Уроки блекауту: як Україна пройшла енергетичний колапс і що буде з відключеннями

Українська енергосистема доволі швидко відновлюється після масованої ракетної атаки 23 листопада.

У чому причина аварійних відключень, якими є перспективи повернути стабільне електропостачання і що буде, якщо росіяни спровокують новий блекаут?

Терористичний обстріл росіянами об’єктів української енергетичної інфраструктури 23 листопада призвів до серйозних пошкоджень електромереж, унаслідок чого більшість споживачів були на тривалий період позбавлені постачання електроенергії.

У Києві для багатьох мешканців блекаут затягнувся на добу і навіть довше, а в інших містах та селах електропостачання не було від 12 до 74 годин.

Проте вже через тиждень після атаки ситуація з електроенергією стала в рази кращою: десь повернулися графіки, коли можна побачити годинник відключень, а десь хоч і є аварійні відключення, але все одно по 6-12 годин на добу споживачі отримують електро­енергію. У НЕК «Укренерго» пояснюють — енергетикам вдалося стабілізувати систему і тепер дефіцит становить 27%.

«Виробники електроенергії забезпечують 73% споживання електроенергії в Україні. Дефіцит потужності становить 27%. Поступово зростає потужність генерації, що дозволить дещо знизити дефіцит в енергосистемі», — йдеться у повідомленні «Укренерго» від 30 листопада.

Відключились навіть АЕС. Що таке блекаут і як його пройшла Україна

Ракетні удари зс рф призвели до пошкоджень на підстанціях, високовольтних лініях, а також деяких об’єктах генерації (виробників електроенергії). До масованої атаки 23 листопада енергетикам вдалося впоратися з більшістю пошкоджень, яких росіяни завдали підстанціям та трансформаторам раніше — під час ракетних атак у жовтні та листопаді.

Тоді не йшлося про повноцінне відновлення пошкоджених об’єктів, але оперативні ремонти дозволяли передбачити для споживачів графіки відключень.

Але обстріли 23 листопада похитнули і так складну ситуацію з пропускною спроможністю енергомереж, і на споживачів обрушилися вже не планові графіки (віялові відключення, або стабілізаційні), а аварійні відключення — ніхто не знав точно, коли конкретний будинок, вулицю, населений пункт підключать до електропостачання.

«До 23 листопада «Укр­енерго» виходило на завершення поточного ремонту, використовуючи ресурси, що були в наявності. Планові відключення були, і вони залишалися б і надалі, якби не обстріл 23 листопада. Відключень споживачів було б точно менше, а десь уже й завжди була б електроенергія. Але 23 листопада ударів було завдано по низці важливих об’єктів, і ці удари спричинили непоправну шкоду, тепер не все можна буде відремонтувати. Тоді раніше привезеним обладнанням закривали питання ремонтів, а зараз бага­тьом об’єктам уже потрібна повна заміна обладнання», — пояснив експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Він вважає, що блекаут, який стався після атаки 23 листопада, був контрольований.

«Електроенергію частково все ж таки подавали в систему, було прийнято рішення відключити всі три АЕС, і це правильно з точки зору безпеки системи та атомних станцій», — каже Юрій Корольчук.

Енергетики доклали максимум зусиль, якщо не надзусиль, щоб стабілізувати систему за умови кількості пошкоджень, які виникли на енергооб’єктах у результаті атаки 23 листопада.

Проте апокаліпсису не трапилося — блекаут не затягнувся на тижні. І хоча ситуація, як і раніше, непроста, вже 25-26 листопада світло повернулося до більшості українських будинків та квартир.

«Я вважаю, що ми блекаут пройшли досить добре, сценарій його реалізації був максимально м’який. Фактично система була об’єднана і стала керованою за 12-14 годин. Щоб розуміти: у 2003 році був блекаут у Північній Америці, там 40 млн. осіб залишилися без енергозабезпечення, тоді систему піднімали 4 дні. Тож 12-14 годин — позитивний результат», — вважає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

Що відбувається з енергосистемою та коли можуть повернути графіки відключень

Сьогодні в енергосистемі зберігається дефіцит потужності, тобто мережі не можуть пропустити (транспортувати) потрібний споживачам обсяг електроенергії.

Як було зазначено, 30 листопада рівень дефіциту становив 27%. Юрій Корольчук каже, що у результаті знадобилося 3-5 днів, щоб відновити електропостачання в країні та підключити до системи атомні електростанції. Цей термін міг би бути менший.

Однак у процесі підключення об’єктів до електропостачання випливли неприємні нюанси.

«З’явилися проблеми, зокрема на Київщині — там мають бути трансформатори для будинків і, наприклад, мають бути на обладнанні 10 тисяч домогосподарств, а підключили раніше 20 тисяч. І це проблема, яка зараз з’явилася. І коли почалися відключення всіх АЕС, неможливо було відрегулювати напругу, що призвело до виходу з ладу трансформаторів «на місцях» — тобто обладнання, яке не постраждало безпосередньо від обстрілу», — коментує Юрій Корольчук.

Іншими словами, хаотична забудова з не менш хаотичним підключенням новобудов до електропостачання тепер вилізли боком.

За його словами, іншою, не менш важливою проблемою, яка відіграла негативну роль у відновленні системи, став поганий стан мереж.

Раніше вже неодноразово зазначалося, що енергомережі потребують модернізації, а тепер через зношені ділянки мереж зросла аварійність на таких ділянках, оскільки ракетні удари розхитували енергосистему. Це спричинило ще більшу потребу в аварійних відключеннях.

