ЗСУ потрібні нові бригади - американський генерал Годжес
Нові бригади Україна повинна формувати якнайшвидше, бо молоді офіцери частіше гинуть на фронті, оскільки дуже помітні для ворога та намагаються повести за собою солдатів. >>
Одеська, Миколаївська та Херсонська області тепер мають свого представника Уповноваженого із захисту державної мови в Україні — днями Тарас Кремінь представив Ярославу Вітко-Присяжнюк.
На Одещині під час зустрічі з начальником обласної військової адміністрації Максимом Марченком та головою облради Григорієм Діденком Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь поінформував про новий етап імплементації мовного Закону, який розпочався з 16 липня 2022 року і передбачає використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів. Наголосив на важливості дотримання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в умовах воєнного стану.
«Сьогодні кожен свідомий громадянин відчуває, що мова — це основа нашої національної ідентичності й національної безпеки, а мовний фронт — один із ключових у цій війні. В Одесі — південному форпості, який мужньо тримає оборону наших морських кордонів, відчутно змінилось розуміння важливості дотримання мовного Закону», — сказав Тарас Кремінь.
Він зазначив, що станом на 2 серпня 2022 року на адресу Секретаріату Уповноваженого надійшло лише 49 звернень щодо порушення вимог мовного Закону в Одеській області, на відміну від минулого року, коли таких було 157 повідомлень (4% від загальної кількості всіх звернень). Української мови стало помітно більше у публічному просторі.
Суспільна думка також суттєво змінилася на користь української — як свідчить соціологія, переважна більшість громадян дедалі більше підтримує основні положення Закону про мову.
Нагадаємо, важливими віхами для утвердження української мови стали ухвалення Закону України «Про освіту» (2017); визнання неконституційним так званого мовного закону «Ківалова—Колесніченка» (2018); набуття чинності Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) та підтвердження його конституційності Конституційним Судом України у 2021 році.
А ще десятиліття тому на півдні Україні органи місцевого самоврядування активно підтримували русифікаторські мовні практики, що формувались в Україні десятки й навіть сотні років.
На виконання просунутого з істотними порушеннями Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики» у серпні-вересні 2012 року російська мова отримала статус регіональної в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях.
Й Одеська міськрада затверджувала російську мову регіональною й дозволяла її використання в діловодстві, офіційних документах, у школах і вишах міста, в рекламі тощо. Ще до того, у 2011-му, мерія ухвалювала «Програму збереження та розвитку російської мови в Одесі на 2011–2015 рр.».
Під тиском міської влади школи вносили зміни до своїх статутів, перетворюючись офіційно на двомовні. В результаті тоді з’явилися 33 російські класи у раніше де-юре українських школах.
Єдиним винятком з-поміж 125 одеських загальноосвітніх закладів тоді стала гімназія №7, яка від 1989 року за ініціативою батьків поступово переходила на українську мову викладання — у мільйонному місті, де на той час було лише дві українські школи.
Ситуація активно стала змінюватися починаючи з 2014-го — року російського збройного вторгнення в Крим та початку війни на сході України.
В Одесі тоді російську мову для навчання своїх дітей вибрали 51% батьків, українську — 49%; у 2015 році — відповідно 44% і 56%; у 2017 році вже 41% і 59%.
А у 2018 році шквал емоцій викликало повідомлення Олени Буйневіч — директорки департаменту освіти і науки Одеської міськради: батьки понад 9,4 тисячі дітей (83% від загальної кількості першокласників) виявили бажання, щоб їхні діти здобували в Одесі освіту в класах з українською мовою навчання.
Директор департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації Олександр Лончак 22 червня нинішнього повномасштабно воєнного 2022 року в коментарі «Суспільному» розповів, що на Одещині взагалі не викладатимуть російську мову та літературу. В освітній програмі письменників країни-агресора замінять на авторів інших держав.
«В області немає російської мови як предмета. Таке рішення прийняли заклади освіти при формуванні навчальної програми на 2022-2023 роки. Чекаємо рішення мера Одеси Труханова у серпні. Нам пропонували залишити російську мову та літературу як факультатив, але ми відмовили», — сказав Олександр Лончак.
«Після 16 липня, відповідно до змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нас є можливість накладати штраф на порушників мовного Закону, — констатує Тарас Кремінь. Але ми всі розуміємо, що штраф — це не про гроші. Штраф — це репутаційні втрати. Тому закликаю до суворого дотримання мовного законодавства. Пам’ятаймо, що всі, хто сьогодні порушують мовний Закон, продовжуючи спілкуватися недержавною мовою, грають на руку ворогові».
Нові бригади Україна повинна формувати якнайшвидше, бо молоді офіцери частіше гинуть на фронті, оскільки дуже помітні для ворога та намагаються повести за собою солдатів. >>
Для майбутніх наступальних дій під Авдіївкою російські війська мають можливість обирати між кількома тактичними напрямками, але залишається незрозумілим, де вони зосередять свої зусилля в найближчому майбутньому. >>
На фронті ситуація дуже загострилась. Намагаючись захопити стратегічну ініціативу та прорвати лінію фронту, противник зосередив основні зусилля на декількох напрямках, створивши значну перевагу в силах та засобах. >>
Запеклі бої тривають за селище Очеретине, що поблизу міста Авдіївка. Російські окупанти прорвалися до селища, де їм вдалося закріпитися. >>
Внаслідок атаки запалали Ільський та Слов’янський нафто-переробні заводи (НПЗ), а також бітумний завод. >>
Будівлі медичного комплексу, ЛЕП та інженерні комунікації пошкоджено внаслідок ворожого удару по Салтівському району Харкова в ніч на суботу. >>