Запобіжник «від кацапа»: чи можна було краще захистити енерегтику України від ракетних ударів

Після цілої низки масованих ракетних ударів по українській критичній інфраструктурі енергетики навчилися буквально за кілька днів відновлювати головні «ключові точки» системи.

Не на сто відсотків, іноді самі енергетики допускають помилки, але назагал критичної ситуації досі вдається уникати.

Принаймні про класичний блекаут, коли ціла країна чи окремі її регіони на кілька днів поринають у пітьму, ми тільки чуємо у розділі «прогнози».

Росія знає слабкі місця

«Наприкінці позаминулого тижня ми через обмеження щодо великої генерації могли покрити до 10 тисяч мегават, а вже минулого понеділка покрили 13 тисяч. Вечірній максимум у нас 16 тисяч. Дефіцит 3 тисячі. Відключення, які відбуваються зараз, — це не мережеві відключення по вузлах. Це відключення за балансом, оскільки 3 тисячі мегават не вистачає. Навіть у Києві всі обмеження мають балансову, а не мережну природу», — сказав експерт у галузі енергетики Віктор Куртєв.

І зазначив, що так швидко досягти стійкості вдалося завдяки професійній роботі енергетиків нижньої та середньої ланки.

При цьому, на його думку, навіть нові масовані ракетні удари по Україні не викличуть повний блекаут у країні.

«При всій нашій неорганізованості, ворожій агентурі, яка продовжує діяти у нас... За рахунок героїзму нижньої та середньої ланки основних енергетичних компаній і з урахуванням того, що енергосистема — це дуже надійна штука, яка проєктувалася в розрахунку на можливість третьої світової війни, можливо, ядерної — її дуже складно буде погасити», — зазначив він.

Ще одним важливим фактором Куртєв назвав обмежену кількість високоточних ракет у Росії, які, мабуть, уже черпають із так званого недоторканного запасу.

«Але навіть якщо всі вистрелять у нуль — вони не здатні нас погасити повністю», — додав експерт, заявивши, що Росія знає, як працює енергетична система України, тож прицільно б’є по інфраструктурі.

Тому наступними цілями можуть бути об’єкти, менш пошкоджені атаками ворога.

Як стверджують самі енергетики, детальна інформація про енергетичні об’єкти України ще до початку повномасштабної війни була у мережі.

Крім того, в Росії зараз живе багато людей, які раніше навчалися в Україні та працювали в енергетиці. Тому знайти таких людей-«інформаторів» нескладно.

До того ж часто ворог отримує інформацію про наслідки ракетних ударів та масштаби руйнувань від людей на місцях.

Досі проблему як переконаних шанувальників «русского міра», що працюють проти нас, так і не надто передбачливих українців, які фотографують пошкодження енергооб’єктів, аби заробити лайків на хайпі, ще не вирішено. Виходить же ж, що ті об’єкти, які не постраждали, часто стають об’єктами наступних атак.

АЕС на генераторах

Під загрозою опиняється і така чутлива для українців галузь, як атомна енергетика: ракетні обстріли призводять до зупинки українських АЕС,  атомні станції працюють у позаштатних ситуаціях, що таїть у собі численні загрози.

Вже офіційно підтверджено попередні оцінки про знеструмлення всіх енергоблоків на чотирьох діючих АЕС України під час масованого ракетного обстрілу 23 листопада.

А це, до речі, 15 енергоблоків сумарною потужністю 13,835 ГВт. Було. До початку нинішнього року, коли найбільшу в Україні та Європі Запорізьку АЕС захопили загарбники.

Втім, значення атомної енергетики важко переоцінити. Так, наприклад, минулоріч українська атомна генерація несла основне навантаження в енергосистемі, її частка збільшилася на 4 відсоткові пункти — до 55%.

«Останній ракетний удар мав тяжкі наслідки: усі атомні електростанції України було  знеструмлено. Це перший випадок, коли всі чотири українські АЕС було знеструмлено одночасно», — заявив на критичному засіданні міністрів енергетики ЄС міністр енергетики України Герман Галущенко, наголосивши, що світ іще ніколи не бачив, щоб стільки блоків АЕС одночасно перебували в режимі блекауту, та закликав не залишати такі атаки країни-терориста без відповіді.

