Приємний випадок у тролейбусі: прагнення молоді до читання періодичних видань безцінне
Хочу поділитися з усіма, хто продовжує читати пресу, одним приємним випадком, що стався зі мною під час дороги додому. >>
Вже понад 200 днів ми боремося з агресією рф, і перед нами постають усе нові й нові виклики: вступна кампанія, нова хвиля пандемії, опалювальний сезон і, звісно ж, новий навчальний рік.
І як же він почався в дітей, що вже понад пів року перебувають в окупації?
Саме в День знань окупанти відзначились тим, що захопили будівлю Херсонського політехнічного коледжу та його матеріально-технічну базу. Змінили всі замки і заявили, що організують тут навчання вже 1 жовтня. Отак і живемо.
Звісно, що вступна кампанія у фізичні філії вишів Херсона та області зазнала нищівної поразки. Так, пропагандистський канал «Таврія» показав сюжет, у якому щасливі «першокурсники» Херсонського державного університету розповідають, наскільки легко та чесно стало вступати в херсонські виші після того, як сюди прийшла росія.
Причому жоден з цих «першокурсників» не є випускником українських шкіл цього року. Тобто наші вступники вирішили не пов’язувати своє життя з окупаційним режимом та владою.
Тут ситуація для школярів та вступників не краща — діти навчаються на вулиці, адже розтрощені школи ніхто так і не відновив.
Є велика проблема з канцелярією — у батьків зовсім немає грошей, аби її купити, до того ж у місті не працює жоден канцелярський магазин.
Цю проблему рашисти вирішують оригінально — просять батьків приносити в школи стільчики для своїх дітей, а канцелярію «гуманітаркою» передають із російських шкіл. Звісно, що цього на всіх не вистачає, тому дітей намагаються тримати на так званому дистанційному навчанні.
Більшість батьків зрозуміла, що жодного покращення ситуації не спостерігається, тому шукають спосіб покинути місто.
Зі свого боку окупанти почали використовувати всі можливі тактики — від підкупу до залякування людей та терору.
Освітяни живуть у страху та паніці.
Це місто поки що перебуває глибоко в російському тилу. Та й самих бойових дій тут не було, але окупаційний режим нічим не відрізняється від інших місць.
Як повідомила жителька Генічеська, окупанти активно тиснули на директорів шкіл, аби ті відправляли вчителів на «перекваліфікацію» до Криму.
Звісно, що всі директори відмовились, як і вчителі, тому окупаційна влада швидко знайшла їм заміну серед колаборантів та привезених спеціалістів.
І навчальний рік почався під гімн росії та триколори. У школах не вивчається нічого українського, хіба що те, яка Україна погана.
Але більшість батьків так і не відправила своїх дітей до російських шкіл, тож вони почали навчатись онлайн в українських школах. Натомість окупанти пропонують місцевим гроші — 10 тис. рублів за те, щоб ті віддали дитину до кацапської школи.
Якщо ж не погоджуються — погрожують позбавити батьківських прав, адже, за словами москалів, дитина ніде не навчається (українська школа, зрозуміло, в них не береться до уваги).
Тож і тут навчальний рік почався з терору та погроз. Нічого нового у спілкуванні окупантів з мешканцями окупованих територій не з’явилося. Сподіваємося, риторика росіян мінятиметься пропорційно до темпів наступу ЗСУ.
Хочу поділитися з усіма, хто продовжує читати пресу, одним приємним випадком, що стався зі мною під час дороги додому. >>
Необґрунтованою визнано скаргу на вчительку англійської мови однієї з житомирських шкіл, яка вимагає від учнів спілкуватися українською мовою під час занять. >>
Наймолодший заслужений учитель України живе в Полтаві. >>
Мережу «Стартап-школа - інкубатор – акселератор» створюють Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації. >>
У п’ятницю, 18 жовтня, на війні загинув молодший сержант Віктор Стельмах з позивним "Саба" 1995 року народження, якого вважали одним з найкращих операторів БПЛА у бригаді. >>
В Україну за результатами репатріаційних заходів повернули 501 полеглого оборонця. >>