Президент Словаччини критикує українську заборону транзиту російської нафти
Президент Словаччини Петер Пеллегріні обіцяє відреагувати на заборону України на транспортування нафти російської компанії "Лукойл" через трубопровід "Дружба". >>
Вивозимо зерно — отримуємо тверду гривню. (Фото з сайту exo.in.ua.)
Вивезення українського зерна з окупованих портів стає чи не найголовнішим фактором вітчизняної економіки.
І хоча статистика показує, що падіння і збору, і експорту буде обвальним, проте держава має значні сподівання заробити на продажу нашої сільськогосподарської продукції і розв’язати головні питання стабільності економічної ситуації.
Згідно з аналітичними даними, за підсумками 2021-22 маркетингового року з України на зовнішній ринок було відвантажено 18,7 млн тонн пшениці, що на 13% перевищує аналогічний показник сезону-2020/21 року, який становив 16,6 млн тонн.
Найбільшими імпортерами української зернової продуції вже кілька сезонів поспіль залишаються Єгипет та Індонезія — за підсумками сезону їхні частки в загальному обсязі експорту склали 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному вираженні).
При цьому Єгипет збільшив закупівлі української пшениці на 19%, а Індонезія — на 2%. Третю позицію в рейтингу основних імпортерів пшениці зайняла Туреччина — її імпорт порівняно з попереднім сезоном виріс більш ніж удвічі, з 794 тис. тонн до 1,9 млн тонн, а частка в загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Цьогоріч ситуація докорінно зміниться: очікуване скорочення валового збору зернових порівняно з попереднім сезоном становитиме 39% — з 86 млн тонн до 52,3 млн тонн, а експортний потенціал пшениці може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче показника 2021-22 маркетингового року.
Серед покупців нашого збіжжя буде менше єгиптян. Усього було розірвано контрактів на постачання 240 тис. тонн пшениці, які компанії так і не здійснили через агресію рф та заблоковані порти на Чорному морі.
Раніше українську пшеницю було заброньовано єгипетським державним покупцем зерна з постачанням у лютому та березні, але оскільки відвантаження так і не сталося на тлі російської агресії, контракти на постачання пшениці з України Єгипет розірвав.
Єгипет — найбільший у світі імпортер пшениці, і країна дуже сильно залежала від постачань чорноморської пшениці, які були зупинені через вторгнення рф в Україну.
З того часу Єгипет прагнув диверсифікувати постачання пшениці — у липні було закуплено понад мільйон тонн через тендери та прямі закупівлі.
Чотири скасовані вантажі було куплено Єгиптом у грудні за ціною від 346 до 360 доларів за тонну, враховуючи вартість доставки, заявили трейдери на той час.
Після того як війна прискорила зростання світових цін на зерно, ця країна у квітні заплатила 494,25 долара за тонну пшениці. До того ж одне судно, завантажене зерном, застрягло в українському порту «Чорноморськ», але, як очікується, вони вирушать у дорогу, щойно отримають зелене світло від портової влади.
Тим часом Індія планує у вересні отримати перші партії соняшникової олії з України після п’ятимісячної перерви у зв’язку з блокадою українських портів росією.
«Поставки очікуються обсягом від 50 до 60 тис. тонн завдяки розблокуванню трьох чорноморських портів України для експорту сільськогосподарської продукції», — заявляє виконавчий директор компанії Sunvin Group Сандіп Баджорія, додаючи, що українську олію для поставок в Індію вантажитимуть у морських портах Одеси і Чорноморська.
«Ми вже почали отримувати пропозиції щодо серпневих поставок, але все залежатиме від наявності суден. Щодо запасів в Україні олійних культур для переробки, то вони є достатніми», — додав Сандіпа Баджорія.
І при цьому заявив, що, крім відновлення імпорту соняшникової олії з України, Індія також планує збільшити закупівлю пальмової олії після падіння цін на неї.
«Імпорт зросте до 750 тис. тонн у серпні та 800 тис. тонн у вересні. Це пов’язано з більшим попитом на смажену їжу під час фестивалів у Індії, а також тим, що зараз пальмова олія набагато дешевша, ніж інші види олії», — сказав він.
Наша країна продовжує жити під знаком підготовки до експорту зерна морським коридором з України. Запуск цього процесу, як сподіваються аналітики, дозволить Україні отримати валютний виторг, який у свою чергу вплине на курс нашої національної валюти. Втім скептики сумніваються, що ефект буде саме таким.
«Крім зерна, існує ще багато факторів, що впливають на курс — перекази з-за кордону або, особливо, фінансова допомога, ситуація з якою поки що особливо незрозуміла.
