А сенс у чому? Як ООН провалює перевірку на міцність агресією Росії проти України

33-й президент США Гаррі Трумен, виступаючи перед делегатами на установчій конференції Організації в Сан-Франциско, наголошував, що постійні члени Ради Безпеки мають особливу місію: «Відповідальність великих держав полягає в тому, щоб служити народам світу, а не домінувати над ними».

Агресія московщини проти України — це війна, щоб панувати, знищити, вигнати, витіснити та залякати українців, заселити наші етнічні території громадянами рф.

Ця війна перевіряє на міцність фундаментальний принцип ООН: пряма агресія — недопустима та є міжнародним кримінальним злочином, як і геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Реформувати ООН або творити нову організацію

«Реформувати ООН неможливо створити нову міжнародну організацію». Де поставити кому в цьому реченні, ми дізнаємося найближчими роками, а можливо, й місяцями.

Слабкість та неефективність сучасної ООН не обговорює хіба що байдужий.

Активізувала проблему ООН безпричинна агресія рф, нібито одного з п’яти постійних країн-членів Ради Безпеки ООН з правом «вето», в Україну.

Уже через два дні після початку повномасштабного вторгнення рф заветувала проект резолюції щодо України, який закликав Москву негайно вивести свої війська.

Причини нинішнього краху міжнародної правової системи, вибудуваної після Другої світової війни, в її несправедливості: адже за одним столом в Раді Безпеки ООН сидять з рівноправним правом «вето» прихильники свободи та ненависники свободи.

Другі — нищили та продовжують нищити мільйони людей та цілі народи, масово кидають незгодних в тюрми. Вони постійно використовують право «вето» проти міжнародного права і справедливості, зловживаючи цією опцією.

З 2009 року США накладали вето всього чотири рази, а рф — 26. Більшість країн-членів ООН засуджують московщину, яка розв’язала найбільшу після Другої світової війну у світі.

Але через присутність рф в Раді Безпеки зупинити нападника через інструменти ООН виявилося неможливим. Тому задля приборкання агресора виник феномен Рамштайну.

Саботаж Генсека ООН Гуттеріша

Чаша терпіння щодо бездіяльності Генерального секретаря та секретаріату ООН майже переповнена.

Сполучені Штати звинуватили Генерального секретаря організації Антоніу Гуттеріша в тому, що він «очевидно піддався російським погрозам» і не надіслав офіційних осіб в Україну для остаточного ви­значення країни — виробника безпілотників, якими кремль атакує українські об’єкти критичної інфраструктури, житлові квартали, школи, лікарні. та які були поставлені в рф Іраном.

Московія в стилі «нас там нєт» дурить увесь світ — її війська, мовляв, не використовують іранські безпілотники в Україні, та переконує, що офіційні особи ООН не мають мандата на поїздку до Києва для розслідування походження безпілотників.

Однак навіть Іран змушений був визнати, що постачав москві безпілотні ударні літальні апарати, але нібито до московського вторгнення в Україну. Лукавлять перські «державні мужі». ГРУ ЗСУ стверджує, що деталі збитих над українськими містами іранських дронів виготовлені після початку повномасштабного вторгнення.

Велика Британія, Франція, Німеччина, США стверджують: купуючи в Ірану «шахеди», кремль грубо порушив резолюцію Ради Безпеки від 2015 року, яка закріплює ядерну угоду з Іраном та забороняє поставки в Іран та купівлю в Ірану будь-якого озброєння. Вони вимагають, щоб Генсек ООН направив уповноважених представників секретаріату до Києва для розслідування.

У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що 14 жовтня Україна офіційно звернулася до секретаріату ООН із приводу направлення відповідної місії для розслідування порушень Резолюції РБ ООН 2015-го щодо Ірану.

Секретаріат ООН запропонував дві дати в листопаді, одну з яких погодили. Проте пізніше секретаріат ООН поінформував про неможливість відвідування України в ці терміни.

«Генеральний секретар і загалом ООН досі не зробили жодних кроків для направлення місії в Україну. А в цей час іранські дрони продовжують знищувати об’єкти критичної інфраструктури нашої держави, створюючи жахливі умови для життя цивільних посеред зими. Я розумію, що в Нью-Йорку не так холодно, постійно є світло, опалення, але нагадаю: те, що робить секретаріат ООН зараз — це неприпустиме затягування і потурання безкарності Ірану та росії за їхні дії», — сказав міністр.

Кулеба також заявив: ООН має пояснити свою бездіяльність. Адже йдеться про загрозу для міжнародної безпеки.

У звіті РБ ООН на початку цього місяця Гуттеріш сказав, що офіційні особи ООН вивчають наявну інформацію, і про висновки буде повідомлено Раді в належний час. Цікаво, як Генсек ООН планує робити висновки без ви­вчення речових доказів фахівцями в Києві — сотень збитих іранських безпілотників, перефарбованих на «герань».

І це усе відбувається на тлі заяви керівника ізраїльської розвідки «Моссад» Давида Барнеа про те, що Іран має намір розширити поставки передової зброї до рф, активізувати проєкт зі збагачення урану та посилити атаки на дружні Ізраїлю мусульманські країни в регіоні.

Він також додав, що Ізраїль ніколи не допустить того, щоб у розпорядженні іранського режиму з’явилася ядерна зброя. З досвіду ми знаємо, що «Моссад» рідко робить заяви, але слів на вітер не кидає.

