Гривня під обстрілами: падіння ВВП у 2022 році може сягнути історичного антирекорду

За прогнозами аналітиків, які вони озвучували за новорічним святковим столом минулого року, вітчизняна економіка мала подолати чергові негаразди, в тому числі пов’язані з пандемією «Ковід-19», і прискорити темпи власного розвитку.

ВВП мало зростати, інфляція — падати, а рівень життя українців — підвищуватися.

Зрештою, у 2022 рік українська економіка ввійшла зі зростанням у 3,2%, що виглядало доволі непогано після падіння на 4% у «ковідному» 2020-му.

Але всі прогнози і всю логіку процесу порушив збройний напад на нас російської федерації, і після 24 лютого 2022 року замість звичних факторів, які впливають на розвиток економіки держави, у хід пішли зовсім інші аргументи — танки, гармати і балістичні ракети, націлені, в тому числі, у промислові підприємства.

Ситуація не за планом

Сьогодні, будуючи прогноз на наступний, 2023-й, рік, ми відштовхуємося від зовсім інших реалій. Як вважають у Міжнародному валютному фонді, у 2023 році економіка України може зрости приблизно на 1%, інфляція та дефіцит держбюджету зменшаться.

«Ми очікуємо на стабілізацію економічної діяльності у 2023 році, хоча для такого прогнозу критично важливими факторами є тривалість та інтенсивність війни», — йдеться в Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах нової моніторингової програми МВФ для України.

Наші міжнародні донори зазначають: після падіння реальний ВВП може зрости лише за трьох умов. Перша — це поступове пожвавлення діяльності в районах, що не перебувають у зоні активних бойових дій; друга — збереження доступу до зернового коридору і, нарешті, третя — відсутність подальшої ескалації війни.

Таке повільне відновлення пояснюватиметься тривалим впливом у І кварталі наступного року пошкоджень енергетичної інфраструктури.

У наступних кварталах економічна діяльність активізується головним чином завдяки державним витратам, відновлення ж експорту буде лише поступовим, а зростання споживання залишиться слабким.

Водночас у Кабінеті Міністрів очікують, що рівень інфляції у річному вимірі поступово зменшиться з 30% наприкінці 2022 року до близько 22,5% наприкінці 2023 року.

Це, на думку урядовців, відображає залишкові наслідки перебоїв у постачанні та руйнування виробничих потужностей на тлі нижчих світових цін на енергоносії.

Для країни у стані війни такий показник цілком помірний. За твердженням економістів, у сусідній Молдові в мирний час зростання цін за рік перевищить 34%.

Сумна ситуація очікує нас у сфері міжнародних боргів. Згідно з меморандумом, у 2023 році утвориться дефіцит поточного рахунку обсягом близько 5,7 млрд доларів після прогнозованого профіциту в розмірі 6,4 млрд доларів у 2022 році.

«Цей прогноз відображає зростання торговельного балансу, оскільки очікується, що відновлення надходжень від експорту буде повільним, тоді як попит на імпорт прискориться через збереження попиту на пальне, обладнання та матеріали для ремонту та відновлення», — йдеться у меморандумі.

Не все гаразд і з валютними резервами. Вони мають залишитися на рівні близько 21 млрд доларів до кінця 2023 року, що еквівалентно трохи більше 2,5 місяця імпорту.

Коли бомбили коксохіми

Пояснення таких шалених економічних втрат — очевидне. За підрахунками економістів, щотижня протягом лютого—вересня Україна втрачала 4 млрд доларів вартості власних активів.

Прямі збитки від війни станом на початок грудня оцінюються у 135,7 млрд доларів. Непрямі — ще 165,5 млрд доларів. При цьому такі оцінки у середовищі економічних аналітиків вважаються ще оптимістичними.

