Воєнний держбюджет-2023: звідки братимуть гроші і на що найбільше витратять

В Україні стартувала підготовка Державного бюджету-2023: це перший досвід планування головного фінансового документа держави в умовах повномасштабної війни.

Тож і виходить головний кошторис нашої держави дещо своєрідним: головною витратною статтею, що цілком виправдано, стануть потреби оборони, а найбільший внесок очікують не від вітчизняного товаровиробника, а від закордонного донора.

Звільняти чи нехай живуть?..

Пріоритетами державного бюджету на 2023 рік, за словами прем’єр-міністра держави Дениса Шмигаля, є збереження макрофінансової стабільності, фінансування ЗСУ та підтримка людей.

Керівник уряду на нараді з командою Міністерства фінансів обговорив основні напрями проєкту Держбюджету воєнного часу.

«Цей документ готуємо з огляду на вимоги воєнного часу: збереження основних воєнних та соціальних видатків, створення Фонду оперативного відновлення, продовження програм стимулювання економіки», — зазначив Шмигаль, доручивши Мінфіну дослідити витрати, особливо ті, що стосуються державних органів влади.

«Усі мають чітко розуміти, що є справжнім пріоритетом під час війни», — резюмував очільник уряду, натякаючи на серйозне скорочення апарату державних службовців.

Ідею вже встигли розкритикувати вітчизняні економічні експерти, які заявили: під скорочення, найімовірніше, не підуть топчиновники, заробітні плати яких вимірюються цифрами з багатьма нулями.

А жертвою чергової «реформи» команди Володимира Зеленського, швидше за все, стануть дрібні клерки, без яких, з одного боку, управлінська система може суттєво провисати.

З іншого боку, влада позбавляє засобів до існування великої кількості людей середнього достатку — в часи війни для них це буде серйозним випробуванням. А враховуючи стрімке зростання безробіття, держава спровокує додатковий тиск на органи зайнятості та на державний бюджет, із якого звільненим доведеться виплачувати компенсацію.

Назагал експерти очікують появу кількох варіантів проєкту Держбюджету — для трьох основних сценаріїв подальшого ходу бойових дій. Перший, оптимістичний, припускає, що війна закінчиться вже до кінця цього року.

Другий — що до мирного життя Україна повернеться протягом наступного року, але не в січні, а, наприклад, улітку чи восени. Третій, песимістичний, передбачатиме, що бойові дії триватимуть щонайменше до кінця 2023 року. А тому, за логікою дій, країна має готуватися до найгіршого.

Мінус сто мільярдів щомісяця

За даними статистичних відомств, у травні-червні лише на оборону з бюджету спрямовували майже по 100 млрд грн щомісяця. І напрочуд малоймовірно, що ці витрати у 2023 році будуть меншими.

До цього варто додати розширені соціальні гарантії у вигляді виплати пенсій та інших соціальних виплат. Кабмін має відповісти, чи проводитиме індексацію тих самих пенсій, що обіцяв робити щороку. А якщо цього не буде, то треба знайти, як компенсувати людям погіршення якості життя через зростання цін.

Також не варто забувати, що в Україні на час війни запроваджено мораторій на підвищення «комуналки», тому бюджет має містити чіткі цифри, скільки буде спрямовано на компенсацію різниці у тарифах. За даними Мінфіну, у липні 2022 року витрати становили 182,5 млрд грн, а з початку року — 1,22 трлн грн.

Серед наших можливих «активів» — Україна планує до кінця року отримати додатковий кредит від Міжнародного валютного фонду у розмірі 15-20 млрд доларів.

Серед «пасивів», які, до речі, породжує цей та інші кредити, — державний борг, що зростає немов на дріжджах. На його погашення у січні-липні Україна направила вже 260,9 млрд грн, а платежі з обслуговування держборгу становили 89,7 млрд грн, що становить понад 97% від плану.

З одного боку, це плюс, коли, попри активні бойові дії в частині регіонів та справді надзвичайно складну ситуацію з економічним становищем, наша держава продовжувала виконувати свої зобов’язання перед кредиторами.

Проте очевидно, що робити це з кожним місяцем було все важче, питання про можливу реструктуризацію вважається дискусійним і однієї точки зору з цього питання у державних інституціях немає.

Тим паче, що Кабінет Міністрів не планує знову скорочувати бюджетні видатки України. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив: «Зараз ідеться про оптимізацію, про перекидання та відстрочення деяких виплат. Але скорочення витрат не передбачається».

І додав, що уряд скоротив усі незахищені витрати ще першого місяця повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Видатки зростають удвічі

Проблеми, які можуть виникнути у наступному році, яскраво можна побачити, проаналізувавши стан справ із виконанням та надходженням до бюджету нинішньої весни і літа.

Так, падіння реального ВВП в Україні досягло 28%, водночас виросло навантаження на державний бюджет. У липні вдалося збільшити надходження до загального фонду бюджету на 74% порівняно з червнем. Проте від початку повномасштабної війни доходи (без іноземної допомоги) покривають лише 40% витрат.

Як написав у своїй колонці голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Данило Гетманцев, «за реального падіння економіки — на 28% — навантаження на бюджет залишається надважким».

Так, за його словами, видатки бюджету за загальним та спецфондом за 7 місяців 2022 року виявилися на дві третини вищими, ніж за аналогічний період минулого року. За перше півріччя витрати на оборону, безпеку, правопорядок дорівнювали близько половині (47,5%) видатків держбюджету.

«У травні-червні прямі витрати лише на оборону з бюджету становили майже по 100 млрд грн на місяць. Тоді як у 2021 році Україна витратила майже таку суму (127,5 млрд грн) на оборону за рік», — констатував нардеп.

