Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальні афіші європейського турне Капели УНР, яку очолював Олександр Кошиць. (Фото авторки.)
Уперше в Києві, з нагоди 145-річчя від дня народження Миколи Леонтовича, презентували оригінал рукопису всесвітньовідомої української пісні «Щедрик».
Партитура була написана рукою композитора задовго до прем’єри пісні у Карнеґі-холі 5 жовтня 1922-го.
Тепер унікальний раритет, наданий на одноденне експонування Інститутом рукопису Національної бібліотеки України імені В. В. Вернадського, уперше 21 грудня демонструвався публічно у день відкриття виставки «Я співаю, отже існую» у приміщенні музею Миколи Лисенка.
Окрім того, на заході вперше було представлено оригінал листа Симона Петлюри до Олександра Кошиця, написаний главою УНР за пів року до прем’єри «Щедрика» у Карнеґі-холі.
У ньому він закликав диригента промотувати за кордоном ідею незалежної України та збирати донати на українську армію.
Документ так само наданий на одноденне експонування Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України. До кінця січня демонструватимуть високоякісні копії цих раритетів.
На виставці експонується, вперше в Україні, й унікальна колекція європейських афіш хору Олександра Кошиця з фондів Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки (копії).
Вони повідомляли про прем’єру «Щедрика» у Відні, Парижі, Женеві та інших європейських містах, за кілька років до появи пісні у США.
Частина афіш оформлена в синьо-жовтих кольорах, оздоблена тризубом. Тому нікого нині не дивує, що росіяни замальовували їх лайкою.
У залах також представлено унікальні матеріали з американської біографії «Щедрика»: буклет прем’єрного концерту хору Олександра Кошиця у Карнеґі-холі (1922), 100-річну платівку з нью-йоркським записом «Щедрика», світлини з американського турне українського хору, зразки звучання «Щедрика» на Бродвеї (1926) та в американській кінострічці Song of the Flame (1930), раритетна колекція різдвяно-новорічних листівок США із ластівками та дзвониками, платівки з найпершими грамофонними записами колядки Carol of the Bells та багато іншого.
Ці та інші матеріали надали на експонування Інститут Леонтовича та автор і куратор проєкту «Кам’янецькі ноти і крила Щедрика» Анатолій Паладійчук, а також Українська вільна академія наук у Нью-Йорку, Бібліотека імені Олега Ольжича, музей Олександра Кошиця спеціалізованої школи №296, приватні колекціонери Владислав Вігуржинський, Дмитро Піркл та Олександр Сорочинський.
Організував подію Музей видатних діячів української культури спільно з Інститутом Леонтовича за підтримки Українського фулбрайтівського кола.
Кураторка проєкту — Тіна Пересунько, наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського, засновниця Інституту Леонтовича.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>