Її назвали «10-10-10». Вона передбачає зниження ставок основних податків до 10 відсотків: податку на прибуток підприємств (зараз — 18%), податку на доходи фізичних осіб (18%) та ПДВ (20%), а також скасування ЄСВ та воєнного збору (3%).
Водночас очікується майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства й такі речі, як, наприклад, доступ податкової служби до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.
«Перед нами початок командної роботи з формулювання економічної альтернативи агресивному марксизму Д. Гетманцева, номенклатурної інерції Д. Шмигаля та олігархічному схематозу великої кількості міністрів, депутатів та держслужбовців. Сам факт появи такої ініціативи… гідний схвалення», — пише експерт Ярослав Романчук.
Країна може отримати справжню ліберальну альтернативу, на яку громадяни очікують понад 30 років.
«За такої системи платити податки буде вигідніше, ніж оптимізувати. Матимемо зростання оборотного капіталу в бізнесу, а отже — більше інвестицій, більше робочих місць, більше прибутку та більше податків», — вважає один з авторів проєкту економіст Михайло Кухар.
Однак маємо економіку у стані війни, невизначеність із надходженнями до бюджету та його незбалансованість (за рахунок власних доходів Україна сьогодні закриває лише 30% своїх потреб), розгорнуту слушну критику експертів.
Тож у кращому випадку «10-10-10» — це правильна ідея, яку, щоправда, зараз можна реалізувати лише на папері; у гіршому — чергова ефектна заява.
Зниження вдвічі ставок податків, скасування податку на фонд зарплати — це справедливо назвати радикальним кроком, який, утім, не змінює структуру податкової системи.
ПДВ і податок на прибуток — це «страх страшний» хоч за ставкою 10%, хоч за ставкою 20%. Навіщо зберігати податок на прибуток у ситуації, коли самі українці під час війни вже витратили та ще витратять десятки мільярдів доларів на підтримку фронту та тилу?
«Сьогодні оптимальною є або ставка 0% за формального збереження цього податку (компроміс з ЄС/МВФ), або його ліквідація, тому що надходження з цього податку у воєнний час та на етапі повоєнного відновлення будуть мізерно малими, навіть меншими, ніж витрати адміністрування цього податку», — вважає економіст Олексій Кущ. Нині навіть у ЄС є великі проблеми з його адмініструванням: витрати надто високі.
Михайло Кухар також вважає, що ПДВ треба замінити на податок на роздрібний продаж (як у США), адже він радикально знижує витрати виробників товарів та послуг. Не будемо сперечатися: десятина, чи податок на доходи фізичних осіб, — це оптимальний крок.
Але… 10% з мільйона — це більше, ніж з 6,5 тис. грн. І в першому випадку це «некуплена надцята квартира», а в другому — некуплений кілограм фруктів чи м’яса. Спочатку обкладаємо 6,5 тис. грн, потім відшкодовуємо субсидіями.
«Встановлюючи базову ставку в 10% на доходи, вищі за мінімальні, ми повинні запроваджувати прогресивну шкалу для великих доходів, — вважає Олексій Кущ. — Мінімальна зарплатня — ставка 0%; вище за мінімальну, але нижче 100 тис. грн — 10%; від 100 тис. до 500 тис. — 20%; від 500 тис. до 1 млн — 30%; вище 1 млн — 40%».
Основні зауваження економістів — зниження податків треба компенсувати розширенням податкової бази та вилучити компліментарне ставлення до практики пільгового кредитування окремих секторів економіки.
Тобто виключити номенклатурно-комерційний «схематоз». Провести ревізію «сплячих» податків. Податок на розкіш (яхти, гелікоптери, літаки, особняки) не працює. Спитайте Монакський батальйон.
Податок на активи — а це «якихось» декілька десятків мільярдів гривень у бюджет — нараховується на нормативну оцінку землі та площу нерухомості без прив’язки до ринкової вартості. Звідси такий результат.
У програмі відсутнє головне — скорочення функціоналу держави. Наприклад, передбачається запровадження інших податків на «шкідливе споживання», але хто визначатиме цю шкідливість?
Скажімо, маємо нову програму іпотечного кредитування з 1 жовтня. Іпотечний кредит на 20 років у гривні, перший внесок — 20% від вартості житла. Програма передбачає два види процентної ставки — 3% для військовослужбовців, працівників сектору оборони, медичних працівників, науковців та освітян. Для решти — 7%.
Отже, будуть черги і знову ж таки рішення розпорядників, кому дати, а кому відмовити. Загалом, проєкт «10-10-10» цікавий, ліберальний, але суперечливий.
«Відразу скажу, що я сприймаю цю модель як проміжну», — зауважує Михайло Кухар.
Що ж, панове економісти, працюйте, а ЗСУ вас захистить.
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
Грант на загальну суму $1,35 мільярда Україна отримала від США. >>
На третій рік повномасштабної заруби, коли незрозуміло, де, коли та якими ресурсами Україна зупинить ворога, знову виникає запитання: чи всі українські багатії прийняли долю своєї держави як свою? >>
Ексдиректору одного з департаментів Міністерства оборони України повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем. >>
