Сподівання на зерно: завдяки експорту влада сподівається отримати валюту і укріпити гривню

Вивезення українського зерна з окупованих портів стає чи не найголовнішим фактором вітчизняної економіки.

І хоча статистика показує, що падіння і збору, і експорту буде обвальним, проте держава має значні сподівання заробити на продажу нашої сільськогосподарської продукції і розв’язати головні питання стабільності економічної ситуації.

Не падіння — обвал

Згідно з аналітичними даними, за підсумками 2021-22 маркетингового року з України на зовнішній ринок було відвантажено 18,7 млн тонн пшениці, що на 13% перевищує аналогічний показник сезону-2020/21 року, який становив 16,6 млн тонн.

Найбільшими імпортерами української зернової продуції вже кілька сезонів поспіль залишаються Єгипет та Індонезія — за підсумками сезону їхні частки в загальному обсязі експорту склали 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному вираженні).

При цьому Єгипет збільшив закупівлі української пшениці на 19%, а Індонезія — на 2%. Третю позицію в рейтингу основних імпортерів пшениці зайняла Туреччина — її імпорт порівняно з попереднім сезоном виріс більш ніж удвічі, з 794 тис. тонн до 1,9 млн тонн, а частка в загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.

Цьогоріч ситуація докорінно зміниться: очікуване скорочення валового збору зернових порівняно з попереднім сезоном становитиме 39% — з 86 млн тонн до 52,3 млн тонн, а експортний потенціал пшениці може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче показника 2021-22 маркетингового року.

Мінус Єгипет, плюс Індія

Серед покупців нашого збіжжя буде менше єгиптян. Усього було розірвано контрактів на постачання 240 тис. тонн пшениці, які компанії так і не здійснили через агресію рф та заблоковані порти на Чорному морі.

Раніше українську пшеницю було заброньовано єгипетським дер­жавним покупцем зерна з постачанням у лютому та березні, але оскільки відвантаження так і не сталося на тлі російської агресії, контракти на постачання пшениці з України Єгипет розірвав.

Єгипет — найбільший у світі імпортер пшениці, і країна дуже сильно залежала від постачань чорноморської пшениці, які були зупинені через вторгнення рф в Україну.

З того часу Єгипет прагнув диверсифікувати постачання пшениці — у липні було закуплено понад мільйон тонн через тендери та прямі закупівлі.

Чотири скасовані вантажі було куплено Єгиптом у грудні за ціною від 346 до 360 доларів за тонну, враховуючи вартість доставки, заявили трейдери на той час.

Після того як війна прискорила зростання світових цін на зерно, ця країна у квітні заплатила 494,25 долара за тонну пшениці. До того ж одне судно, завантажене зерном, застрягло в українському порту «Чорноморськ», але, як очікується, вони вирушать у дорогу, щойно отримають зелене світло від портової влади.

Тим часом Індія планує у вересні отримати перші партії соняшникової олії з України після п’ятимісячної перерви у зв’язку з блокадою українських портів росією.

«Поставки очікуються обсягом від 50 до 60 тис. тонн завдяки розблокуванню трьох чорноморських портів України для експорту сільськогосподарської продукції», — заявляє виконавчий директор компанії Sunvin Group Сандіп Баджорія, додаючи, що українську олію для поставок в Індію вантажитимуть у морських портах Одеси і Чорноморська.

«Ми вже почали отримувати пропозиції щодо серпневих поставок, але все залежатиме від наявності суден. Щодо запасів в Україні олійних культур для переробки, то вони є достатніми», — додав Сандіпа Баджорія.

І при цьому заявив, що, крім відновлення імпорту соняшникової олії з України, Індія також планує збільшити закупівлю пальмової олії після падіння цін на неї.

«Імпорт зросте до 750 тис. тонн у серпні та 800 тис. тонн у вересні. Це пов’язано з більшим попитом на смажену їжу під час фестивалів у Індії, а також тим, що зараз пальмова олія набагато дешевша, ніж інші види олії», — сказав він.

Зерно гривню збереже?