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергетики Рафаель Маріано Гроссі підтвердив, що Україна повідомила МАГАТЕ про вимушену роботу енергоблоків від дизельних генераторів для живлення електроенергією в режимі зупинки.

«Повна та одночасна втрата зовнішнього електропостачання українських атомних електростанцій призводить до того, що ситуація з ядерною безпекою в країні стає дедалі хиткішою, складнішою і небезпечнішою», — заявив Гроссі.

Тривожно виглядає і ситуація в окупованому Енергодарі: аварійні дизель-генераторні станції працювали там після ракетного удару пів доби, коли вдалося отримати доступ до основної лінії 750 кВ та резервної 330 кВ.

У МАГАТЕ додали, що чотири блоки ЗАЕС тепер залишаються в режимі холодної зупинки, тоді як два інші блоки повертаються до гарячої зупинки, що дозволяє забезпечувати АЕС парою, а місто Енергодар — теплом.

Щоб спровокувати зупинку АЕС та колосальний дефіцит електроенергії в Україні, російські терористи б’ють по вузлових трансформаторних підстанціях та перебивають лінії зняття потужності.

Оскільки відключення АЕС від мережі може мати загрозливі наслідки, блоки негайно підключаються до аварійних дизель-генераторів.

Як пояснюють фахівці, резервні генератори включаються, щоб перевести блок у холодний стан, знизивши температуру першого контуру, який знімає тепло від ядерної реакції, на що йде 15 годин. Далі електроенергія потрібна для роботи насосів та іншого обладнання.

Якщо й генератори відмовлять, починається відлік часу до початку розплавлення активної зони реактора, що загрожує наслідками, як на Фукусімі, японській АЕС, яка зазнала аварії після цунамі, коли відмовило охолодження реакторів.

На думку фахівців, не можна виключати й повторення терактів проти українських АЕС: після першого прецеденту 11 жовт­ня атаки енергетичної інфраструктури регулярно повторюються.

Щойно українська сторона встигає хоч якось відремонтувати ушкодження, країна-терористка накопичує ракети для наступного удару.

«Оскільки до початку війни українська та російська енергосистеми були синхронізовані, росіяни добре знають усі «тонкі місця», куди потрібно завдавати ударів», — пояснює у коментарі для ЗМІ експерт у сфері ядерної енергетики Ольга Кошарна.

І закордон не в усьому допоможе

Врегульовувати проблему пошкодження енергосистеми нам допомагають наші зарубіжні партнери. Нещодавно міністр енергетики України Герман Галущенко провів екстрені телефонні розмови з єврокомісаркою з питань енергетики Кадрі Сімсон і керівництвом Міненерго США про руйнівні наслідки  ракетних обстрілів 23 листопада для української енергосистеми.

Галущенко наголосив на нагальній потребі енергосектору України в підтримці міжнародних партнерів.

«Ми вдячні за вже поставлене в Україну обладнання і матеріали. Водночас сьогодні ми маємо нагальну потребу у високовольтному обладнанні для відновлення та стабілізації роботи енергосистеми», — заявив міністр, почувши у відповідь запевнення партнерів у цілковитій підтримці та готовності здійснити відповідні заходи для допомоги енергетичному сектору України.

Утім, як заявив голова комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус, після російських ракетних атак електроенергія з країн ЄС не може дійти до кінцевого споживача в усі регіони України через пошкодження мереж.

Так, за словами Геруса, Україна працює над купівлею того обладнання, яке необхідне для ремонту енергосистеми. При цьо­му країни Євросоюзу, які мають залишки обладнання на складах, вже відправили їх до України.

«Ми працюємо над закупівлею обладнання, яке потрібне сьогодні, і над замовленнями обладнання, яке будемо використовувати в майбутньому. Є європейські країни, які мають на своїх складах залишки необхідного нам обладнання, воно вже доставляється в Україну», — розповів він, наголосивши, що ситуація з енергопостачанням після останнього ракетного обстрілу 23 листопада складна по всій країні: існує проблема як з енергомережами, так і з генерацією електричної енергії.

За словами депутата, для відновлення роботи енергосистеми оператор системи передачі електроенергії «Укр­енерго» використовує резервне обладнання, закуповує нове та отримує обладнання від західних партнерів як допомогу.