І в цьому сенсі експорт зерна не є найголовнішим?» — стверджує економічний експерт Данило Монін. За його прогнозом, у разі повноцінного запуску зернового експорту морем у серпні курс долара не зросте більше, ніж 38-39 гривень, якщо ж експорту не буде або він працюватиме з перебоями через обстріли росії, за долар віддаватимуть не менше 40 гривень, а може, й більше.
Інший експерт — директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський — вважає, що експорт збіжжя матиме суттєвіший вплив на курс.
«Відколи ми розпочнемо постачання зерна за кордон, приблизно за місяць уже надходитимуть кошти за це зерно у достатніх обсягах. І тоді буде зовсім інша ситуація (на валютному ринку. — Ред.)», — заявив експерт. Відтак зерно може сприяти підвищенню курсу гривні, адже можливе також зміцнення гривні — приблизно за три тижні.
Тим часом держава готується регулювати діяльність зернотрейдерів, які готуються до експорту зерна з українських морпортів, хоча при цьому декларує невтручання у їхню роботу.
Втім, за словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, може розпочати регулювати параметри ринку у разі, якщо діяльність зернотрейдерів «піде не туди».
«Роль держави в цьому процесі та можливість викупу нею та перепродажу зерна наразі визначається. Це залежить від того, в який бік піде ринок: якщо він піде не так, як ми хочемо, і якщо для трейдерів головним буде отримання надприбутків, то найближчим часом може бути оголошено про щось інше», — міністр говорив натяками.
І додав, що 99% зерна, яке експортується з України, належатиме приватним вантажовідправникам, тоді як державному Держрезерву — незначна його частина.
«Держрезерв у найкращі часи, коли в ньому було менше «мишей», і тоді не мав дуже багато зерна, а зараз його тим більше там стільки немає», — зауважив міністр.
А ТИМ ЧАСОМ...
Розрахункові ставки страхових платежів для суден, які вивозитимуть українське зерно до безпечних районів Чорного моря, зросли з 0,025% від вартості судна до початку війни до 5%.
У компанії Lloyd’s (Великобританія) вважають, що ризики вивезення зерна з українських портів залишаються високими через ракетний удар росії по Одеському порту в день підписання угоди про зерновий коридор у Стамбулі, ідеться у повідомленні.
Представник компанії Брюс Карнегі-Браун сказав агентству, що головними умовами продовження роботи галузі є збереження домовленостей щодо супроводу міжнародних військово-морських сил та чітка стратегія боротьби з морськими мінами. Адже, за його словами, «дуже важливо, щоб угода залишалася чинною».
ДО РЕЧІ
У Мінагрополітики вважають, що з відкриттям українських портів ціни на зернові в Україні можуть зрости, тоді як на глобальному — знизитись.
«Наразі важко спрогнозувати, як поведуть себе ціни на ринках. Але, припускаю, з відновленням українського експорту ціни на глобальному рівні зменшаться. Водночас в Україні, очевидно, це буде зустрічний рух: ціна зерна в порту для вітчизняних аграріїв підвищуватиметься за рахунок збільшення попиту з боку зернотрейдерів. У будь-якому випадку зменшення ціни логістики підвищить дохідність агровиробників», — сказав міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, зазначивши, що сьогодні ціна кукурудзи в румунському порту становить 340-350 доларів за тонну, при цьому український фермер з цієї суми отримує лише 160 доларів за тонну, решту він витрачає на ускладнену логістику.
Президент Словаччини Петер Пеллегріні обіцяє відреагувати на заборону України на транспортування нафти російської компанії "Лукойл" через трубопровід "Дружба". >>
Росії не вдалося поглинути всю Україну через внутрішній спротив, тому в кремлі вирішили зачистити ненависну територію тотальним нищенням будинків і життєво необхідної інфраструктури. >>
У Києві з 15 липня до 31 серпня на ділянці Столичного шосе від річки Либідь до естакади на перетині з проспектом Науки ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття (з повідомлення КК «Київавтодор»). >>
Україна ризикує втратити чималий «актив» через те, що окружний суд міста Спліт (Хорватія) скасував арешт яхти Медведчука Royal Romance. >>
Нацбанк із 1 серпня 2024 року почне вилучати з обігу банкноти номіналом 500 гривень зразків 2003-2007 років (старого зразка) з метою поступової їх заміни на банкноти сучасного покоління (зразка 2014 року та наступних років випуску). >>
Україна домовилася із кредиторами щодо комплексної реструктуризації зовнішнього державного комерційного боргу. >>