Комбайн у ролі «локомотива»: Україна планує наростити експорт аграрної продукції

Наша держава, потерпаючи від воєнної агресії, намагається вирішувати свої економічні проблеми, рвучко нарощуючи показники експорту продукції.

Завдяки деблокаді портів Великої Одеси наше збіжжя вже пішло до покупців, але експерти наголошують: продавати треба не лише збіжжя, а й продукти переробки.

Експорт рвонув догори

Обсяг експорту українських товарів у серпні зріс на 25% і склав 7,29 млн тонн. У грошовому еквіваленті це становить 3,36 млрд доларів, що на 411 млн доларів більше, ніж у липні.

За даними Мінекономіки, негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до понад одного мільярда доларів із 1,5 млрд доларів у липні та червні.

Зростання експорту відбулося завдяки «зерновій ініціативі», яка дозволила розблокувати порти Великої Одеси. Завдяки цьому перевезення морським транспортом зросли на 85% і склали майже 2,9 млн тонн.

Залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн тонн товарів, автомобільним транспортом — 1,36 млн тонн. «Водночас найбільшу виручку експортери отримують від товарів, які експортуються автошляхами, – 1,48 млрд доларів, морські вантажі вартували 995 млн доларів, а залізничні  —  788 млн доларів», — зазначають у міністерстві.

Лідерами за вартістю експорту в серпні стала соняшникова олія (443 млн доларів), обсяги її експорту зросли на 30% — до 366 тис тонн. Також кукурудза (347 млн доларів), експорт якої збільшився на 31% — до 1,5 млн тонн.

За словами ­першого віце-­прем’єр-міністра Юлії Свириденко, Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки, мета якої — підняти експорт до понад 50 відсотків, 75% якого повинні складати готові товари та послуги.

Для цього ми, зокрема, запустили програму грантів на створення переробних підприємств. Також держава частково компенсуватиме ставку за експортними кредитами, які беруться на строк 2-12 років та складають не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту.

Ставка на АПК

Утім саме АПК має стати тим самим локомотивом вітчизняного експорту. Так, нинішнього маркетингового року в України є потенціал для експорту до 70 млн тонн зернових та олійних культур.

«Ідеться про 22 млн тонн залишків із минулого врожаю та 38-43 млн тонн цьогорічного. При цьому внутрішнє споживання в Україні становить близько 20 млн тонн», — уточнює перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на сьогодні досягнуто оптимального рівня використання потужностей автошляхів, річкових портів та залізниці — близько 3 млн тонн на місяць.

І Міністерство агрополітики наразі працює над тим, щоб насамперед розширити обсяги вантажів, які йдуть через зерновий коридор морських портів, а також через залізницю. Адже мета — 5-6 млн тонн загального експорту агропродукції на місяць,­ як це було до війни.

Основні культури, які на сьогодні експортуються, — кукурудза, пшениця, соняшникова олія, ріпак.

Серед основних проблем українських агровиробників, як зазначив Тарас Висоцький, є здорожчання вартості виробництва, адже високі ціни на енергоресурси означають високі ціни на добрива та паливо, при цьому зберігається достатньо дорога логістика.

«Поки що українські фермери продають свою продукцію за ціну, яка ледь покриває собівартість. Наша мета — дати їм можливість інвестувати у своє виробництво», — підкреслив він.

Подякуємо коридору...

За місяць роботи «зеленого» зернового коридору Україна експортувала майже 1,5 млн тонн агропродукції: з українських портів вийшли понад 60 суден.

Як зазначив Тарас Висоцький, загальний показник експорту за серпень становить 4 млн тонн, тоді як до війни він становив 6 млн тонн.

«Це позитивна динаміка. Ми впевнено рухаємося до відновлення довоєнних показників експорту. Можливість експортувати є критично необхідною для українського аграрного сектору. Для внутрішнього споживання використовується 25—30% сільськогосподарської продукції. Близько 70% іде на експорт, щоб нагодувати сотні мільйонів людей у світі», — акцентував Тарас Висоцький, заявивши, що Україна в умовах війни може збільшувати темпи експорту до 1 млн тонн щомісяця.

