Вулики з очерету: на Черкащині пасічник примудрився знайти замінник дошкам

На Черкащині у 28-річного пасічника з Тального Павла Хоменка — вулики з очерету, змайстровані власноруч. Про це повідомляють «Вісті Черкащини».

Павлова пасіка зараз — до 50 бджолиних сімей, а починав він із чотирьох виготовлених своїми руками вуликів.

Побачив такі у знайомого і вчився робити їх за допомогою порад з інтернету.

Подумав, у давнину вулики робили з соломи, то чом би не спробувати й з очерету.

Заняття бджільництвом подобалося з дитинства. А чотири роки тому він взявся за справу, яка його давно приваблювала. Каже, що віддав перевагу очерету, оскільки у нього просто не було дощок.

«Зазвичай, коли кажеш слово «вулик», людина собі уявляє скриню з дерева. Очерет чи солома якось не вписуються в ці критерії. А я вирішив спробувати», — каже пасічник. Заготовляє очерет узимку на заледенілому ставку.

«Рослина має бути більш-менш рівною, не дуже товстою. Якщо стебло об’ємне, трубки виходять нееластичними та лопаються», — розповідає чоловік.

Коли у змайстровані житла вже заселили бджіл, очеретом як матеріалом пасічник був дуже задоволений. Такі вулики відрізняються від дощаних лише на вигляд.

Увесь їх потенціал розкривається взимку: бджоли там не потерпають від вологи та морозу. Очерет — матеріал екологічний, він «дихає», не вбирає ніяких запахів та ще й дешевий.

Молодий пасічник працює голов­ним енергетиком у «Тальнівському кар’єроуправлінні». Тож, зізнається, іноді поєднувати роботу та бджільництво важко. Каже, займатися бджолами треба з любов’ю і йти до них лише в хорошому настрої, бо вони тонко відчувають настрій пасічника.

Павло планує розвивати свою справу й далі. Мріє про ще більшу пасіку.