«Імпорт може допомагати у певних обсягах, але зараз можливості імпорту непропорційні тим проблемам, які виникли після ракетного обстрілу енергосистеми 23 листопада», — додав Герус.

Про безпеку вчасно не подбали

Незалежні експерти при цьо­му зауважують: на тлі героїзму рядових енергетиків чітко видно прорахунки вищого менеджменту. Такої думки, зокрема, експерт Віктор Куртєв.

«За 9 місяців війни не ухвалюємо навіть необхідних організаційних рішень. Усередині компаній усе ефективно, але немає жодного центру, який міг би вольовим рішенням у разі потреби, наприклад, передати з балансу однієї компанії резервний трансформатор на баланс іншої», — сказав він.

Із ним погоджується експерт Олексій Кущ. «Поставити нове енергетичне обладнання замість знищеного російськими ракетами складно, йдеться про 6-8 місяців.

Утім виникає запитання: загроза знищення енергетичної інфраструктури виникла лише зараз? — написав він на своїй сторінці у фейсбуку. — Ні, про неї було відомо щонайменше влітку.

Вже тоді можна було замовити кілька запасних комплектів за кожним критично важливим об’єктом. У приватної компанії не вистачає на це коштів? Тоді використовуйте резерв уряду. Немає грошей у Кабміну?

Тоді частково використайте резерв НБУ, про механізми якого вже йшлося... Про зміцнення об’єктів говорити не буду, може, їх і зміцнили. Ось тільки на одному фото спаленого трансформатора побачив розбитий габіон із мішків з піском. Так собі захист, м’яко кажучи.

А тепер рахуємо. Ціна питання — 1 млрд грн. Ідеться про вартість виготовлення всього дубліката знищеного обладнання. Тобто 3-4 млрд грн, витрачених улітку, — 3-4 комплекти обладнання у розпорядженні зараз.

Але один мільйон внутрішніх переселенців — мінімум 1 млрд євро на місяць мінус із нашого платіжного балансу. Два мільйони біженців, відповідно, 2 млрд євро. За кілька зимових місяців — 4-6 мільярдів євро. Замість 4-6 мільярдів гривень, не інвестованих улітку.

І як результат: героїзм пересічних енергетиків та терпіння простих громадян компенсує прорахунок чиновників у теплому кабінеті».

«Струм» дорожчати не буде

Нині через ракетні атаки ворога на об’єкти енергетичної інфраструктури половина енергосистеми України вражена обстрілами і потребує відновлення. Усе це, звісно, вимагатиме велетенських коштів.

Частково витрати покриватимуть за рахунок підвищення вартості електроенергії. Але для населення тарифи на неї залишаться незмінними.

На цьому, зокрема, наголосив генеральний директор компанії YASNO, яка постачає електроенергію для киян, Сергій Коваленко. За його словами, вартість збитків, завданих російським агресором об’єктам енергетичної інфраструктури, становить, за різними оцінками, від 70 до понад сотні мільярдів гривень.

За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, розмір збитків становить сотні мільйонів доларів. Наразі ніхто точної суми не називає, адже неможливо оцінити весь обсяг руйнувань.

Достеменно відомо: це потребуватиме колосальних затрат. Але цю проблему вирішуватимуть не за рахунок пересічних українців. Принаймні не зараз.

За словами Коваленка, будь-які розмови про підвищення тарифів на електроенергію для населення є фейком, який поширюється в інтернет-мережі ворогами.

Принаймні до закінчення опалювального сезону, тобто до 31 березня 2023 року, ніхто тарифів не чіпатиме.

А ТИМ ЧАСОМ...

І дрова зайвими не будуть...

Уряд ухвалив рішення про заборону експорту паливної деревини.

«Це сприятиме накопиченню її в Україні. Адже в багатьох громадах, особливо прифронтових, деревина наразі — основний ресурс для опалення. Атаки Росії на енергосистему лише його посилюють стратегічне значення», — пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зазначивши, що водночас держава працює над збільшенням обсягів постачань із закордону трансформаторів та високовольтного устаткування.

Також ЄС запустив ініціативу «Генератори надії», яка допоможе максимально швидко задовольнити попит українських громад в електрогенераторах.