Благовісне чи Добродар? На Черкащині хочуть перейменувати місто Ватутіне

На Черкащині жителі Ватутіного нарешті вирішили змінити назву свого шахтарського міста, названого на честь російського генерала після Другої світової війни.

Тож днями у міській територіальній громаді засідала комісія з найменування, яка підбила підсумки опитування містян на цю тему.

Як повідомили «Україні молодій» у Ватутінській міській раді, після опрацювання всіх пропозицій, а опитування було проведено через соціальні мережі та у колективах підприємств, установ та організацій міста, комісія запропонувала до громадського обговорення три назви міста: Благовісне, Добродар та Європейське.

Опитано через інтернет 491 особу. З них більш активними були представники жіноцтва, а за віком — люди від 26 до 35 років. Таких — 38,3%.

Пропозицію щодо перейменування міста Ватутіне підтримало 209 осіб. Не підтримали 282 особи, констатують у міській раді Ватутіного. Але не з причини тримання за радянське минуле.

Більшість не сприймає перейменування, бо «це гроші, а в країні війна, тож ви­тратьте їх на щось корисне». Такі аргументи, наголошують у міській раді, звучать у Ватутіному не вперше, коли йдеться про зміну назви міста.

Уже добре відомо, що за керівництва радянського полководця Миколи Ватутіна тільки під час форсування Дніпра і штурму німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі біля Києва в 1943 році в Дніпрі загинуло 400 тисяч солдатів, бо в СРСР, частиною якого примусово була Україна, не дбали про збереження життів захисників.

«Тим містянам, які не згодні з перейменуванням, раджу гарно вивчити історію України, щоб дізнатися, яким був генерал Ватутін. Бо його недарма називали катом», — говорить «УМ» жителька Ватутіного Галина Ткаченко.

«Наші люди так і не зрозуміли, незважаючи на нинішню війну, навіщо перейменовувати місто, назване на честь окупанта і вбивці українців. То давайте назвемо на честь того упиря, який дав наказ розстріляти Вінницю, чи на честь Путіна, який уже знищив майже всю східну Україну і не тільки, убив тисячі українців. Нехай буде місто Путін, аби тільки дорога була заасфальтована і бензин дешевий», — зазначає мешканка міста Наталя Кулібаба.

Вона каже, що люди так і не зрозуміли, що Польща і країни Балтії зараз там, де вони є, бо в них усе нормально з самоідентифікацією і розумінням, хто їм друг, а хто ворог і окупант; а ми там, де ми є, тому, що 30 років колотимось, нам усе не на часі визначитись, куди країна повинна йти, якою мовою розмовляти, хто для нас є національними героями, а хто окупантами, які морили нас голодом, вбивали наших людей в абсурдних атаках, щоб потішити Сталіна до якоїсь дати, гноїли кращих представників нації в тюрмах ГУЛАГу.

Очищення від нашарувань російської пропаганди та декомунізація важливі нарівні з підтримкою нашої армії. Якби ми чітко визначилися із самоідентифікацією ще 30 років тому, за цей час замість поклонятись леніним і ватутіним ми вступили б у НАТО і ЄС, як, наприклад, Литва. І нині не довелося б українцям гинути під російськими бомбами.

«Зверніть увагу, кого найбільше бомблять рашисти: тих, кому найбільше було не на часі, хто найбільше не міг визначитись, хто вони, якої нації, в якій країні хочуть жити», — звертає увагу Наталя Кулібаба.

Інша жителька Ватутіного Інна Павлівська запитує: а чому росіянам на часі миттєво замінювати стелу українського міста «Маріуполь» на «Мариуполь»? Різниця всього в одній букві!

У Ватутінській міській раді запевняють, що, попри все, перейменування відбудеться, бо з радянським минулим треба прощатися.