Улітку 2021 року в Україні бурхливо обговорювали тему податкової амністії, про що неодноразово писала «УМ».
Мережа заходів щодо стимулювання детінізації доходів і підвищення податкової культури громадян мала як свої плюси, так і мінуси.
Автор ініціативи, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев дуже оптимістично очікував, що українці виведуть із тіні «хоча б» 20 млрд доларів, але більшість експертів досить скептично оцінила ініціативу уряду ще на етапі обговорення. Втім усі чекали на те, що покаже дійсність.
Рік минув, і Данило Гетманцев повідомив, що з 1 вересня 2021-го до 1 вересня 2022 року в рамках податкової амністії громадяни задекларували активів на 5,3 млрд грн. А до бюджету сплачено 316,8 млн грн. «Аж» 316,8 мільйона гривень.
На сьогодні з галасливої урядової ініціативи маємо надходжень практично в ціну одного Байрактара. Зважаючи на те, скільки витратили грошей на медіапідтримку податкової амністії, оплату праці розробникам цієї ініціативи, маємо на виході велику бульбашку... Звісно, хтось скаже: почалася повномасштабна війна і тут не до закликів бізнесменам ставати «білими та прозорими».
Але маємо несподіванку. На кінець лютого - 2022, рівно за пів року дії податкової амністії, виконання запланованих показників становило приблизно 1%: було задекларовано активів на 1,96 млрд грн та отримано 112,1 млн грн надходжень у вигляді спеціального збору.
А вже дві третини задекларованих активів і сплачених податків, за підсумками податкової амністії, маємо саме за період активних воєнних дій.
Та ще більш цікавим є те, що з перерахованих 316,8 млн грн майже 75 мільйонів отримано за останній місяць дії податкової амністіі. Як відомо, з 21 липня набули чинності нові правила НБУ.
Тепер українцям за кордоном дозволено витрачати не більше еквіваленту 100 тис. грн на місяць зі своїх гривневих рахунків, здійснювати безготівкові перекази можна на суму не більше еквіваленту 30 тис. грн на місяць, а знімати готівку на суму не більше еквіваленту 12,5 тис. грн на тиждень.
Біженці бувають різними. Багато хто задумався про те, щоб відкрити рахунок за кордоном, у країні свого проживання. Однак зробити це не завжди просто через суворі правила фінансового моніторингу.
«Наші біженці, що опинилися за кордоном, на власному прикладі побачили, як важко довести легальність походження коштів там і наскільки цінними є «білі» гроші. Саме тому люди декларують навіть у війну», — вважає Данило Гетманцев.
Тобто маємо наочний приклад того, що в країнах, де працюють системні правила, для громадян як платників податків є безперечні стимули перейти до «білих» грошей.
На жаль, в Україні маємо варіант податкової амністії як «нішевий інструмент для легалізації окремих активів, у першу чергу власниками середнього бізнесу, яким потрібні були гроші зі зрозумілим походженням для придбання власності або інших активів», — вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
У серпні-2022 Верховна Рада продовжила податкову амністію на пів року, до березня 2023-го. Чи будуть наступні результати більш суттєвими за попередні — покаже час.