Музичний фронт: у Черкаській філармонії дають 10 концертів і збирають допомогу пораненому Артему Басалаю

Черкаська обласна філармонія помітно активізувала свою роботу: впродовж 10 вересневих днів тут відбувається сім концертів.

Змінився і репертуар, у якому тепер більше української класичної музики, чимало патріотичних композицій, а від російських повністю відмовилися.

Так вирішив колектив філармонії після повномасштабного вторгнення окупантів.

Про те, чим живе філармонія Шевченкового краю в умовах війни, — розмова з її директором Юрієм Федорякою.

— Юрію Григоровичу, афіша Черкаської філармонії наразі дуже насичена. Чим пояснюється такий щільний графік і яка заповненість залу зазвичай?

— З початку війни в нас були обмежені заходи. Працювати почали з червня, взялися потроху готуватися до традиційного вересневого відкриття сезону. Для цього ми розробили нову програму заходів, тож вересень справді виявився дуже насиченим.

Стосовно заповненості залу, то зараз це до 300 осіб. Хоча зал у нас на 800 місць. Але через те, що бомбосховище, яке розташоване поруч і в якому на випадок повітряної тривоги можуть розміститися наші глядачі, розраховане на 400 місць, ми й обмежили кількість глядачів.

— Яку вимушену перерву робила Черкаська філармонія після 24 лютого?

— На сцені ми не працювали з березня по травень, хоча дарма не витрачали час і організовували виїзні заходи у військові частини, санаторії для переселенців, щоп’ятниці проводили філармонійні дні у пожежній академії, куди переїхали харківські курсанти. Тож можна сказати, що ми не зупиняли свою роботу. Окрім тих наших артистів, які з початком війни виїхали за кордон. Але зараз майже всі вони повернулися до Черкас.

Весь час із початку війни у приміщенні філармонії діяв волонтерський центр. Разом з волонтерами ми плели сітки, розвантажували гуманітарну допомогу і відправляли її переселенцям та воїнам на фронт.

Центр і нині працює, просто з початком концертної діяльності у філармонії ми зменшили для нього приміщення. У центрі волонтерять і наші артисти. У вільний від репетицій та концертів час — плетуть сітки, кікімори. І контролери, і бухгалтери працюють максимально після вирішення робочих питань. Зараз, приміром, готуємо кікімори для ЗСУ на осінь. Наші чоловіки розвантажують вагони з «гуманітаркою» для переселенців.

— Філармонія ввійшла у 31-й сезон. Якими творами порадуєте шанувальників класичної музики?

— Відкриття 31-го симфонічного сезону Черкаської обласної філармонії відбулося 21 вересня концертом Академічного симфонічного оркестру під орудою заслуженого діяча мистецтв України Олександра Дяченка.

Також звучала французька музика романтичних композиторів ХІХ століття — Едуара Лало, Жоржа Бізета, музика Жоржа Бізе до драми Альфонса Доде «Арлезіанка», що була написана на відкриття паризького театру «Водевіль» ще у 1872 році й стала одним із шедеврів світової музичної класики.

Звучала на відкритті симфонічного сезону й «Іспанська симфонія» для скрипки з оркестром Едуарда Лало. Це один з найвідоміших творів цього композитора. І лунав він у виконанні академічного симфонічного оркестру та соліста — відомого скрипаля, лауреата міжнародних конкурсів, викладача Харківського державного університету мистецтв імені Івана Котляревського Ігоря Чернявського.

— А вже наступного дня відбувся благодійний концерт «За Україну» на підтримку і реабілітацію митця-воїна ЗСУ Артема Басалая. На яких умовах надаєте залу?

— Справою честі вважаємо будь-яким чином допомогти воїнам-захисникам, тож наша філармонії не залишається осторонь. Артем Басалай — наш колега, батько 6 дітей, який пішов на фронт. Виступали Черкаський академічний заслужений український народний хор під художнім керівництвом Володимира Федаса, ансамбль «Росава», де солістками Катерина Овсієнко і Галина Боровицька, а також дівоче тріо «Аріана» — це Аліна Вікарчук, Інга Михаль, Вероніка Косенко. У концертній програмі звучала співана поезія Великого Кобзаря.

А стосовно зали, то у благодійному концерті брали участь наші колективи. Тож ми продали квитки глядачам і ці кошти залишили у філармонії на діяльність. Водночас у фойє ставили скриньки для пожертв, усе зібране буде передано на картковий рахунок Артема Басалая, тяжко пораненого від влучання мінометного снаряда у бліндаж на передовій у Бахмутському районі 11 серпня. Захиснику України вже зробили шість операцій, плануються наступні...

— Розкажіть про концерт до 150-ліття Соломії Крушельницької.

— У нас три роки, після виграного конкурсу, працює вокалісткою Олена Лютаревич-Марченко родом з Кам’янця-Подільського. Вона там із сестрою свого часу проводила оперні фестивалі. Тож запропонувала до 150-річчя видатної Соломії Крушельницької провести в Черкаській філармонії вечір вокальної музики.

Голос Крушельницької захоплював силою звуку, дзвінкістю, соковитістю, благородним тембром на сценах найкращих театрів світу — Італії, Іспанії, Франції, Португалії та Аргентини. Її називали у світі «Незабутня Аїда», «Єдина в світі Джоконда», «Неперевершена Баттерфляй». На пошану видатного таланту оперної діви відбувся вечір вокальної музики «Саломея... Сяйво української душі», приурочений до 150-річчя Соломії Крушельницької.

— У Черкаси 29 вересня завітає знаменита «Київська камерата» з піаністом Дмитром Таванцем, який нещодавно виступав у Польщі, Франції, Італії, диригуватиме диригент із Варшави Роман Ревакович. Як долучилися до «Польсько-українських музичних діалогів»?

— Я тісно спілкуюся в соціальних мережах із видатними творчими людьми. Тож, коли Дмитро Таванець написав про проєкт «Київської камерати», ми домовилися про проведення такого заходу. Його суть — це презентація нових сучасних композиторів, співпраця з європейськими. Це потрібно популяризувати. Так ми долучилися до «Польсько-українських музичних діалогів».

До речі, проєкт створений за підтримки міністерства культури, національної спадщини та спорту Республіки Польща та Фундації Pro Musica Viva. У концертну програму ввійшли твори для струнного оркестру, зокрема, «Гірська рапсодія» Бенедикта Коновальського, Серенади для фортепіано та струнного оркестру Валентина Сильвестрова, «Елегія пам’яті Станіслава Людкевича» Євгена Станковича, «Траурна музика» Вітольда Лютославського, «Сімфонієта» Кшиштофа Пендерецького.

Загалом у нашій обласній філармонії — насичена програма аж до нового року. Заплановано вечори до Дня захисників і захисниць, готуємо вертеп, заходи новорічного циклу, планові концерти симфонічного орекстру. Через війну цього року філармонія не змогла відзначити 65-річчя Черкаського народного та 30-річчя симфонічного оркестрів. Ці ювілеї не відміняються, а переносяться — до Перемоги над російськими окупантами.