Уже в перші місяці вторгнення ключова для України галузь чорної металургії втратила близько третини активів: зруйновано другий та третій за розмірами металургійні заводи країни — «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча, пошкоджено та зупинено Авдіївський коксохімічний завод, восени частково постраждало й найбільше металургійне підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відтак у січні—листопаді випуск металургійної продукції скоротився на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У рейтингу світових виробників сталі Worldsteel Україна опустилася з 14-го місця у 2021 році до 22-го за результатами 10 місяців 2022 року. За перші три квартали року експорт чорних металів скоротився до 4 млрд доларів, тобто мінус 62%, руди — до 2,8 млрд доларів, або мінус 54%.

Тож за підсумками нинішнього року ВВП України скоротиться приблизно на третину. І зараз загальна ситуація опинилася на роздоріжжі: наразі невідомо, у який бік поверне тенденція, не знаючи планів російської федерації та її готовності заходити за моральні та правові норми.

Так, скажімо, ділові настрої в Україні з кінця весни навіть поступово покращувалися — але тільки до початку осені, коли росія почала обстрілювати енергетичну інфраструктуру.

Саме тому деякі експерти погіршили прогнози падіння ВВП до 32-35%, що буде найбільшим за всю нашу новітню історію.

Жити на чужі

При цьому фінансування державного бюджету здійснювали значною мірою за рахунок запозичень. Так, у перші місяці війни надходження податку на додану вартість, найбільшого джерела доходів держ­бюджету, скоротилися вдвічі. У березні — червні бюджет недоотримував близько одного мільярда доларів щомісяця.

Водночас витрати на оборону становили 65% усіх витрат держбюджету — на відміну від довоєнних 3-5%. Надалі ж експерти прогнозують зниження цих витрат — до 50%. Так, у новому Державному бюджеті на 2023 рік витрати заплановані на рівні 2,58 трлн грн, з них на оборону — 1,141 трлн грн.

Таким чином у наступному році країна працюватиме практично лише на армію: доходи 1,329 трлн грн покриють оборонний бюджет лише з невеликим «верхом». При цьому загальний дефіцит держбюджету становитиме 1,251 трлн грн.

Іншими словами, Україна буде змушена жити на позичене. Станом на середину грудня сукупна міжнародна допомога Україні в нинішньому році становила 28 млрд доларів, а до кінця року ця цифра може зрости до 31 млрд доларів.

Утім це менше за обіцяний обсяг у 36 млрд доларів, але допомогло покрити 60% усього додаткового фінансування, отриманого українським бюджетом протягом року.

Як ми пам’ятаємо, перші іноземні гранти та кредити стали надходити вже за кілька днів після початку вторгнення.

Основні країни-донори — США, ЄС, які переслали в Україну 10 і 7,9 млрд доларів відповідно, а також Німеччина, Канада, Велика Британія, спільний внесок яких становить третину видатків зведеного бюджету станом на початок листопада.

Але ж грошей треба більше: сукупна потреба у фінансуванні з лютого при цьо­му перевищила 45 млрд доларів. Нестачу коштів довелося перекривати емісією гривні на еквівалент 12 млрд доларів.

США та ЄС мають стати головними донорами і наступного року: Україна розраховує отримати 18 млрд євро від ЄС протягом року та 9,9 млрд доларів — до жовтня 2023 року.

Уся надія — на банки

Міжнародні експерти, зокрема журнал The Economist, який визнав Україну країною року-2022, стверджують: хоча нинішній рік приготував найскладніші випробування за всі часи української незалежності, проте країна демонструє несподівану стійкість. Тобто реалізуються найкращі сценарії тих, на які можна було б розраховувати в умовах повномасштабної війни з росією.

Назагал наступного року очікування різняться: деякі експерти очікують падіння економіки на 5%, тоді як інші прогнозують зростання на 4%.

Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, лише 1% компаній повністю зупинили угоди через блекаут, 12% — закрили частину мережі, 40% — скоротили виробництво або обсяги надання послуг.

При цьому банківська система, за словами очільника НБУ Андрія Пишного, демонструє разючу сміливість та успіхи. Із січня до жовтня 2022 року банки України в умовах війни та блекауту заробили 7,37 млрд грн.

