Львівський суд уперше в Україні зобов’язав палія трави виплатити пожежникам компенсацію

Екологія України через війну з росією зазнає жахливого впливу, й на її хоча б часткове відновлення підуть десятиліття.

Олії у вогонь підливають ще й несвідомі українці, які, попри заборону Держенергонагляду спалювати суху рослинність та сміття, роблять це через свої дріб’язкові меркантильні інтереси.

Хорошим уроком для таких горе-паліїв стане прецедент із 60-річним мешканцем села Мацошин на Львівщині, який у березні цього року підпалив суху траву й «заробив» не лише копійчаний штраф, а й додатково має заплатити ще 134 тис. грн як компенсацію за роботу пожежників. Відповідне рішення прийняв Залізничний районний суд Львова.

У прокуратурі Львівщини повідомили, що суд задовольнив позов Жовківської окружної прокуратури про стягнення з мешканця Жовківщини компенсації за виїзд пожежників. За даними прокурорів, таке рішення ухвалено вперше в Україні.

За матеріалами справи, цьогоріч навесні у селі Мацошин чолов’яга спалював сухе листя й траву неподалік житлових та господарських будівель. Хтось із очевидців повідомив про пожежу місцевих рятувальників.

Ті приїхали і погасили вогонь, який уже встиг поширитися на площу 400 квадратних метрів. Згодом працівники ДСНС встановили ім’я палія і виписали йому штраф 1 тис. 700 грн (ст. 175 КУпАП). Чоловік сплатив цей штраф.

Після цього прокуратура подала в інтересах ДСНС позов до суду про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Йдеться про компенсацію за виїзд пожежників, які гасили пожежу сухої трави. Витрати пожежників на виїзд та гасіння сухостою розрахували за спеціальною формулою.

Суд ухвалив рішення стягнути з палія понад 134 тис. грн на користь пожежників. Окрім того, мешканець має сплатити ще 2,4 тис. грн судового збору. Щоправда, рішення суду ще не набуло чинності та може бути оскаржене у Львівському апеляційному суді.

Згідно зі статистичними даними, щороку восени та навесні основною причиною виникнення пожеж на відкритих територіях є саме людський фактор.

Коли спалюється сухостій, то гине вся дрібна фауна (зайці, ховрашки, їжаки, пташки тощо) й мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років.

Окрім того, повітря забруднюють речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо, на практиці подібні дії призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.

За даними ДСНС, ліквідація таких пожеж відрізняється від інших тривалістю та потенційною можливістю збільшення масштабів. Для їх гасіння потрібно залучати значну кількість рятувальних сил, пального і спецтехніки на тривалий термін.

Адже на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км на годину, а коли дме вітер — до 30. Висота полум’я сягає 2 м, а при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості територія таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази.

Додамо, що 3 березня 2022 року ВР внесла зміни до ККУ, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема, це стосується й паліїв сухої трави. Відповідальність за злочини, передбачені ст. 113 «Диверсія», караються від 15 років до довічного ув’язнення.