Порівняно з гарячими новинами з фронту дві фінансові події минулого тижня не привернули достатньо уваги, а втім, ці події цікаві.
По-перше, українці повністю розкупили воєнні облігації «Крим» та «Луганськ» із дохідністю 14% та стало відомо про нові військові облігації «Енергодар» із процентною ставкою 12%.
По-друге, Міністерство фінансів на аукціоні 1 листопада залучило під розміщення воєнних облігацій 13,35 мільярда гривень.
Що ж таке воєнні облігації і причому тут Луганськ і Крим? Воєнні облігації — це цінні папери, які випускає держава, вони можуть бути на 3, 6, 12 місяців, 1,5 року.
Воєнні, звісно, випускають лише в період війни. Коли закінчується термін цих облігацій, держава повертає назад кошти плюс додає зверху відсоток. Виплати за такими облігаціями на 100% гарантуються державою.
Тобто це чимось схоже на депозит, але при цьому громадяни ще й вкладають гроші в економіку своєї країни.
Сила-силенна волонтерських організацій збирають кошти на допомогу ЗСУ, але ми відчуваємо, що можливості українців донатити майже вичерпалися.
Воєнні облігації дають чудову альтернативу. Мстислав Банік, керівник з розвитку електронних послуг Мінцифри, розповідає: «Купівля воєнних облігацій завжди передбачає повернення коштів. І, можливо, в цьому є додаткова мотивація. Якщо ти маєш якусь заначку і розумієш, що не готовий цю суму просто задонатити безповоротно на користь тих чи інших військових покупок, — можеш купити воєнні облігації. Тобі гарантовано ця сума повернеться, але повернеться ще й із відсотком. Тобто це і підтримка держави, і збереження та примноження коштів».
Та все ж таки, до чого тут Крим і Луганськ? Не знаю, кому спала на думку блискуча з погляду ефективності ідея — дати воєнним облігаціям назви українських міст.
Замінити безликі коди цінних паперів конкретикою фактично нічого не коштує, але створює додатковий на них попит, нехай часом імпульсивний.
Тож зараз громадянам доступні облігації з назвами наших міст: Херсон, Мелітополь, Горлівка, Донецьк, Севастополь і Маріуполь.
Ще у вересні українці з легкістю взяли планку в 100 мільярдів гривень куплених воєнних облігацій.
«Воєнні облігації стали одним із важливих інструментів фінансування нашої армії», — наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Економісти-скептики програли вщент: запропонований фінансовий інструмент виявився вельми доречним, адже українцям важливо, що воєнні облігації — це своєрідна допомога, частково благодійна, бо ставка облігацій менша за інфляцію.
Але й приваблює, що вона вища за депозит у багатьох банках. Єдина «незручність» — номінал воєнних облігацій стартує з тисячі гривень, а донатити можна і 100, і 10 гривень, за бажанням.
Утім із 16 вересня воєнні облігації отримали новий поштовх — відтепер придбати їх можна через «Дію». Мстислав Банік: «У нас вийшло зробити з воєнними облігаціями так, щоб якомога більша кількість людей могла з цим розібратися і в кілька кліків купити та підтримати економіку держави».
«Дія» не продає облігації самостійно, але різні компанії та банки підключаються до неї, тож кожен користувач може придбати ті чи інші цінні папери.
«Дія» в цьому випадку спрямовує користувача своїх послуг до продавця облігацій.
Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU, зауважує: «Як це працює? Кошти від погашення облігацій зараховуються на картку «еПідтримка».
Ту саму, яку всі відкривали минулого року для отримання коштів за вакцинацію. Вибір такої картки невипадковий — «Дія» «бачить» наявність у людини такої картки й пропонує зараховувати гроші туди.
Вибір відбувається ще на етапі покупки, а кошти від погашення надходять у день виплати».
Безумовно, сервіс «Дії» ще недосконалий, бо, приміром, громадянин не має можливості порівняти різні пропозиції купівлі того самого випуску, а про ціну можна дізнатися вже на наступних етапах здійснення угоди.
Хоча українцям не відмовиш у фінансовій цікавості, адже багато хто купує тільки одну облігацію, але це — прекрасно.
«Загарбники згинуть, а українці розвиватимуть фінансовий ринок після перемоги, — вважає Михайло Демків. — Компанії виявлятимуть бажання залучати кошти на внутрішньому ринку. І десятки тисяч покупців воєнних облігацій, більшість з яких уперше придбала цінні папери, — це неабиякий плюс. Люди затестують інструмент, дізнаються більше, як це працює, і будуть готові спробувати щось відмінне від банківського депозиту».