Адольф фон Менцель. «Флейтовий концерт у Сан-Сусі» із зображенням Фрідріха Великого.
Твори з репертуару прусського короля Фрідріха Великого звучатимуть у Києві у концерті в Національній філармонії.
Заслужений артист Юрій Шутко (флейта) та лауреатка міжнародних конкурсів Марія Віхляєва (фортепіано) виконають сонати двох Бахів, Генделя, Вівальді, якими захоплювався закордонний полководець XVIII століття, а заодно й вправний флейтист.
Батько Фрідріха — Фрідріх Вільгельм, якого через велику пристрасть до військової справи називали королем-солдатом, не схвалював потяг свого сина до мистецтва.
Він прагнув зробити із нього вправного військового полководця, тому щодня піддавав солдатській муштрі. Але той продовжував цікавитись поезією, вивченням іноземних мов і музикою.
Під час візиту до Дрездена 1728 року 16-річний принц Фрідріх, відвідавши вперше оперу, отримав неймовірні музичні враження.
Там же почув гру найвідомішого флейтиста й композитора Йоганна Йоахіма Кванца. Тоді ж запропонував цьому музикантові стати його вчителем.
Але на той момент Кванц уже був на службі при дворі Августа II Сильного, Курфюрста Саксонського та короля Польщі.
Тому прусському принцу довелося задовольнятися зустрічами з ним двічі на рік, та ще й потайки від грізного батька, який вважав тілесні покарання сина найкращим методом виховання.
Марія Віхляєва та Юрій Шутко.
Фото авторки.
У 18 років принц Фрідріх наважився втекти з друзями з прусського палацу до Англії. Але про це дізнався батько і наказав стратити змовників.
Сина ж кинув до в’язниці у фортеці Кюстін. Його позбавили зброї, мундира, пера, книг та флейти.
Це була справжня трагедія для Фрідріха, яка змінила його характер. Він навчився приховувати свої думки та наміри.
Це йому допомогло поступово налагодити стосунки з батьком, завоювавши його довіру, а потім і повагу.
Відтак той дозволив йому поновити заняття гри на флейті. Відтоді Фрідріх не розлучався з цим музичним інструментом, який називав своєю принцесою.
Зі сходженням на трон Фрідріх створив Королівську придворну капелу, до якої запросив найкращих музикантів.
Серед них був і його вчитель Кванц, який також виготовляв для Фрідріха нові флейти з різних порід дерев. За кожну з них отримував 100 дукатів.
Улюбленим інструментом Фрідріха Великого стала флейта, виготовлена з ебенового дерева.
Про флейтові заняття прусського короля та його гру збереглися спогади сучасників.
Капельмейстер оркестру Йоганн Фрідріх Райхардт залишив розклад його звичних денних занять на флейті: після підйому вранці, до і після ранкової наради в кабінеті, після обіду і, звичайно ж, під час вечірнього концерту в музичному салоні одного з прусських палаців.
Слухачами Фрідріха були члени королівської родини. Програма його концерту складалася з творів для флейти із супроводом.
Саме такий момент з життя Фрідріха Великого зобразив на своїй картині «Флейтовий концерт у Сан-Сусі» художник-біограф Адольф фон Менцель.
Незмінним акомпаніатором короля Фрідріха Великого був Карл Філіп Емануель Бах, який грав на клавесині. Саме він сприяв зустрічі свого батька — великого композитора Йогана Себастьяна Баха з прусським королем.
Разом вони кілька годин самовіддано музикували. Через місяць після цього Й. С. Бах надіслав Фрідріху Великому ноти циклу, що складався з поліфонічних творів, створених на запропоновану королем тему під назвою «Музичний дарунок».
Фрідріх Великий був не тільки виконавцем флейтових творів, а й автором. Його творча спадщина — 25 сонат і 6 концертів для флейти, 4 симфонії, а також кілька маршів.
Один з них став 1869 року іспанським державним гімном Marchia real, що і досі належить цій країні. Концерти для флейти Фрідріха Великого входять до репертуару виконавців на цьому інструменті.
Через 310 років із дня його народження, 9 жовтня, дует солістів Національної філармонії України — Юрій Шутко (флейта) та Марія Віхляєва (фортепіано) виконає твори композиторів, які відіграли значущу роль у становленні короля Фрідріха Великого як витонченого музиканта.
«Приклад прусського короля з дитинства надихав мене на наполегливе удосконалення гри на флейті. І сьогодні у свої 54 роки я щодня по 7-8 годин відводжу заняттям, адже цей музичний інструмент вимагає постійного вдосконалення. Як і спортсмен, флейтист під час гри задіює кожен м’яз свого тіла. Пропущений день занять негативно позначається на майстерності, зокрема, на витривалості дихальної системи та технічній вправності пальців. А це відразу впливає на якість звучання, естетику фразування та віртуозність виконання», — розповідає Юрій Шутко.
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
У Києві, за адресою провулок Киянівський, 13–21, в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір» - Київська міська державна адміністрація планує створити паркінг на 320 машин. >>
У столичному Театрі драми і комедії на лівому березі «виставу у виставі» з назвою, що в перекладі означає «повна зупинка» — «Ha*l*t», показали майже через півтора року після того, як її київські актори вперше зіграли у Німеччині. >>
У столичному Музеї Ханенків 16 листопада відбудеться показ перформансу та відеоінсталяції «Втрачений рух» мисткині Нани Бякової, яка народилася в Миколаєві. >>
У Києві відзначили День Республіки Казахстан — у культурному просторі «Юрта незламності». >>
