Їх тут не вистачало: як у Лубнах успішно використовують потенціал внутрішньо переміщених медиків

Війна завадила завершити реконструкцію Лубенської лікарні інтенсивного лікування.

У закладі, який водночас є основним у Західному госпітальному окрузі Полтавської області, встигли запустити оновлене приймальне відділення, встановити кисневу станцію, комп’ютерний томограф і багато іншого обладнання.

Якби не війна, то, певно, працював би вже й гемодіалізний центр, завершилося б утеплення фасаду і заміна покрівлі... Деякі роботи під кінець минулого року були готові на 80-90%.

Російська агресія, як відомо, внесла корективи і в бюджетне законодавство. Пів року дер­жава фінансувала лише видатки, пов’язані з обороною, та захищені статті — зарплати й комунальні послуги.

Про ремонти, реконструкції, будівництво ніхто й не згадував. І лише нещодавно Кабмін розблокував «мирні» видатки. Тож будівельники взялися, насамперед, готувати приміщення медзакладу до зими.

Та за ці пів року ремонтного простою в Лубенській лікарні відбулися суттєві кадрові зміни. Посаду директора установи зайняла досвідчена Лариса Сухопар, яка раніше очолювала Полтавську обласну психіатричну лікарню №2 «Снітино».

Своїм заступником вона призначила одного з кращих фахівців, кардіолога Андрія Хорошковатого, медичним директором — Любов Жайворонок. Свою роботу керівники почали з пошуку молодих кваліфікованих спеціалістів.

Проблема з медиками у Лубнах, здається, існувала споконвіку. Ніколи не було такого, аби вистачало всіх спеціалістів. Сюди не приїжджали випускники медичних вузів, навіть інтерни не стажувались.

Колектив, безумовно, старішав. Працювало багато людей віком далеко за 70, бо замінити їх не було ким. Тож про професійний розвиток, опанування нових методик не йшлося.

Кабінети лікарні обладнані сучасною апаратурою.

Наразі всі вакантні посади зайняті. Кадровий «голод» удалося вирішити за рахунок внутрішньо переміщених осіб. Усього зараховано на роботу 11 людей, із них вісім — лікарі. Хтось із них працює за зовнішнім сумісництвом (це коли зберігається ставка на попередньому місці роботи, а на новому отримує половину), але більшість уже оформлені на постійну роботу.

Колектив поповнили ЛОР, хірург, терапевт. Подружжя гінекологів із Харкова почало працювати в пологовому відділенні. Знахідкою тут вважають психіатра з Балаклії Харківської області, який використовує нестандартні, ефективні підходи до лікування захворювань.

Ще є одне дуже цінне надбання — кардіохірург, переселенець із Краматорська, котрий працюватиме з ангіографом. Нині, доки налагоджується робота апарата, він стажується на базі обласного кардіоваскулярного центру. Фахівець має також досвід проведення безкровних процедур — коронографії й радіочастотної абляції серця, а також установки кардіостимуляторів.

Приступив до роботи також лікар-кардіолог, який працював у приватній клініці Сіверськодонецька.

— Загалом кардіологічна допомога в лікарні зараз на дуже високому рівні, — зазначає Андрій Хорошковатий. — Скажімо, придбаний три місяці тому ангіограф дозволяє діагностувати не лише інфаркти, а й передінфарктні стани, адже з його допомогою виявляють звуження або закупорки судин, що дозволяє запобігати розвитку негативних наслідків.

Ангіограф — це взагалі прин­ципова річ для будь-якої лікарні. Його наявність забезпечує медзакладу статус кластерності, тобто такого, в якому надаються високоспеціалізовані послуги. Відповідно, й виплати Національної служби здоров’я, які йдуть на оплату необхідних медичних послуг і лікарських засобів, вищі.

Тому за нього довелося поборотися серйозно. Уже сьогодні за програмою медичних гарантій НСЗУ оплачує Лубенській лікарні 18 пакетів послуг. А це означає, що для пацієнтів вони обходяться безплатно. Подано документи на 19-й пакет.

Відреставроване відділення невідкладної допомоги.

Установка ангіографа готова відсотків на 80. Труднощі виникли через те, що він кріпиться до стелі. Щоб зробити таке кріплення, довелося розбирати перекриття верхнього поверху, на якому розташоване пологове відділення. Заодно й пологовий зал, у якому кахлі обпадали, відремонтували.

Закуплена апаратура дозволяє проводити й складні кардіологічні втручання. Фахівці з Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова готові провести стажування персоналу лікарні на місці.

Отже, можливості Лубенської лікарні інтенсивного лікування значно розширились. Тепер тут можна провести також гастро-, колоно- й бронхоскопію під наркозом, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, серця як дорослим, так і дітям.

— Це потенціал, який дає змогу підняти лікарню на значно вищий рівень. За кадри ми воюємо, бо без них не буде нічого, — наголошує Андрій Хорошковатий. — Дуже прагнемо створити для них і прийнятні побутові умови. Намагаємося ще до їхньої евакуації в Лубни, якщо дізнаємося про це (а серед ВПО добре працює сарафанне радіо), підшукати безплатне або недороге в оренді житло. Зрозуміло, більше всього до місця людину прив’язує власне житло. Вже обговорювали це питання з місцевою владою. Жаль, вона не спроможна забезпечити житлом людей, яких збираємо з усього світу і які потім рятують наших земляків. Тож керівництво лікарні намагається самотужки вирішувати ці проблеми. Якщо доведеться, будемо забирати до себе жити, аби лише не втратити спеціалістів. Сподіваємось, запрацює державна програма щодо житла для внутрішніх переселенців. І ще. За постійну увагу до проблем місцевої медицини й фінансову підтримку лікарні ми дуже вдячні народному депутатові Анастасії Ляшенко.    

До речі, після зміни керівництва до Лубенської лікарні прибуло на стажування близько двох десятків інтернів. Це свідчить про те, що вони також сподіваються знайти тут роботу. А в керівництва закладу є вибір.