«Дев’ятий місяць­ повномасштабної війни вона працює надійно, безперебійно, прибутково, досягла рекордної ліквідності і продовжує кредитувати, — зазначив головний банкір держави. — На моє глибоке переконання, функціонуюча банківська система виступає однією з найголовніших переваг України у цій війні».

На думку Пишного, сьогодні як ніколи важливо, щоб участь банків у підтримці економіки зросла до рівня головного драйвера. Для цього склалися ключові перед­умови.

З одного боку, маємо значні залишки ліквідності банків, з іншого — є достатній набір фінансових інструментів, від державних цінних паперів до різних опцій кредитування, включно з безпрецедентними за обсягами та умовами програмами державної підтримки.

Як відомо, у кризу 2014—2015 років банківський сектор не витримав випробування у вигляді анексії Криму, війни на Донбасі та потрійної девальвації гривні, внаслідок чого збанкрутувало близько сотні банків. Під час повномасштабної війни з росією, навпаки, ми бачимо лише поодинокі прецеденти виведення банків із ринку.

Пішов у кафе — допоміг армії

Стійкість демонструють й інші сфери вітчизняної економіки. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, робота бізнесу в Україні абсолютно безпрецедентна.

«Бізнес показав, що він досить стійкий до шоків, пов’язаних із війною. Компанії сплачують податки, що дозволяє фінансувати насамперед наші військові витрати та підтримувати стабільність макрофінансової ситуації», — заявив чиновник, пояснивши, що саме за рахунок податків насамперед фінансується українська армія. Відповідно, сплачуючи податки, бізнес допомагає Україні виграти цю війну.

Тож вельми позитивно, що, за словами міністра, кількість бізнесів та їхня спроможність платити податки зараз суттєво зросла порівняно з першими місяцями російської агресії.

І це говорить про те, що компанії адаптуються до складних умов. У відповідь на виклики планових та екстрених відключень електроенергії український бізнес, від рітейлу до IT, обзаводиться дизельними генераторами, оптимізує графіки роботи та вживає інші заходи.

«Наступного року ми припускаємо часткове відновлення. Але все залежатиме від можливості утримання об’єктів критичної інфраструктури в безпеці. Тому уряд вживає заходи для того, щоб диверсифікувати джерела постачання електричної енергії, і ми закликаємо бізнес самостійно шукати можливості для такої диверсифікації», — підсумовує міністр.

Проте відновлення розпочнеться далеко не одразу. МВФ прогнозує, що найважчими для нас виявляться наступні кілька місяців, коли з початком зими руйнація енергетичної інфраструктури продовжиться.

Ваграм Степанян, постійний представник МВФ в Україні, заявляє: у Фонді очікують на стабілізацію української економіки. Не називаючи при цьому конкретних цифр. Адже прогнозувати економічну ситуацію, не маючи впливу на найголовніший її чинник — російські обстріли, — не береться ніхто.

А ТИМ ЧАСОМ…

Як падала наша зарплата

За оцінкою Мінекономіки, на грудень 2022 року в Україні налічувалося 2,6 млн безробітних осіб. Прогноз на 2023 р. — зростання показника до 2,8 млн осіб. Щоправда, це вдвічі менше, ніж останні оцінки Міжнародної організації праці: у травні МОП звітувала про 5 млн безробітних в Україні.

НБУ оцінює рівень безробіття на 30% та прогнозує його часткове зниження наступного року. За жовтневим опитуванням «Рейтингу», 34% респондентів працездатного віку не працюють. За опитуванням Gradus, у листопаді про наявність роботи розповіли лише 57% респондентів.

При цьому 77% українців констатують про скорочення доходів порівняно з січнем 2022 року. 81% тих, хто працюють, продовжують отримувати зарплату, але майже половина з них не впевнена, що отримуватиме її в майбутньому.

За даними Пенсійного фонду, що публікує значення середньої заробітної плати, з якої було фактично сплачено страхові внески, номінальні заробітні плати в Україні скоротилися на 5% порівняно з січнем 2022 року. За поточної інфляції це означає суттєве скорочення зарплат у реальному вимірі на 21%.