Кіно точного влучання: рецензія на новий український воєнний екшн «Снайпер. Білий Ворон»

Проста, але не примітивна кіномова; рано обірвана чуттєва подружня історія; наполегливе опанування з головним героєм мистецтва снайпінгу; до фантомного болю актуальна історія в період повномасштабної війни росії в Україні — це все про фільм «Снайпер. Білий Ворон» режисера Мар’яна Бушана, вітчизняний прокат якого стартував у День Незалежності.

І за перший тиждень мав неабиякий успіх: глядачі, купуючи квитки в кінотеатри, українському режисерському дебюту віддали другу позицію. На першій — голлівудський важковаговик «Швидкісний поїзд» Девіда Літча з Бредом Піттом у головній ролі.

У цифрах перший вікенд прокату «Снайпера» — це 11 559 глядачів і 1 млн 407 тис. грн касових зборів.

Український воєнний екшн «Снайпер. Білий Ворон» заснований на реальній історії Миколи Вороніна, який став співавтором сценарію. Події фільму розпочинаються в 2013 році.

Пацифіст-дивак Микола, учитель фізики з кількома дипломами, разом зі своєю дружиною Настею живе на околиці Горлівки на Донеччині у власноруч облаштованому помешканні, якому найбільше підходить назва «еконора». Там є генератор природної енергії, а біля входу змайстровано власноруч вітряк.

Таке подружнє щастя зрозуміле небагатьом. І зовсім скоро його руйнують «асвабадітєлі». Молода жінка за норовливість узагалі отримує кулю. Чоловікові залишається лише зроблений її руками дерев’яний ангелик, подарований зі словами: «Це від нас» — тобто дружини й дитини, яка в ній зародилася.

А далі Микола стає воїном. Він потрапляє до групи, яка готує снайперів. Головну роль Білого Ворона у фільмі зіграв Павло Алдошин, який після повномасштабного наступу росії 24 лютого став захисником України. Його перший бій у реальному житті був у відомому віднедавна багатьом Мощуні Бучанського району на Київщині.

Некіношний Микола Воронін у 2014-му пішов служити у добробат, батальйон «Донбас». І далі його життя вже нерозривно пов’язане з армією. Зокрема, воював у Донецькому аеропорту.

Був у числі кіборгів. Потім був прикріплений до бригади вже як боєць ЗСУ, отримав кваліфікацію снайпера, яку використовує донині. Боєць продовжує служити. У серпні був у Києві на допрем’єрному показі «Снайпера».

Служили в АТО і тепер захищають свою землю Роман Семисал — виконавець ролі ком­брига — та Олег Шульга, який у стрічці грає військового з позивним «Дунай». Андрій Мостренко перевтілився в Кепа-інструктора, який навчив добровольця Миколу снайпінгу.

У реальному житті син цього актора загинув за Україну, йому на тепер було б лише 27. Дружину головного героя грає Марина Кошкіна — виконавиця центральних персонажів у фільмах «Забуті» та «Із зав’язаними очима», акторка Національного драматичного театру імені Івана Франка. У ролі захисника Клима, який теж із чоти снайперів, — Роман Ясіновський.

Фільм знімали на Київщині. Активну підготовку до зйомок почали на початку 2020-го.

«Не відступати і не здаватись» — ці слова стали для всіх українських захисників у стрічці правилом життя, навіть якщо доводиться з болем чи й дошкульною провиною віддавати побратимів в обійми смерті. Ця аксіома звучить у пісні гурту «Скай», яка стала саундтреком стрічки.

Ще в травні відбувався прокат фільму Мар’яна Бушана «Снайпер. Білий Ворон» у країнах Балтії, влітку — у США. Глядачі мають змогу його дивитися онлайн на американській платформі Amazon, де українська стрічка отримала більшість схвальних відгуків.  

У процесі написання сценарію Мар’ян Бушан — уродженець Івано-Франківська, який із 2020 року мешкає у Відні, звертався до Лінди Сегер — відомої американської акторки та консультантки зі сценарних питань. Фільм знято за підтримки «Держкіно України».