Бубка складає повноваження очільника НОК України: хто може його замінити

Вітчизняний олімпійський спорт завмер в очікуванні великої події.

У четвер, 17 листопада, на XXXVII звітно-виборчій Генеральній асамблеї НОК України оголосять ім’я нового президента цієї організації, котрий змінить на цьому посту багаторічного її очільника Сергія Бубку.

Упродовж 17 попередніх років іменитий функціонер упевнено і гордо стояв біля керма олімпійського руху України.

Однак після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну авторитетний вплив Сергія Назаровича на вітчизняне спортивне господарство різко зменшився.

А все через те, що Бубка в публічному просторі жодного разу не засудив агресію рф, чим викликав потужну хвилю обурення та негативу в українській спортивній спільноті.

«Те, що трапилося, схоже на дуже поганий сон. Те, що переживає моя родина, не передати словами. Я залишив Україну як біженець. А моя мати і мій брат залишаються в Донецьку і не можуть звідти виїхати», — сказав у квітні Бубка.

Тож в останні місяці він керував Національним олімпійським комітетом України у дистанційному режимі. Коли ж настав час виборів, 58-річний Бубка вирішив більше не балотуватися на посаду президента НОК.

Натомість у передви­борчій гонці підтримав міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта.

А окрім «спортивного» міністра, про бажання позмагатися за крісло очільника НОК України також оголосили борець Жан Беленюк, біатлоністка Олена Білосюк (до заміжжя Підгрушна) та директор Навчально-наукового інституту спеціальної фізичної і бойової підготовки та реабілітації Університету державної фіскальної служби України, голова відділення НОК України у Київській області Ігор Малинський.

Щоправда, згодом у перегонах залишилося лише троє претендентів. Отримавши чималу порцію критики щодо свого технічного статусу кандидата, Олена Білосюк вирішила знятися на користь колеги по спортивному цеху.

«Повідомляю, що я прийняла зважене рішення об’єднатись з командою Жана Беленюка та відмовитись від участі у виборах. Все своє життя я присвятила спорту, пройшла довгий шлях і сформувала візію про те, як саме український олімпійський рух зокрема і спорт у цілому має розвиватись. Наша країна переживає один із найскладніших етапів своєї історії і проходить усі випробування з високо піднятою головою. За часи незалежності вже народилось і виросло покоління свідомих, рішучих та патріотичних людей, одним із яких є Жан Беленюк. Ми з Жаном обоє маємо чітку позицію, сформоване виважене бачення того, які ідеали мають стояти на першому місці і які речі сьогодні застарілі, а в деяких випадках — неприпустимі. Разом ми сильніші», — зазначила іменита біатлоністка.

Загалом, участь у виборах президента НОК України Жана Беленюка — олімпійського чемпіона Токіо-2020 та за сумісництвом народного депутата України — виглядає несподівано.

За словами борця-класика, взяти участь у президентських перегонах він вирішив після того, як дізнався, що в НОК України можуть відбутися вибори без вибору.

«Справжня достойна конкуренція завжди вітається. Мене попросили доєднатися до сформованої команди однодумців. Запропонувати якусь альтернативу для розвитку олімпійського руху в нашій країні. Я чув про те, що будуть вибори. Про це говорили, однак офіційної інформації не було. Навіть знав одну відому людину в Україні, яка планувала йти і яку я б підтримав. І з нею є певна комунікація з цього приводу. Вже ближче до оголошення дати виборів мені повідомили, що ця людина відмовилася. Тому це означало, що відбудуться вибори без вибору», — пояснив своє рішення Беленюк.

Напередодні виборів Жан запросив головного фаворита перегонів — Вадима Гутцайта — на публічні дебати. Утім міністр запрошення відкинув: «Конструктивна розмова з Беленюком? Така розмова може бути, якщо людина десь попрацює, чогось навчиться, буде знати, чого він хоче, а не хтось йому писатиме листи. Я поважаю Беленюка як олімпійського чемпіона, а як фахівця взагалі не знаю. І впевнений, що вся Україна цього не знає, бо він ніде не працював».

У відповідь Беленюк заявив, що, відмовляючись від публічної дискусії, в такий спосіб Вадим Гутцайт (до слова, олімпійський чемпіон-1992 з фехтування) демонструє неповагу до олімпійської спортивної сім’ї, залишаючи її без доступу до своїх передвиборчих ініціатив.

При цьому сам Беленюк у разі свого обрання на посаду президента НОК України обіцяє провести перезавантаження олімпійської спортивної системи країни: реформувати керівну вертикаль організації; перезапустити роботу спортивного арбітражного суду НОК; створити на базі НОК спеціальний орган, який відповідатиме за антидопінгову політику; створити санкційний комітет, головним завданням якого буде відслідковування намагань росіян і білорусів повернутися у світовий спорт та запобігання їм.