Також чиновник додав, що у вересні планують експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції.

«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експорт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник міністра.

«Ми бачимо зростаючу зацікавленість судновласників до роботи в рамках «зернової ініціативи». Зокрема, у серпні до наших портів зайшли під завантаження 67 суден, і ми вже маємо десятки нових запитів на захід у порти. Міжнародні ринки позитивно реагують на «зернову ініціативу» і вартість продовольства знижується», — додав міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

Не зерно, а продукти переробки

Тим часом голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримує заявлену урядом мету підвищити частку експорту у ВВП з довоєнних 35% до 50% і більше, однак наголошує на необхідності зміни структури експорту та економіки для досягнення цієї мети.

«Тому очікуємо від міністра економіки конкретних, прорахованих пропозицій щодо досягнення заявлених, без сумніву, амбітних цілей», — сказав Гетманцев.

Проте для цього, на його думку, необхідно перейти від експорту продовольства до товарів вторинної переробки. Перша група до війни займала 45% в експорті, а зараз явно перевищує 50—55%. Тим часом частка продукції переробки до війни становила 40%, а зараз цей відсоток зменшився.

«Навіть у В’єтнаму і Камбоджі, в яких товарний експорт у ВВП 90 і 70%, частка промислових товарів в експорті займає понад 80%, а продовольство — менше 10%. Мені не відома жодна країна з часткою продовольства в експорті понад 30%, у якої товарний експорт був вище 50% ВВП», — наголосив голова парламентського комітету, додавши, що майже в усіх сусідів України товарний експорт перевищує 50% від ВВП, в Угорщині та Чехії він під 80% ВВП, у Словаччині — 90%, і у всіх у них частка продуктів переробки в експорті 85—90%, а продовольства — менше 10%.

«Звичайно, показники експорту в серпні, зумовлені вирішенням логістичних проблем, ніяк не свідчать про те, що рух у цьому напрямку почався. Думаю, попрацювати треба набагато ретельніше і глибше, ніж голосно заявити про наміри», — підсумував Гетманцев.

А ТИМ ЧАСОМ...

Ріпак і ячмінь уже зібрали, пшениця — на фініші

У перші дні осені позначка намолоченого зерна сягнула 25,8 млн тонн. Збір проведено на площі 6 млн 693 тис га (60%) при врожайності 38,5 ц/га. Пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), намолочено 19,2 млн тонн (врожайність — 41,0 ц/га).

Ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), намолочено 5,5 млн тонн при врожайності 34,7 ц/га, гороху — 109,1 тис. га (98%), намолочено 249,7 тис. тонн (врожайність — 22,9 ц/га). Кукурудзи на зерно — відповідно 0,7 тис. га (0,02%), намолочено 2 тис. тонн (врожайність — 28,6 ц/га). Гречки обмолочено 9,7 тис. га (8%), намолочено 12,6 тис. тонн (врожайність — 13,0 ц/га), а проса — 7,9 тис. га (18%), намолочено 16,2 тис. тонн (врожайність — 20,4 ц/га).

Найвища врожайність зернових та зернобобових культур зафіксована в аграріїв Хмельниччини — 62,3 ц/га. У трійці лідерів з намолоту зерна в понад 2 млн тонн — Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Одещина.

Понад 1 млн тонн зібрали аграрії 11 регіонів України. 15 областей уже завершили збирання культур ранньої групи. Це Вінницька, Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області.

Також триває збирання соняшнику та сої. Соняшнику намолочено 81,7 тис. тонн насіння при врожайності 11,8 ц/га. Його збір проведено на площі 69 тис. га, (1%). Сої намолочено 1,3 млн тонн при врожайності 9,3 ц/га (площа — 1,4 тис. га, 0,1%).

А от збір ріпаку вже завершено. Його намолотили 3,1 млн тонн при врожайності 28,5 ц/га. Площа збору — 1 млн 96 тис. га, 100%.