Наша країна продовжує жити під знаком підготовки до експорту зерна морським коридором з України. Запуск цього процесу, як сподіваються аналітики, дозволить Україні отримати валютний виторг, який у свою чергу вплине на курс нашої національної валюти. Втім скептики сумніваються, що ефект буде саме таким.

«Крім зерна, існує ще багато факторів, що впливають на курс — перекази з-за кордону або, особливо, фінансова допомога, ситуація з якою поки що особливо незрозуміла.

І в цьому сенсі експорт зерна не є найголовнішим?» — стверджує економічний експерт Данило Монін. За його прогнозом, у разі повноцінного запуску зернового експорту морем у серпні курс долара не зросте більше, ніж 38-39 гривень, якщо ж експорту не буде або він працюватиме з перебоями через обстріли росії, за долар віддаватимуть не менше 40 гривень, а може, й більше.

Інший експерт — директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський — вважає, що експорт збіжжя матиме суттєвіший вплив на курс.

«Відколи ми розпочнемо постачання зерна за кордон, приблизно за місяць уже надходитимуть кошти за це зерно у достатніх обсягах. І тоді буде зовсім інша ситуація (на валютному ринку. — Ред.)», — заявив експерт. Відтак зерно може сприяти підвищенню курсу гривні, адже можливе також зміцнення гривні — приблизно за три тижні.

Держава вступає у гру?

Тим часом держава готується регулювати діяльність зернотрейдерів, які готуються до експорту зерна з українських морпортів, хоча при цьому декларує невтручання у їхню роботу.

Втім, за словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, може розпочати регулювати параметри ринку у разі, якщо діяльність зернотрейдерів «піде не туди».

«Роль держави в цьому процесі та можливість викупу нею та перепродажу зерна наразі визначається. Це залежить від того, в який бік піде ринок: якщо він піде не так, як ми хочемо, і якщо для трейдерів головним буде отримання надприбутків, то най­ближчим часом може бути оголошено про щось інше», — міністр говорив натяками.

І додав, що 99% зерна, яке експортується з України, належатиме приватним вантажовідправникам, тоді як державному Держрезерву — незначна його частина.

«Держрезерв у найкращі часи, коли в ньому було менше «мишей», і тоді не мав дуже багато зерна, а зараз його тим більше там стільки немає», — зауважив міністр.

А ТИМ ЧАСОМ...

Російська ракета і вартість страховки

Розрахункові ставки страхових платежів для суден, які вивозитимуть українське зерно до безпечних районів Чорного моря, зросли з 0,025% від вартості судна до початку війни до 5%.

У компанії Lloyd’s (Великобританія) вважають, що ризики вивезення зерна з українських портів залишаються високими через ракетний удар росії по Одеському порту в день підписання угоди про зерновий коридор у Стамбулі, ідеться у повідомленні.

Представник компанії Брюс Карнегі-Браун сказав агентству, що головними умовами продовження роботи галузі є збереження домовленостей щодо супроводу міжнародних військово-морських сил та чітка стратегія боротьби з морськими мінами. Адже, за його словами, «дуже важливо, щоб угода залишалася чинною».

ДО РЕЧІ

Продаж зерна — до дорогого хліба?  

У Мінагрополітики вважають, що з відкриттям українських портів ціни на зернові в Україні можуть зрости, тоді як на глобальному — знизитись.

 «Наразі важко спрогнозувати, як поведуть себе ціни на ринках. Але, припускаю, з відновленням українського експорту ціни на глобальному рівні зменшаться. Водночас в Україні, очевидно, це буде зустрічний рух: ціна зерна в порту для вітчизняних аграріїв підвищуватиметься за рахунок збільшення попиту з боку зернотрейдерів. У будь-якому випадку зменшення ціни логістики підвищить дохідність агровиробників», — сказав міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, зазначивши, що сьогодні ціна кукурудзи в румунському порту становить 340-350 доларів за тонну, при цьому український фермер з цієї суми отримує лише 160 доларів за тонну, решту він витрачає на ускладнену логістику.