Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Твори Євгена Станковича та Валентина Сильвестрова звучатимуть у концертах «Польсько-українських музичних діалогів». (Фото з відкритих джерел.)
Наприкінці вересня знову стартують «Польсько-українські музичні діалоги», які вже традиційно в Україні організовує маестро Роман Ревакович із Варшави, який має українське коріння.
Найпомітнішим проєктом диригента, поряд із названим, є «Дні української музики у Варшаві», що пройшли на початку вересня увосьме.
Варто згадати й те, що минулоріч у листопаді пан Ревакович завершував тур іще одного проєкту — «Польська музика в Україні» — концертом у Маріуполі Донецької області.
Нині, у період дії воєнного стану в Україні, коли понад пів року Росія повномасштабно намагається здолати незалежну державу, звучатимуть чотири концерти «Польсько-українських музичних діалогів» у Києві, Житомирі, Кропивницькому та Черкасах.
Виконавці: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», соліст: Дмитро Таванець (фортепіано), диригуватиме Роман Ревакович. Перший концерт 25 вересня відбудеться в рамках фестивалю «Київ Мюзік-Фест».
Виступи зацікавлять тих, хто бажає пошанувати творчість цьогорічних українських ювілярів — найвідоміших композиторів старшого покоління Валентина Сильвестрова та Євгена Станковича. За кілька днів до 85-річчя першого звучатимуть його «Три серенади» для фортепіано та струнного оркестру.
Євгену Станковичу 80 виповнилося 19 вересня. Його «Елегію пам’яті Станіслава Людкевича» для струнного оркестру виконуватимуть на концертах у рамках проєкту «Польсько-українські музичні діалоги» в Києві, у Концертній залі Національної музичної академії України — 25 вересня, вже наступного дня — у Житомирі, 28 вересня — у Кропивницькому і 29 вересня — в Черкасах.
Звучатимуть на цих чотирьох концертах знакові твори польської музики — знаменита Сінфонієтта для струнних володаря «Греммі» Кшиштофа Пендерецького, родинне коріння якого сягає на Тернопільщину; Концерт для клавесина та струнних Генріка Міколая Гурецького у версії для фортепіано та струнних та Вітольда Лютославського твір із тривожною назвою «Траурна музика», яка народжувалася упродовж чотирьох років (1954–1958) і має посвяту «В пам’ять Белі Бартоку».
«До програми також долучено твори трохи менш відомих польських композиторів, утім так само з цікавими та вагомими музичними надбаннями, — розповідає організатор «Польсько-українських музичних діалогів» Роман Ревакович. — Вагомою для польського музичного середовища є постать Бенедикта Коновальського, який минулоріч відійшов у засвіти у віці 93 років. Його твори виконувалися на концертах і фестивалях у найпрестижніших концертних залах Європи, зокрема у Дюсельдорфі та Кельні, Зальцбурзі, Лондоні, Парижі, у США, Мексиці, а також в Азії — у Пусані (Південна Корея) і Сінгапурі.
Як диригент Бенедикт Коновальський здійснив низку прем’єр творів польських композиторів. У концерті представлятимемо «Гірську рапсодію» для струнного оркестру».
Звучатимуть «Чотири твори в польському стилі» для струнного оркестру Станіслава Морито, композитора, твори якого виконують у багатьох країнах, органіста, який упродовж 2005–2012 років був ректором Музичного університету Фридерика Шопена у Варшаві.
До речі, за його каденції виш прийняв статутне рішення, яке обмежує можливість викладацької роботи після 70 років, що надало шанс молодшим кадрам проявляти педагогічну активність.
Концертний проєкт відбувається у співпраці зі Спілкою композиторів України, Національною музичною академією України та філармоніями у Житомирі, Кропивницькому та Черкасах.
Фінансово підтримують «Польсько-українські музичні діалоги» міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща, місто Варшава, фонд Creators for Ukraine, яким керує CISAC у співпраці із ZAiKS, та Польський інститут у Києві. Серед інформаційних спонсорів проєкту — газета «Україна молода».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>