Молодий український льотчик 299-ї бригади тактичної авіації загинув у бою
Виконуючи бойове завдання в суботу, 14 грудня, загинув льотчик 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. >>
За півроку війни повітряні тривоги стали для нас чимось звичайним і таким, що часто ігнорується.
Як в анекдоті: «а під час повітряної тривоги дідусь закривав фіранки на вікнах — а раптом допоможе».
Жарти жартами, а тема дуже серйозна — люди дедалі частіше ігнорують сигнали повітряної тривоги, а небезпека під час кожної з таких тривог не стала меншою, ніж у лютому чи березні.
Так, ми всі втомились від пронизливих сигналів, але це не виправдовує ігнорування тривоги. Коли починають виганяти з торговельних центрів чи супермаркетів, то люди просто зляться.
Зляться на працівників, які роблять усе, аби вберегти ваші ж життя, а не на себе, що не реагують на тривогу.
Оголошення повітряної тривоги означає, що в бік вашого міста чи області запущені ворожі літаки чи ракети. Вирахувати траєкторію літака або ракети дуже важко.
До того ж ніхто не знатиме, чи спрацює ППО, а якщо й спрацює, уламки від ворожої техніки можуть потрапити і на ваш будинок, або ж і на вас.
Наприклад, запустили ракету з Криму на Київ, по шляху її маршруту поетапно вмикатимуть повітряну тривогу: адже вона може впасти на будь-якому відрізку маршруту.
За алгоритмами можна визначити, куди приблизно вона впаде. Але якщо ж таку ракету запустять на Київ уже з Каспійського моря, то маршрут розрахувати буде ще складніше.
Часу на реагування на повітряну тривогу, якщо це не прифронтова зона — хвилин 7-10, а в гарячих точках — менше 3 хвилин.
Звісно, ви можете сказати, що, ну, не після кожної тривоги ми потерпаємо від обстрілів, але ніхто й не каже, що оголошення повітряної тривоги — стовідсоткова гарантія, що буде «прильот». Це лише прогноз руху ворожих літаків чи ракет, але загроза є завжди.
Сигнал хімічної небезпеки — звук церковних дзвонів.
Сигнал радіаційної небезпеки — дзвін в набат.
Сигнал евакуації з міста — гудок потяга.
Повітряна тривога — сигнал лунає щонайменше 30 секунд.
Але Україна точно не була готова до повномасштабного вторгнення, тому сигнали тривоги можуть просто не працювати. Як тоді бути?
Для цього можна використовувати сторонні ресурси, наприклад, додаток для смартфонів «Повітряна тривога», для жителів Києва підійде додаток «Київ Цифровий».
Також про оголошення повітряної тривоги можна дізнатись із новин, новинних телеграм-каналів, таких як «ТСН новини», «Суспільне новини» тощо, для жителів Києва — «КМДА — офіційний канал».
Задля того, аби люди дотримувались правил безпеки, влада встановила низку обмежень у роботі громадського транспорту, ТРЦ та великих магазинів.
Так, під час повітряної тривоги має зупинитися весь наземний громадський транспорт — «маршрутки», трамваї, тролейбуси, автобуси, швидкісні трамваї тощо. Люди повинні покинути транспорт та сховатись у найближчому укритті. Якщо ж люди не хочуть перебувати в укритті, вони можуть продовжити рух своїм ходом — пішки (якщо вам пощастило опинитись наприкінці свого маршруту), на таксі чи орендувавши самокат чи велосипед.
У той же час метро працює лише на підземних частинах і функціонує як укриття. По «зеленій» гілці під час тривоги метро функціонує за маршрутами Червоний хутір — Славутич і Видубичі — Сирець. Рух на метро по Південному мосту забороняється.
«Синя» гілка працює без змін.
«Червона» функціонує за маршрутами «Академмістечко — Арсенальна». Тобто їздити ви зможете, проте лише по підземній частині, а якщо вам треба в район надземної станції метро, наприклад, тієї ж Чернігівської, то туди ви можете дістатись винятково власним ходом.
Не працюють торговельно-розважальні та торговельні центри, після оголошення повітряної тривоги покупці та працівники магазинів повинні покинути територію і сховатись у найближчих укриттях.
Так само не працюють великі мережеві магазини, такі як «Епіцентр», «Ашан» тощо.
І пам’ятайте про те, що росія все ще дотримується якихось сакральних дат, тому в період з 23 по 25 серпня будьте надто уважні та обережні — не ігноруйте сигналів повітряної тривоги, адже в цей період обстріли можуть посилитись.
Виконуючи бойове завдання в суботу, 14 грудня, загинув льотчик 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. >>
Актор театру та кіно Яків Ткаченко загинув на війні – він став на захист України ще в перші дні повномасштабного вторгнення росії. >>
На війні загинув 23-річний захисник з Києва Констянтин Камінський. >>
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив дані, що з 24 лютого 2022 року загинуло 43 тисячі українських військових. >>
До 100 тисяч військових Україна могла втратити загиблими за майже три роки повномасштабного вторгнення росії, ще близько 400 тисяч солдатів могли отримати важкі поранення. >>
Із селища Копанки Харківської області Третя штурмова бригада вибила російських окупантів та взяла у полон рашистських бійців. >>