Командир «Вільної Грузії» Бадрі Кварацхелія загинув у бою на Курщині
Під час бойових дій у Курській області загинув ще один грузинський боєць Бадрі Кварацхелія. >>
Одеська, Миколаївська та Херсонська області тепер мають свого представника Уповноваженого із захисту державної мови в Україні — днями Тарас Кремінь представив Ярославу Вітко-Присяжнюк.
На Одещині під час зустрічі з начальником обласної військової адміністрації Максимом Марченком та головою облради Григорієм Діденком Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь поінформував про новий етап імплементації мовного Закону, який розпочався з 16 липня 2022 року і передбачає використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів. Наголосив на важливості дотримання Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в умовах воєнного стану.
«Сьогодні кожен свідомий громадянин відчуває, що мова — це основа нашої національної ідентичності й національної безпеки, а мовний фронт — один із ключових у цій війні. В Одесі — південному форпості, який мужньо тримає оборону наших морських кордонів, відчутно змінилось розуміння важливості дотримання мовного Закону», — сказав Тарас Кремінь.
Він зазначив, що станом на 2 серпня 2022 року на адресу Секретаріату Уповноваженого надійшло лише 49 звернень щодо порушення вимог мовного Закону в Одеській області, на відміну від минулого року, коли таких було 157 повідомлень (4% від загальної кількості всіх звернень). Української мови стало помітно більше у публічному просторі.
Суспільна думка також суттєво змінилася на користь української — як свідчить соціологія, переважна більшість громадян дедалі більше підтримує основні положення Закону про мову.
Нагадаємо, важливими віхами для утвердження української мови стали ухвалення Закону України «Про освіту» (2017); визнання неконституційним так званого мовного закону «Ківалова—Колесніченка» (2018); набуття чинності Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) та підтвердження його конституційності Конституційним Судом України у 2021 році.
А ще десятиліття тому на півдні Україні органи місцевого самоврядування активно підтримували русифікаторські мовні практики, що формувались в Україні десятки й навіть сотні років.
На виконання просунутого з істотними порушеннями Верховною Радою Закону «Про засади державної мовної політики» у серпні-вересні 2012 року російська мова отримала статус регіональної в Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях.
Й Одеська міськрада затверджувала російську мову регіональною й дозволяла її використання в діловодстві, офіційних документах, у школах і вишах міста, в рекламі тощо. Ще до того, у 2011-му, мерія ухвалювала «Програму збереження та розвитку російської мови в Одесі на 2011–2015 рр.».
Під тиском міської влади школи вносили зміни до своїх статутів, перетворюючись офіційно на двомовні. В результаті тоді з’явилися 33 російські класи у раніше де-юре українських школах.
Єдиним винятком з-поміж 125 одеських загальноосвітніх закладів тоді стала гімназія №7, яка від 1989 року за ініціативою батьків поступово переходила на українську мову викладання — у мільйонному місті, де на той час було лише дві українські школи.
Ситуація активно стала змінюватися починаючи з 2014-го — року російського збройного вторгнення в Крим та початку війни на сході України.
В Одесі тоді російську мову для навчання своїх дітей вибрали 51% батьків, українську — 49%; у 2015 році — відповідно 44% і 56%; у 2017 році вже 41% і 59%.
А у 2018 році шквал емоцій викликало повідомлення Олени Буйневіч — директорки департаменту освіти і науки Одеської міськради: батьки понад 9,4 тисячі дітей (83% від загальної кількості першокласників) виявили бажання, щоб їхні діти здобували в Одесі освіту в класах з українською мовою навчання.
Директор департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації Олександр Лончак 22 червня нинішнього повномасштабно воєнного 2022 року в коментарі «Суспільному» розповів, що на Одещині взагалі не викладатимуть російську мову та літературу. В освітній програмі письменників країни-агресора замінять на авторів інших держав.
«В області немає російської мови як предмета. Таке рішення прийняли заклади освіти при формуванні навчальної програми на 2022-2023 роки. Чекаємо рішення мера Одеси Труханова у серпні. Нам пропонували залишити російську мову та літературу як факультатив, але ми відмовили», — сказав Олександр Лончак.
«Після 16 липня, відповідно до змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нас є можливість накладати штраф на порушників мовного Закону, — констатує Тарас Кремінь. Але ми всі розуміємо, що штраф — це не про гроші. Штраф — це репутаційні втрати. Тому закликаю до суворого дотримання мовного законодавства. Пам’ятаймо, що всі, хто сьогодні порушують мовний Закон, продовжуючи спілкуватися недержавною мовою, грають на руку ворогові».
Під час бойових дій у Курській області загинув ще один грузинський боєць Бадрі Кварацхелія. >>
На відео, як російські солдати розстріляли пʼятьох українських полонених захисників, відреагував Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. >>
У росії нарощують програму популяризації служби у російській армії серед молоді з метою довгострокової війни проти України та можливих майбутніх збройних конфліктів із західними країнами. >>
Наземну атаку виключно з використанням безпілотних наземних транспортних засобів та дронів FPV вперше провели українські війська. >>
Книгу «Моя війна» — першу в трилогії опублікував колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. >>
Україна повернула з росії тіла 503 полеглих українських оборонців. >>