тримати країну-агресорку поза міжнародним спортивним полем.
Керівник МЗС України Дмитро Кулеба говорить: «Ми зруйнуємо стіну байдужості і лицемірства світових спортивних організацій до злочинної агресії росії. Ми зруйнуємо стіну, на якій написано «Спорт поза політикою». Ми зруйнуємо цей Карфаген».
На росії ж тим часом продовжують шукати обхідних стежок для повернення на міжнародну арену. Зокрема, російський футбольний союз вийти із замкнутого простору намагається шляхом зміни конфедераційної приналежності.
Там сподіваються, що перехід з Європейського футбольного союзу до Азіатської конфедерації футболу допоможе збірній росії потрапити на чемпіонат світу 2026 року, а також отримати місцевим клубам можливість бодай якоїсь участі на міжнародній арені (зокрема, в азійській Лізі чемпіонів).
Цей крок голова рфс Олександр Дюков називає питанням великого значення, котре має визначити розвиток російського футболу на найближчі десять років.
Передбачалося, що наприкінці минулого року рфс оголосить про зміну прописки, однак остаточного рішення його керівники ухвалити не змогли. Не отримали, так би мовити, гарантій свого потрапляння на ЧС-2026, господарями котрого, до слова, виступатимуть Канада, США та Мексика.
«В Азії нам ніхто не гарантує повернення у відбір чемпіонату світу. Таку гарантію нам може дати тільки ФІФА. Ми могли перейти, але при цьому не потрапити у відбір. Хоча Азія, як і раніше, готова нас прийняти», — пояснив затримку з переходом голова рфс.
Зрештою, в рфс обмежилися заявою про створення робочої групи, до якої планують включити представників УЄФА, ФІФА та МОК. Там сподіваються знайти спільну мову з УЄФА й зберегти членство в цій поважній структурі.
«Не все так погано в наших стосунках, хоча вони і перебувають на нижчій точці. Але є надія на нормалізацію. Якщо зрозуміємо, що повернення в УЄФА неможливе, працюватимемо над переходом в іншу конфедерацію. Мости не спалені, і ми можемо розглянути якісь можливості відновити стосунки. У рамках робочої групи ми швидше домовимося», — передбачає Дюков.
Після того, як справами української жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг почав займатися Фонд Еліни Світоліної, очікування щодо результатів зросли. >>
Неймовірна перемога українських пара волейболістів здобувалась у боротьбі з 7-ма іншими країнами-претендентками на путівку до Парижу, але рівним українцям не було! >>
Коли без мінімального спротиву команді вдається подолати регулярний чемпіонат і так само легко продовжити рухатися й у серії «плей-оф», може здатися, що й кінцівка сезону виглядатиме для неї так само легко. >>
Під час кожного чемпіонату країни, напевно, головне, чого прагнуть шанувальники футболу, — це побачити справжні чемпіонські перегони. >>
Після двох поспіль хардових «тисячників» — в Індіан-Веллсі та Маямі — найсильніші тенісистки світу почали підготовку до «Ролан Гарроса», відкривши турніром серії WTA 500 у Чарльстоні ґрунтову частину сезону. >>
Вітчизняні атлети активно працюють над здобуттям олімпійських ліцензій. >>
