На Полтавщиі літнє подружжя доправило понад пів тонни яблук із власного саду до обласних лікарні та шпиталю

Подружжя Ольга та Олександр Сакали із села Ковалівка, що входить до Полтавської територіальної громади, наприкінці 2013 року борщем, картоплею та пирогами підгодовувало полтавських «майданівців».

А коли розпочалися воєнні дії на Донбасі, чоловік та жінка як могли допомагали нашим бійцям на фронті (про цих чудових людей «Україна молода» писала).

На 20 сотках власного городу свідомо саджали більше, ніж зазвичай, овочів і потім передавали військовим томатний сік, квашені помідори й капусту «Смерть «рашистам» — таку назву придумала пані Ольга, яка до будь-якої справи підходить творчо.

А до Полтавського військового шпиталю подружжя позаторік доправило власною «Таврією» із зображенням герба України на капоті кілограмів 700 яблук зі свого саду. Уже й не пам’ятають, скільки ходок тоді зробили.

Нині пані Ользі 74 роки, а пану Олександру — 81, тож, за їхніми словами, сил уже значно поменшало. З огляду на це обробляють лише невеликий клаптик городу. Але ж у їхньому саду цьогоріч знову вродило стільки яблук, що від їхньої ваги гілля гнеться аж до землі, а то й ламається.

«Найперше обірвали з двох яблунь великі соковиті плоди сорту «Слава переможцям». Ольга почала це робити сама, бо з мене вже помічник, відверто кажучи, неважний — можу хіба що потримати драбину, щоб дружина не впала. А завершити справу допомогли двоє проворних місцевих хлопців, — розповідає пан Олександр. — Усього наповнили плодами зі свого саду дев’ять картонних коробок з-під фруктів — в одну таку коробку поміщається три 10-літрові відра яблук.

Довідавшись про те, що в Полтавській обласній клінічній лікарні нині лікується багато поранених бійців, вирішили спершу відвезти яблука туди. Зателефонували лікарю, до якого давно звертаємося, коли потрібна якась консультація чи медична допомога, і він дав нам номер телефону завідувачки харчоблоку медзакладу.

Тож, зробивши дві ходки, доставили яблука до харчоблоку, попередивши завідувачку, що плоди цього сорту довго не лежать. І знаєте, коли згодом вона відзвітувала, що їх рознесли по палатах свіжими, потім — печеними, а ще варили з них для пацієнтів компот, пекли пиріжки з яблучною начинкою, — мені стало спокійно на душі від того, що наші зусилля не були даремними».

Наступними в саду Ольги та Олександра Сакалів достигли яблука сорту «Макінтош». Попри те, що вони середнього розміру, смак мають воістину королівський. Яблука цього сорту трохи не вмістилися у три картонні коробки з-під фруктів.

Їх подружжя з допомогою волонтерки з Полтави Зої Воронянської прилаштувало в Полтавський обласний клінічний госпіталь, де нині також лікуються багато поранених. Пані Зоя знайшла й хлопців, які занесли коробки з яблуками до їдальні шпиталю.

«Захоплююся цими літніми людьми, — похвалила подружжя волонтерка. — Вони є прикладом того, як, попри вік та хвороби, лишатися корисними, наближати нашу перемогу».

Попри вік та хвороби, подружжя Ольга й
Олександр Сакали хочуть бути корисними,
аби наблизити нашу перемогу.

А після того невгамовне подружжя привезло до харчоблоку обласної лікарні ще й шість картонних коробок (це близько 150 кілограмів) ароматних (із присмаком винограду) яблук сорту «Пепінка золотиста».

«Загалом уже доправили до обох лікувальних закладів понад пів тонни плодів, — підсумовує пан Олександр. — І це не кінець. Думаю, буде ще кілограмів 120 яблук пізніших сортів. Тож неодмінно знову підкинемо їх, бо хочеться бодай чимось порадувати поранених вояків. Знаєте, я сам переніс п’ять хірургічних операцій, уже навіть пересуватися важко, та, коли сідаю за кермо, відчуваю, що живу. Тож доправити яблука до Полтави для мене не є великою проблемою. От тільки одна біда — у Ковалівці дуже розбиті дороги. Раніше їх хоча б латали. Коли ж наше село приєдналося до Полтавської територіальної громади, не лише доріг, а й узагалі порядку не стало».

Окрім усього, вдома подружжя робить із яблук та груш сушку. А ще Ольга та Олександр Сакали вичавлюють із фруктів та консервують сік.

«Сушку поміщаємо до 5-6-літрових пластикових бутлів, а потім передаємо хлопцям на фронт. Торік наповнили 15 таких бутлів. А яблучного соку вже понад два десятки банок закрили (і продовжуємо це робити), тож теж неодмінно поділимося з нашими вояками, — обіцяє пані Ольга. — Напишіть і про те, що всі жителі Ковалівки долучаються до допомоги ЗСУ, гуртом збирають «гуманітарку» і передають її на фронт. Наприклад, одна із жіночок постійно пече для військових хліб, додаючи в тісто шматочки гарбуза. Кажуть, що він смачний і довго не черствіє. Усіх нас об’єднує велике бажання, аби якнайшвидше настала наша перемога».