Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Оригінальні форми творчості Петра Печорного. (Фото музею.)
«На отчій землі. Радість творення» — так назвали авторську виставку у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва Петра Печорного — цьогорічного бадьорого ювіляра, якому тільки-но виповнилося аж 90!
Для огляду представили понад 100 творів одного з провідних сучасних художників-монументалістів, члена Національної спілки художників України: керамічні композиції, графіку, живопис, створені автором протягом 1970—2016 років.
З’явився на світ митець у селі Роїще на Чернігівщині у багатодітній родині. Отримав високу фахову підготовку спочатку в Київському училищі декоративно-ужиткового мистецтва. І далі вчився на факультеті декоративно-ужиткового мистецтва зі спеціальності «кераміка, скло» іншого навчального закладу.
Працював, зокрема, головним художником на Городницькому фарфоровому заводі Житомирської області, очолював лабораторію нових форм, фарб і декорів Українського науково-дослідного інституту кераміки і скла у Києві, творив в об’єднанні «Художник».
З 2000 року Петро Печорний займається викладацькою діяльністю у столичному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, професор, завідувач кафедри художніх виробів кераміки.
Звичною роботою для художників радянських часів було створення інтер’єрних монументально-декоративних композицій: оформлював молодіжне кафе у Києві, будинки культури у Полтаві та на Миколаївщині, завод радіоприладів у Чернігові. Творчість цього автора залишилася у вестибюлі і ресторані-кафе нового столичного телецентру.
Твори Петра Печорного представлено майже у трьох десятках музеїв: вітчизняних державних, закордонних та багатьох приватних колекціях. Вже майже пів століття митець є активним учасником виставок, його твори експонувалися у Німеччині, Канаді, США, Польщі, Бельгії, Японії.
За останні десять років Петро Петрович видав дев’ять творчих альбомів: «Камінний спалах» (2006), «На отчій землі» (2008), «Декоративні тарелі П. Печорного за мотивами творів Т. Г. Шевченка» (2014), «Графіка Петра Печорного» (2015), «Петро Печорний. Декоративний розпис, живопис» (2019) та «Петро Печорний. Кераміка. Пошуки» (2021).
Жваво, яскраво і захоплююче написані автобіографічні спогади майстра «На отчій землі». Відкриваючи виставку, презентували ще один альбом Петра Печорного «Кераміка. Пошуки» (2021), який продовжує цикл видань спогадів майстра та його творчого доробку.
У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва, де представлено виставку, зберігається понад 140 робіт видатного художника, які він подарував музею в різні роки.
«Художник досконало володіє техніками виготовлення та розпису фарфору, фаянсу, глини, шамоту. Як архітектор — вибудовує скульптурні та декоративні композиції. Створює чудові декоративні графічні цикли в акварелі, пастелі, туші. Поруч з роботами в традиціях українського фольклору та народного декоративного мистецтва у майстра багато реалістичних творів — ліричних пейзажів, вишуканих натюрмортів, портретів»,— коментує кураторка виставки Ірина Бекетова.
Один із найуживаніших образів художника — Праматір-Богиня-Берегиня, заступниця з молитовно піднятими руками. Образ «Козака Мамая» у Петра Печорного є символом України, українського Спасителя.
Твори митця, які продовжують традиції української народної кераміки, — це художнє переосмислення та відтворення історичного минулого рідної землі, оспівування її краси, щедрості та багатства. Художник наголошує: «Традиція для мене — як дух, а форми я шукаю в природі».
Виставка триватиме лише до 2 жовтня. І це доречна нагода побувати в музеї на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Заклад у період дії воєнного стану відновив роботу в середині травня. Основна експозиція демонтована і перебуває у безпечному місці.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>