Причини аварійних відключень — пошкодження мереж унаслідок обстрілів, аварії внаслідок зношеності мереж та надмірна кількість споживачів на одній і тій же лінії

Крім проблем з енергомережами, є і проблема генерації — в Україні менше виробляється електроенергії, ніж необхідно. Це пов’язано, зокрема, з виходом на ремонт низки блоків ТЕС та ТЕЦ — частково деякі станції та мережі біля них були пошкоджені внаслідок ракетних ударів.

«Технічно проблема в тому, що зараз лише повертаються до системи атомні електростанції, які були відключені автоматикою, і це потребує часу. Ми страждаємо не лише через брак транспортних шляхів для передачі електроенергії, а й через брак генерації. Це ускладнює і керування системою, і оперування. Дефіцит у системі є — він стабільно становить близько 20% плюс-мінус. Він має тенденції до зниження. Багато пошкоджених станцій, не працюють пристрої видачі електроенергії, пошко­джено підстанції, які важко відновити швидко, потрібного обладнання майже немає. Поки що всього того, що дарується чи купується, за кількістю недостатньо, щоб покрити проблеми», — пояснив Олександр Харченко.

Повернути графіки відключень енергетики можуть поки що не всім, лише в тих регіонах, де: а) є можливість без ризику системи давати електроенергію споживачам; б) немає серйозних пошкоджень підстанцій та ліній електропередач. На жаль, для Києва та Харкова обидва пункти поки що залишаються недоступними.

«Важливо нівелювати загрозу блекауту для найвразливіших — Харкова та Києва. Харків — тому що це місто перебуває під регулярним обстрілом росіян. А Київ завжди був енергодефіцитним, адже під нього і будувалася ЧАЕС, і сьогодні він залежить від зовнішнього енергоживлення, а можливості такого енергоживлення зараз обмежені», — каже Олександр Харченко.

Енергетикам дуже важлива наявність необхідного обладнання. І хоча багато країн-партнерів уже оголосили про допомогу у відновленні енергетики країни, деякі енергооб’єкти швидко відновити не вдасться — на виробництво обладнання може піти щонайменше 3-6 місяців.

«Звичайно, ми хотіли б мати електрику в максимально комфортному режимі, а не у режимі жорсткого виживання. Частина обладнання в країну поставлятиметься — а там на виготовлення 3-4 місяці плюс на установку потрібен час. Тож ситуація з обладнанням складна», — зазначає Олександр Харченко.

За його словами, Україна потребує високовольтного обладнання, щоб відновити високовольтні мережі та їх роботу, але не менш важливо отримати мобільну генерацію — модульні електростанції, турбінні чи газопоршневі.

«Такі станції можуть служити запобіжниками блекауту для великих міст, до них можна підключити об’єкти критичної інфраструктури — насоси водоканалів, каналізації, станції теплозабезпечення. Я активно веду переговори з різними країнами-донорами щодо постачання мобільних станцій. Станція на 30 МВт коштує 17-20 млн дол. Вона перевозиться вантажним траком. Таких станцій є достатньо, їх за два тижні можна доставити в країну — вони можуть приїхати з Норвегії, Швейцарії, можуть із Єгипту, там їх теж достатньо», — пояснив експерт.

Якщо знову атака. Чи готова Україна до наступного блекауту

В Україні активно йдуть розмови про нові атаки росіян, які готуються, на енергоінфраструктуру України. Нещодавно глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що росія може завдати нових масованих ракетних ударів по українській інфраструктурі, внаслідок чого країна може поринути у нові блекаути.

Деякі експерти вважають, що з кожним новим блекаутом енергетикам усе складніше оперативно відновити роботу енергосистеми.

«Якщо нові масовані атаки повторяться, то кількість необхідних для відновлення системи днів зростатиме. І ми побачимо знову відключення всіх АЕС», — попереджає Юрій Корольчук.

Утім ніхто з опитаних «Фокусом» експертів у сфері енергетики не прогнозує повного апокаліпсису в разі нового блекауту — відключення більшості споживачів на 7-10 днів та більше.

Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі «Фокусу» зазначив, що дефіцит у системі зберігатиметься навіть за умови відсутності нових серйозних пошкоджень, але навіть якщо дефіцит зросте до 50%, тривалих відключень споживачів усе одно не буде.

«Якщо не буде нових великих пошкоджень об’єктів енергоінфраструктури, то взимку дефіцит може становити в середньо­му близько 25%. Залежно від погодних умов та інших факторів, але дефіцит буде. Якщо будуть потужні удари, то дефіцит може зростати до понад 50% потреб. І відключення споживачів може бути від 12 годин до 2-3 діб. Це вже можна прогнозувати, оскільки ми знаємо, як працюють рашистські війська. Двічі на місяць може бути дефіцит вище 50% і може тривати до 3 діб. Цей сценарій може бути до кінця лютого», — вважає Володимир Омельченко.

Олександр Харченко впевнений, що збільшення необхідного для відновлення системи терміну після блекауту не відбудеться. Тобто у разі нової атаки зс рф та нового блекауту енергетики зможуть відновити електропостачання за 12-16 годин.

«Умов для збільшення терміну, який потрібний на відновлення після блекауту, я не бачу. Той стан, у якому сьогодні перебуває енергосистема, дозволяє вважати, що впродовж 12-16 годин ми зможемо відновити цілісність системи та розпочати її об’єднання. Якщо блекаут буде, він буде схожий на нинішній. Може бути гірший, але для цього має бути дуже масована атака і дуже багато факторів мають одночасно скластися несприятливо», — резюмував Олександр Харченко.

Наталія БОГУТА
(видання «Фокус»)