У Раді Безпеки ООН хазяйнує агресивний самозванець

Через агресію рф Україна та деякі провідні країни піднімають на новий рівень проблему: в який такий спосіб рф опинилася в ООН та ще й після розпаду СРСР захопила крісло постійного члена Ради Безпеки з правом ветувати будь-яке рішення?

Адже, згідно з традиційною процедурою, членами організації можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов’язання дотримуватися статуту і, на думку ООН, можуть і прагнуть ці зобов’язання виконувати. Нових членів повинна приймати Генеральна Асамблея за рекомендацією РБ ООН.

СРСР, Українська РСР та Білоруська РСР стали членами-засновниками організації ще в далекому 1945-му. Однак рф ніколи не була членом ООН. Її підпису немає під статутом організації, що не зобов’язує москву його виконувати.

Не існує рекомендації Радбезу, рішення Генеральної Асамблеї про прийняття рф у повноправні члени ООН. Справедливо було б надати статус постійних членів Ради Безпеки хоча й формальним, але засновникам — Україні та Білорусі.

Державою-наступником СРСР постійні члени Радбезу визнали рф лише в питаннях ядерного потенціалу та зовнішнього боргу. А щодо статусу постійного члена Ради Безпеки ООН? У природі не існує жодного рішення Радбезу чи Генасамблеї з цього питання.

Не член ООН рф нахабно всілася в крісло постійного члена Ради Безпеки з мовчазної згоди інших чотирьох постійних членів. Колективний Захід довірливо вважав, що кремль покінчив з тоталітаризмом, рф тепер перетвориться на нормальну демократичну країну.

На жаль, намагаючись зберегти примарну стабільність на величезній території рф, України, Казахстану та Білорусі, нашпигованої ядерними балістичними ракетами та тактичними боєприпасами, вони не врахували імперське агресивне нутро та шовіністичну, імперсько-авторитарну ментальність московитів.

За Радбез і Генасамблею ООН вирішила зустріч делегацій частини колишніх союзних республік 21 грудня 1991 року в Алма-Ати.

В столиці Казахстану керівники рф, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану та Таджикистану підписали Декларацію про утворення «Союзу незавісімих государств» (СНГ).

На цій зустрічі вони нібито погодили, що рф продовжить представляти СРСР у Раді Безпеки ООН. Про такий абсурдний прецедент нагадав нам міністр закордонних справ 2007-2009 рр. Володимир Огризко. На наше здивування, Рада Безпеки виконала рішення СНГ.

1992 року МЗС росії просто інформувало нотою диппредставництва у москві, що рф продовжує виконувати зобов’язання за договорами, укладеними СРСР.

Президент рф Єльцин направив «цидулку» генсеку ООН про згоду держав СНГ на виконання рф у Раді Безпеки функцій СРСР. У такий спосіб провідні країни світу прийняли в Радбез самозванця, не відаючи, що створюють державу-монстра, агресора. терориста, який шантажує сьогодні весь світ ядерною війною.

Сила правових процедур

Порушення одного з ключових принципів демократії — дотримання правових процедур, неправове надання статусу постійного члена Радбезу змалілій модифікації московської імперії — рф, стимулювало її ущербну агресивність, прагнення домінувати над Європою та світом, втілюючи заповіт Чингісхана.

Адже москва була і є спадкоємицею Золотої орди, а Чингісхан був першим завойовником в історії людства, який поставив завдання завоювати весь світ. Поселення «москва» було засноване чингізидами в 1282 році.

Наростаюча агресія московської орди не лише призвела до глибокої кризи ООН, а й до розвалу всієї системи міжнародно-правових відносин, вибудуваної після Другої світової.

Тому й продовжилися терористичні напади на Ізраїль, воєнні дії в Лівані, Сирії, Лівії. За якісь тридцять із лишком років московщина здійснила інтервенції в Азербайджан, Молдову, Ічкерію, Грузію, погрожує окупацією країнам Європи та Центральної Азії.

Апогеєм стала безпричинна інтервенція кремля в Україну, яка вилилася в найбільшу після 1945 року війну та постійні погрози застосування ядерної зброї.

Тому ООН у нинішньому стані виявилася ригідною і складною, нездатною зупинити чисельні безпричинні агресії з боку одного із нібито постійних членів Ради Безпеки.

Флегматичне, еволюційне реформування організації лише посилюватиме агресивність не тільки рф, а й багатьох інших, як-то КНР щодо Тайваню, спокусу до панування над іншими. Не виключено, що «вето» на реформи з боку москви поховає ООН, як і колись Лігу націй.

Тому неважливо, чи справедливий світопорядок відновлюватиме та формуватиме реформована ООН чи новостворена міжнародна організація.

Але головна міжнародна організація повинна володіти інститутами та інструментарієм примусу до виконання приписів міжнародного права та своїх рішень. Агресор мусить бути покараний.

Лише демілітаризація, в першу чергу, ядерних арсеналів, десталінізація, денацифікація московщини, поділ імперії на національні держави допоможе планеті уникнути хвилі зброй­ного насилля та ядерного апокаліпсису.

Тарас ПРОЦЕВ’ЯТ,
народний депутат України
2-го скликання, кандидат історичних наук