Амулет для щастя корінного народу: у Києві відкрилася виставка про культуру Криму «Miras. Спадщина»

У Скарбниці Національного музею історії України на території історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра» відкрилася виставка про культуру Криму «Miras. Спадщина».

Вона відповідає на багато актуальних запитань.
  

Що ми знаємо про культуру кримських татар — корінного народу України? Що означають символи традиційного орнаменту орьнек?

Як кримські татари одягалися та проводили дозвілля 200 років тому? Які з давніх традицій збережено донині? Які сенси об’єднують кримських татар та українців?
    

Кримські татари — корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно пов’язані з Кримом і Північним Причорномор’ям.

Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій: середземноморської, близькосхідної, центральноазійської.

Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, вибудувала власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.
    

Виставка «Miras. Спадщина» є спільним проєктом з громадською організацією «Алєм», яка опікується захистом і популяризацією кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини, повідомляє пресслужба Національного музею історії України.

Мета виставки — показати культуру кримських татар як живе явище з безперервними традиціями, які досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин з навколишнім світом і людьми.
    

На виставці «Miras. Спадщина» вперше комплексно представлено найбільшу на материковій частині України колекцію предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XIХ — початку XX століть.

Зокрема, можна побачити срібні кушаки (жіночі пояси) та топеліки (навершя жіночих голов­них уборів), які вражають витонченістю роботи в техніці кримськотатарської філіграні (ХІХ — початок ХХ століття, колекція Скарбниці). Також демонструються срібні футляри для Корану та чоловічі амулети, посуд для кавування, традиційний одяг кримських татар, зразки вишивки золотом.
    

Відвідувачі зможуть ознайомитися зі звичаями, мистецтвом, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу Криму завдяки багатим орнаментальним композиціям.

Майстри декоративного мистецтва створювали їх не просто як елемент інтер’єру, а вкладали у свої роботи глибокі сенси, близькі й українцям: прагнення благополуччя, міцної родини, безпеки й захисту, поваги до старших, здоров’я, зв’язку з природою та батьківщиною.
    

У другому залі виставки представлено Крим очима представника іншого народу — на літографіях з однойменного альбому Фрідріха Гросса.

Цей митець, нащадок німецького колоніста, показав традиційний світ кримських татар першої половини ХІХ століття, коли була жива спадщина ханських часів. На жаль, чимало зображених Фрідріхом Гроссом пам’яток було знищено у процесі російської колонізації.
    

Партнерами проєкту стали Національний музей українського народного декоративного мистецтва; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; дизайнерка українського етнічного одягу Олена Дідик. В експозиції представлено предмети з приватних колекцій Есми Аджієвої, Віталія Проволовського та Ельміри Сеіт-Аметової.
    

Куратори виставки — старший науковий співробітник Національного музею історії України Олексій Савченко та голова ГО «Алєм» Есма Аджієва.
    

Проєкт є тією платформою, яка дозволяє побачити спільне в способах мислення, почуттях та цінностях, притаманних як українцям, так і кримським татарам.

У цьому допоможуть інтерактивні заходи, заплановані у просторі виставки: лекції, майстер-класи, неформальні тематичні зустрічі з кримськотатарськими митцями.
    

Виставка «Miras. Спадщина» втілюється в межах проєкту ГО «Алєм» «Сенси, що об’єднують», який реалізується за підтримки Швейцарії, що надається через SDC/ШАРС (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва, Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії).
    

Як повідомляють організатори, виставка триватиме до 30 червня 2023 року.