«Стратегічний продукт» українців — гречка — раптом став делікатесом: ціна на крупу зросла з колишніх п’ятнадцяти гривень до понад ста.
Надалі ж експерти та урядовці прогнозують здешевлення цього продукту, але принаймні зараз гречка не поспішає звалюватися у цінове піке і міцно тримає позиції.
Кілька тижнів тому в соцмережах пройшла інформація: в одному з київських супермаркетів виявили космічну вартість крупи — 168 гривень за 800-грамову пачку. Таким чином, кілограм крупи коштуватиме 210 грн/кг.
Назагал, якщо не брати до уваги антирекорди, у липні затребувана крупа продавалася по 115 грн/кг, у серпні у більшості магазинів — по 90-110 грн/кг. За даними порталу Мінфін, станом на 31 серпня середня вартість гречки, порівняно з минулим місяцем, підвищилася. Цінник на неї підскочив із 91,70 грн/кг до 94,70 грн/кг.
Водночас, для порівняння, кілограм рису подорожчав із 61,72 до 68,49 грн, середня вартість пропареного рису зросла з 63,50 до 73,30 грн/кг, а ось круглий рис подорожчав із 73,14 до 76,49 грн/кг.
Тим часом в Україні сподіваються на швидке падіння цін на гречку. Першим про зниження ціни на гречку заговорив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, зазначивши, що цю культуру в Україні посіяли більше, ніж очікували. Незабаром розпочнеться збирання врожаю, що спричинить збільшення пропозиції гречки на вітчизняному ринку. Це й допоможе збити ціну.
Також у зменшенні вартості гречки переконаний і директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий. Він наголосив на тому, що цього року згаданою культурою було засіяно 120 тис. га замість торішніх 70 тис. га. Тож урожай буде однозначно більшим.
«Зараз масове жниво гречки починається. У вересні воно пройде, і ми припускаємо, що в жовтні буде різке здешевлення гречки. На 20%», — каже Сергій Громовий.
Експерт упевнений, що завдяки новому врожаю Україні вдасться повністю відмовитись від імпорту. Дефіцит знизиться і за рахунок того, що нині у країні проживає набагато менше людей, ніж до війни.
«Нас у державі зараз уже не сорок мільйонів, а тридцять. Навіть ООН визнала, що прямих біженців — це 6,8 мільйона, що виїхали і оформилися як біженці», — додав Сергій Громовий.
«Був імпорт гречки з Казахстану, який зупинився наприкінці лютого. Аграрії відреагували на дефіцит і посіяли у півтора раза більше гречки. У наступні роки ми також будемо вирощувати більше гречки. І її буде достатньо для внутрішнього споживання. Тому від жовтня-листопада споживачі побачать у магазинах нашу гречку за нижчою ціною, ніж зараз», — пояснив ситуацію заступник міністра АПК Тарас Висоцький, наголосивши, що в умовах війни складно розраховувати на рекордні врожаї.
«Війна триває, і значна частина територій не була засіяна — 25%. Тому побити торішній рекорд неможливо», — додав Висоцький. І додав, що, за попередніми оцінками, ми можемо зібрати зернових і олійних культур приблизно 67 млн тонн: 52 і 15 млн тонн відповідно.
«Щодо зернових, то очікуємо майже 5 млн тонн ячменю, 19 млн тонн пшениці, 25 млн тонн кукурудзи, а решта — інші зернові. Щодо олійних, то це буде приблизно 3 млн тонн ріпаку та 9 млн тонн соняшнику. Щодо сої та кукурудзи зрозуміємо восени, бо їх збір іще не почався», — заявив заступник міністра.
Що ж стосується гречки, то пересічний український споживач сподівається на погоду, врожай і ЗСУ.