У Києві відкрилась виставка робіт організаторів-художників десятої бієнале історичного живопису

«Неспалима. З глибини століть. Незборима» — виставка з такою назвою відкрилася в Києві на 150-ту добу повномасштабної російсько-української війни.

Роботи відомих і впізнаваних за стилем Олександра Мельника, Олеся Солов’я та Василя Корчинського в одній залі опинилися невипадково.

Щонайменше цих художників об’єднує постійне прагнення переосмислити та відобразити віхи історії України.

Як рефлексія на жорстоку повномасштабну війну росії в нашій незалежній країні з’явилася картина Василя Корчинського «Війна. Біженці», на якій — і зранені російськими ракетами багатоповерхівки, й оборонні металеві конструкції, і нависання над виразно зображеними матір’ю з дітьми хижих птахів зі зловісними рашистськими Z та червоними зірками, які зображують тяглість російсько-путінської орди від радянського тоталітаризму. А Олесь Соловей зобразив українку як образ країни, що змушена брати зброю, щоби оборонятися.

Ці троє художників є творцями та постійними експонентами Всеукраїнської бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», яка відбувається раз на два роки за підтримки дирекції Національної спілки художників України вже понад 18 років.

Олександр Мельник — засновник і куратор цього проєкту, а Василь Корчинський і Олесь Соловей є його помічниками та однодумцями.

«Я вже змалку бачив неправдивість того, чого нас учили і в школі, і в інституті. І бачив історію нашого мистецтва, де наші герої подавалися бандитами, а московські кати — героями і визволителями. Із настанням Незалежності я думав, що буде вибух історичного жанру в нас. Бо одиниці були правдивих історичних полотен до того», — каже Олександр Мельник. Не відчувши дій держави до заохочення розквіту такого арт-жанру, художник вирішив, що, однак, не варто сходити з цієї дороги.

Олександр Мельник часто оперує великими площинами й узагальненими образами, його герої неначе зійшли з епічного стінопису. Живопис мистця аскетичний і водночас ритмічно виразний, сповнений внутрішньої мелодики, де все чітко підпорядковано ідейній структурі.

Знаковими в його доробку є «Діяння Андрія Боголюбського на Русі», «Дзвонар» та «Неспалима». У 2015-му на полотні з’явився «Спломенілий цвіт» — герої Революції гідності.

Роком раніше, у період відстоювання права України бути європейською країною, у середмісті Києва не можна було не звернути уваги на цього чоловіка, який високо тримав свою картину «Очі» Вседержителя з приписом «Бачу справи твої, людино». (Ту роботу художник написав іще 2001-го).

Учень Миколи Стороженка — Олесь Соловей — тимчасово наснажувався на імпресіоністичні пейзажі, які у 2019-му представляв на персональній виставці «Сонячна повінь», однак основним його жанром залишається історичний.

Тому на полотнах — філософ Григорій Сковорода (1995), самостійник Микола Міхновський (2004), історик Михайло Грушевський (2005). А «Степи мої запродані», написані у 2007-2008 роках — з обгорілими соняшниками та заярмленим чоловіком, — нагадують про сотні років намагання поставити українців на коліна.

Художник Василь Корчинський, як і його колеги, представленими роботами на нинішній виставці «Неспалима. З глибини століть. Незборима» у Національному музеї літератури демонструє закоріненість в українську культуру та рідну історію.

Його витинанки «Савур-могила», «Рости, рости, моя ружа» та інші є акцетом про те, що квітнутиме Дерево роду України, які б тільки випробовування довелося здолати.

На відкритті виставки Олесь Соловей звернувся з проханням до Національного музею літератури, Київської організації НСХУ, високоповажних академіків підтримати ідею висунути кандидатуру Олександра Мельника на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.

«Настав той час. Адже відбуватиметься Десята бієнале історичного живопису в грудні цього року. На своїх плечах Олександр Іванович тягне цього воза уже майже двадцять років, надихає нас. Він є прямостоячою колоною незламності духу. І недаремно він народився в селі Мала Офірна (Київщина. — Авт.). Він офірою свого життя  жертовно служить Україні».

Виставка «Неспалима. З глибини століть. Незборима» приурочена Дню Дер­жавності, який відзначаємо 28 липня.