Марії Корюненко — справжній Людині, Журналісту

19 серпня відійшла у вічність Марія Михайлівна Корюненко (21.05.1947-19.08.2022), колишній перший заступник головного редактора всеукраїнської газети «Освіта України», голов­ний редактор газети «Сільська школа», заступник директора видавництва «Педагогічна преса».
    

Марія Михайлівна — нагороджена грамотою Верховної Ради України, відзнаками Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, лауреат премії імені Дмитра Нитченка, відзначена орденом Святої Варвари, орденом Христа Спасителя, Національної спілки журналістів України.
    

Людина працьовита, наполеглива, енергійна, творча, небайдужа, майстер своєї справи. Людина з великим серцем, яка завжди відгукувалась на всі прохання, вміла дати влучні поради, щиро підтримати.
    

Народилася Марія Михайлівна в селі на Тернопільщині. Як і переважна більшість дітей післявоєнного покоління, була серйозною, відповідальною, самостійною.

Прагнула освіченості. Спочатку отримала можливість себе утримувати — закінчила професійний заклад легкої промисловості. Потім — філологічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка й працювала на відповідальних видавничих посадах.

З настанням Незалежності й започаткуванням діяльності профільного видавництва «Педагогічна преса» її було запрошено до розбудови освітянської газети «Освіта України», серед засновників якої МОН України і НАПН України.

Сотні, якщо не тисячі зустрічей та інтерв’ю, відрядження, організація випусків газет, спілкування з людьми, підтримка молодих фахівців у видавничому колективі, редагування й правки, безкінечні нічні здачі номерів (достатньо сказати, що 12 або 16-полосна газета виходила двічі на тиждень)...

Згодом додалося й омріяне видання — «Сільська школа», як данина землякам, рідному краю, універсальним фахівцям віддалених навчальних закладів. Здавалося, її енергії і фаховості немає меж.
    

Найбільше в ній вражало те, що, якби не ледь помітний акцент вимови, не можна було б сказати, з якого регіону України вона родом. Вона мислила всеохопно, без упереджень, усім серцем вболіваючи за незалежність і єдність України.
    

Стриманої глибокої краси, ґаздиня, справжня українка, Марія Михайлівна була приречена зустріти своє кохання і прожити довге, плідне життя. Її обранцем став Володимир Корюненко, геолог-розвідник.

Мала на радість двох синів, як соколів — Григорія і Романа, четверо онуків, правнука і правнучку. Годі було й шукати красивішої родини!

Нині у гіркій скорботі найрідніші, численні колеги, незліченні друзі. Усім живим і нащадкам лишилися мудрість, толерант­ність, професійність, щирість і безмежна гуманність Марії Михайлівни, втілені в її журналістській праці.
    

Вдячна світла пам’ять про Марію Михайлівну Корюненко залишиться у серцях усіх, хто її знав! Царство Небесне!
 

   Колеги, друзі, співробітники