ПРИКОЛИ про священників та «Інстаграм»
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Москва. Машина збила пішохода. Поліцейський — водію.
— Фамілія, гад, бистро!
— Мельник.
— Гарна фамілія. Моя — Гарбузенко. А ти звідки родом?
— Та з Черкас.
— А я — з-під Києва. Горілку, мабуть, салом закусюєш?
— Аякже.
— Дуже гарно. Почекай хвилинку — зніму протокол з того недоумка, шо кинувся під твою автівку.
* * *
Ідуть хлопці по селу
— Хлопці, куди вас так багато?
— Москалів бити.
— А якщо вони вас?
— А нас за що?
* * *
Ідуть по пустелі українець з цілим мішком сала і москаль з мішком золота. Вже довго йдуть, втомились, їсти охота.
— Слухай, українцю, а давай уявимо, що ми на базарі: ти продаєш сало, а я в тебе куплю.
— Ну давай! Кілограм за мішок золота.
— Ти що, збожеволів? За кілограм сала цілий мішок золота!
— А ти, москалику, піди по базару та поторгуйся.
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>
— Наталко, а скільки у вашому житті було романів?
— Лише один. >>
— І що ти так довго в тій ванній робила?
— Що... Міняла зимову гуму на літню. >>
— Алло, ТЦК? Ви можете терміново забрати мене в армію?
— Так, звичайно. А де ви перебуваєте? >>
— Галю, це наше перше свіданіє! Я за все плачу! Куди тебе повести? >>