Знову «Вересневі самоцвіти»: вистави акторів з Маріуполя, Харкова та Києва показали в Кропивницькому

У Кропивницькому, з означенням «Музи не мовчать», відбувся 52-й театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти».

Попри війну, на сцені академічного обласного українського музично-драматичного театру упродовж тижня виступали запрошені евакуйовані колективи з Маріуполя та Харкова, а також артисти з Чернігова, Вінниці, Києва. Фестиваль пройшов без анонсів і афіш, а квитки не продавали у касі.

Виставою-відкриттям став «Крик нації» Донецького академічного обласного драматичного театру, який базувався в Маріуполі, приміщення якого зруйнувала надпотужна російська бомба 16 березня 2022-го.

Вимушено переміщені війною артисти у виставі розповіли про життя і долю закатованого радянським режимом поета-дисидента Василя Стуса.

На сцену кропивницького театру 20 вересня вийшли й кілька акторів, котрі були поміж сотень маріупольчан, які шукали прихисток у «драмі» того страшного за жорстокістю злочину дня.

«Трупа Донецького обласного драмтеатру вперше в Театрі корифеїв — і це для нас велика честь. Ми знайшли в собі сили повернутися після виїзду до Ужгорода трохи назад, до центральної частини України, де загроза обстрілів більша. Ви можете собі уявити, наскільки це було для нас психологічним бар’єром», — розповіла керівниця обласного Донецького театру Людмила Колосович.

У «Вересневих самоцвітах» представили спільний проєкт Харківського академічного українського драматичного театру («Березіль»), який наразі перебуває в евакуації, та Вінницького обласного музично-драматичного театру «Хлібне перемир’я» за драмою Сергія Жадана.

Це історія про двох братів, яка відбувається 2014 року на Донеччині. Нагадаємо, відомий письменник брав участь у створенні постановки, робив коректуру в процесі у співпраці з режиссером-постановником Олександром Ковшуном. Харківський театр евакуювався з-під обстрілів 3 березня. Колегам надали прихисток вінничани.

Щодо проведення цьогоріч в організаторів фестивалю були сумніви. Питання безпеки та фінансування стояли на першому плані.

Проте рада сільськогосподарських підприємств Кропивниччини, місцеві підприємці та нардепи, благодійний Фонд родини Довгих та інші меценати фінансово підтримали участь у фестивалі театрів з інших міст. Фестиваль пройшов без залучення жодної копійки з обласного бюджету.

«Підтримка української культури — це про підтримку українського духу і збереження нашої ідентичності. Коли росіяни руйнують наші міста, надважливо боротись за те, що робить нас українцями, — наш культурний код, який їм ніколи не вдасться зруйнувати, — ділиться Оксана Гуляєва, директорка фонду «Можемо разом».

— Коли до Олеся Довгого звернулись організатори фестивалю, ми одразу погодились допомогти та підтримати фінансово презентацію спільного проєкту Харківського та Вінницького драмтеатрів у рамках «Вересневих самоцвітів».

У театральному фестивалі також взяли участь, зокрема, Київський театр на Подолі з виставою «Сто тисяч», у якій грає Богдан Бенюк, та Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка з виставою «Приборкання норовливого» за п’єсою Ярослава Стельмаха «Кохання у стилі бароко».

Господарі фестивалю, обласний академічний український музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького, показали постановку «Ціна життя» за п’єсою Карела Чапика «Мати».