А гроші на партії — то святе: Зе-влада не хоче урізати фінансування політсил у 2023 році

Майже 50%, а це понад 1,1 трлн грн усього бюджету, буде направлено на оборону країни, що у 4 рази більше, ніж у 2022 році.

Дефіцит бю­джету зросте ще на 17%, або на 186,1 млрд грн (до 1 трлн 279,8 млрд) і потягне відповідні наслідки у вигляді інфляції: споживчі ціни підстрибнуть іще на 30%, а валютний курс зросте до 50 грн/$.

Дефіцит бюджету завжди має одну й ту саму причину: доходи менші, ніж видатки.

За словами керівника аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів Іллі Несходовського, «якщо ми розглянемо доходи держбюджету, то 50% — це наші внутрішні надходження, податки й інші сплати до держбюджету, ще 50% — це фактично дефіцит держбюджету, 97% з якого буде погашено коштом зовнішніх джерел.

Це свідчить про те, що у Міністерства фінансів є відповідні домовленості з нашими партнерами та кредиторами. Адже дефіцит бюджету в розмірі фактично доходів — це серйозний виклик, а в даній ситуації це ознака того, що нас підтримуватимуть іззовні».

Як і в 2022 році, Кабмін покладає надію щодо фінансування дефіциту бюджету на західні кредити — майже 1,5 трлн грн, при курсі 42-50 грн/$ це $30-35 млрд. Гранти чи безповоротна допомога практично вичерпані.

Після 130,87 млрд грн офіційних трансфертів до бю­джету поточного року в наступному 2023 році від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ Україна сумарно очікує отримати лише 252 млн грн.

Це не має дивувати, враховуючи останню заяву ЄС, що в нього немає більше грошей для України, але пояснює, чому, принаймні поки що, в проєкті бюджету з’явився цей «мінус» у 130,62 млрд грн.

Держсектор економіки також не може прийти уряду на допомогу. Якщо цьогоріч від держкомпаній вимагають сплатити державі 112,97 млрд грн дивідендів (за сім місяців сплачено 44,8 млрд грн), то наступного року — лише 7,31 млрд грн.

Водночас один із найбільш прибуткових державних активів — ПриватБанк — за підсумками I півріччя вже заробив чистий прибуток у 6,3 млрд грн.

Податкові надходження скоротяться через війну та падіння економіки (реальний ВВП в 2022-му — «мінус» 33,2% і лише несуттєво зросте наступного — на 4,6%). Сумарно податкові платежі можуть зменшитися на 48,11 млрд грн в 2023 році — до 1 трлн 155,97 млрд грн.

Менше податків сплатять українці зі своїх доходів (-20,75 млрд грн) та бізнес зі своїх прибутків (-38,03 млрд грн). Через відмову від транзиту російського аміаку зник із бю­джету і відповідний пункт доходів (-1,29 млрд грн).

Але більші очікуються рентні платежі з видобутку природного газу (+48,13 млрд грн), ціни на який б’ють рекорди. Найсуттєвіші втрати очікуються на паливному ринку (-27,14 млрд грн), на якому досі паливо реалізується взагалі без акцизів.

Через скорочення споживання алкогольних напоїв збір акцизів впаде в усіх сегментах — пиво, вино та лікеро-горілчана продукція (сумарно на 5,18 млрд грн). На ринку тютюнових виробів відбудеться переорієнтація з внутрішнього виробництва на імпорт, але сумарні акцизні збори зростуть (+4,84 млрд грн).

Менше надходжень буде від сплати за надання адмінпослуг (-1,62 млрд грн), але власні надходження бюджетних установ повинні зрости (+2,87 млрд грн). НБУ має перерахувати «прибуток» до бюджету на суму 19,36 млрд грн.

Витратити уряд хоче 2 трлн 513,9 млрд грн, тобто на 119,57 млрд грн менше, ніж цього року. В проєкті бюджету на 2023 рік не передбачено підвищення мінімальної зарплати.

Її підвищать з 1 жовтня цього року до 6 тис. 700 (+200 грн), і на цьому рівні вона має зберегтися ще на рік. Боляче, враховуючи інфляцію. Досить несподівано для багатьох цей показник в Україні виявився вищим за багату на нафту та газ росію.

Безпосередньо перед російською навалою — у грудні 2021 року — 6 тис. 500 грн було еквівалентом $240, тоді як у росії з «мінімалкою» 13,89 тис. рублів це 182 долари. Натомість зросте середня заробітна плата — до 18 тис. 508 грн, причому грошове забезпечення військовослужбовців у цьому показнику не враховується.

Економити будуть майже на всьому. Компенсації за газ, які в бюджеті-2022 були закладені на суму 187,1 млрд грн, у 2023 році відсутні.

Держстат не опитуватиме українців, Держкіно не фінансуватиме українські фільми, Мінекономіки не займатиметься «єПідтримкою» чи пільгами для машинобудування, менше витратять на президента і на народних депутатів (Арахамія зізнався, що й доплати в конвертах — усьо).

Скорочення видатків планується і в судовій гілці влади — від звичайних судів до Конституційного. Офіс генерального прокурора також має скоротити витрати.

Проте в проєкті бюджету є видатки, які привертають особливу увагу. Зокрема, 336 млн гривень на фінансування статутної діяльності політичних партій.

За законом, таке право мають партії, які здобули щонайменше 5% голосів виборців у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та пройшли до Верховної Ради.

Тобто, в 2022 році державне фінансування отримували п’ять парламентських партій: «Слуга народу», «ОПЗЖ», «ЄС», «Голос» і «Батьківщина». Так-так, певний час, поки йшла війна, «ОПЗЖ» також отримувала мільйони.

До того ж парламентські партії вже другий рік звільнені від звітування через пандемію, отже, на що витрачені ці кошти — невідомо. Фінансування політичних партій скоротили щодо 2022-го більш ніж удвічі, та все ж…

Чи варто під час війни виділяти сотні мільйонів на діяльність політсил?

На черзі — затвердження бю­джету країни Верховною Радою. Тож пильнуймо, куди витрачатимуть гроші українців!