Як наслідок, дефіцит загального фонду за 7 місяців дорівнював 411,3 млрд грн. Це у 8 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас майже половину (48%) потреб у бюджетному фінансуванні з початку року Україна закривала за рахунок зовнішньої допомоги (пільгові кредити та позички). Ще третину — за рахунок монетизації дефіциту Нацбанком.

«Щодо останнього джерела. Це тендітна конструкція для фінансової стабільності, але вона дала можливість виграти час. Є розуміння необхідності поступового скорочення та згортання такого фінансування на наступний рік із його заміщенням більш ринковими внутрішніми запозиченнями», — зазначив Гетманцев.

Тим часом у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про зміни до бюджету на 270 мільярдів грн — в основному передбачається, що додаткові кошти підуть на сектор безпеки й оборони. 

Основні кошти держава планує перерахувати на військові потреби. Так, Міністерство оборони має отримати додатково 241 млрд грн, з яких на оплату праці — 145,3 млрд грн. Головне управління розвідки отримає додатково 2,2 млрд грн, Служба безпеки України — 2,4 млрд грн, Управління держохорони — 197 млн грн, Служба зовнішньої розвідки — 139 млн грн, Держспецзв’язку — 425 млн грн. Також передбачається збільшити резервний фонд Мінфіну на 715 млн грн.

Таким чином загальні видатки бюджету зростуть щодо довоєних планів на 1,3 трлн­ грн — до 2,6 трлн грн. При цьому головним джерелом збільшення бюджету будуть внутрішні запозичення.

Будьмо знайомі: новий податок

Але допомагатимуть нам не тільки Європа і США. Так, Кабінет Міністрів України розпочав підготовку законопроєкту про додатковий збір на імпорт.

Передбачається, що він становитиме 10% з операцій з обміну валюти для закупівлі будь-яких товарів або послуг за кордоном. Про це повідомив заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Ярослав Железняк («Голос»). За його словами, уряд внесе законопроєкт до Верховної Ради найближчими тижнями.

«Підтверджую: уряд уже зараз готує законопроєкт про додатковий збір на імпорт... Обрали концепцію не додаткових імпортних мит (яка складна в адмініструванні), а введення 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг», — зазначив Железняк, додавши, що, за розрахунками уряду, такий крок має зменшити попит на імпортні товари та тиск на гривню.

Проте якщо подорожчають усі імпортні товари та послуги без винятку, то й українське виробництво, яке потребує імпортних компонентів, обходитиметься дорожче.

Інформацію Железняка раніше підтвердив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомивши, що в Україні можуть змінити податки, а також запровадити коригування пільгового податкового режиму для фізосіб-підприємців (ФОПів).

Такі заходи мають допомогти країні з наповненням держбюджету, який під час війни втратив левову частку доходів. При цьому Марченко наголошував, що конкретних кроків ще не узгоджено. Проте варіант із додатковим збором на валютообмінні операції він згадував.

«Ми зараз обговорюємо це питання. Така ініціатива може не мати назву додаткового мита, це може бути окремий військовий збір. Або додатковий збір на валютообмінні операції з купівлі імпортних товарів. Ще немає остаточної концепції, тому коли і в якому вигляді буде запроваджено цей збір — говорити рано», — сказав Марченко.

А ТИМ ЧАСОМ...

Машини в законі

Через припинення дії пільгового розмитнення автомобілів до державного бюджету вдалося залучити 1,72 мільярда гривень. За даними профільного комітету Верховної Ради України, за перший місяць без пільг на територію України було ввезено 13 тисяч 584 авто. Надходження до бюджету становлять 1,72 млрд грн. З них ввізне мито принесло у казну 384 млн грн, акцизний податок — 263 млн грн, ПДВ — 1,079 млн грн.

ДО РЕЧІ

В очікуванні нового пакета

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна минулого тижня подала офіційну пропозицію Міжнародному валютному фонду щодо започаткування нової спеціальної програми МВФ.

Під час онлайн-розмови з федеральним міністром фінансів Німеччини Крістіаном Лінднером очільник українського уряду сказав: «Лист був надісланий голові Фонду. Розраховуємо отримати відповідну допомогу від МВФ уже в листопаді-грудні цього року».

Водночас Крістіан Лінднер запевнив, що Німеччина сприятиме швидкому отриманню Україною наступних 8 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, а також підтримує розпочаті урядом України процедури з відтермінування виплати боргів і зусилля в напрямі започаткування спеціальної програми з МВФ.

САНКЦІЇ, КАЖЕТЕ?

Не той тепер «Візейр»...

Угорська бюджетна авіакомпанія «Візейр» із жовтня відновить польоти з Абу-Дабі до Москви. Авіакомпанія підтвердила цей крок приблизно через п’ять місяців після того, як перевізник призупинив усі рейси до росії через вторгнення в Україну в лютому.

Тим часом спільне підприємство авіакомпанії «Віззейр-Абу-Дабі», яке базується у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, виконуватиме щоденні рейси з 3 жовтня. «Віззейр», яка у жовтні 2021 року оголосила, що рейси з Абу-Дабі до Москви почнуться в грудні того ж року, заявила 27 лютого, що призупинила всі рейси до росії.

Утім улюбленець українців — бюджетний «Віззейр» — аж ніяк не єдиний, хто порушує антиросійські санкції: інші перевізники з ОАЕ, зокрема й найбільша авіакомпанія регіону, «Емірейтс», продовжували виконувати рейси до росії після вторгнення в Україну.