Троянський кінь експорту: які загрози несе відкриття Україною портів для свого збіжжя

Уже найближчим часом можна сподіватися на підписання однієї з найнеоднозначніших міждержавних угод за участю України: про постачання вітчизняних зернових на світовий ринок через Чорне море.

Відтак після підписання відповідної угоди може запрацювати коридор для експорту українських зернових по Чорному морю. Втім експерти мають чимало зауважень до цієї оборудки.

«Зернова четвірка» уповноважена заявити

Підсумковий документ мають підписати делегації України, Росії, Туреччини й Організації Об’єднаних Націй, яку вже назвали «зерновою четвіркою».

Тоді й мають стати відомими деталі майбут­ньої угоди щодо функціонування координаційного центру, який буде сформований у Стамбулі під егідою ООН.

Після перших перемовин у Стамбулі, які пройшли за зачиненими дверима, виникли версії про так звані технічні домовленості, досягнуті сторонами на зустрічі 13 липня: у портах, звідки вивозитимуть зернові, будуть представники трьох країн, яких залучать до відстеження процесу перевезення від виходу суден із портів України до прибуття у Стамбул.

Крім цього, було досягнуто домовленостей щодо розмінування українських портів. Це питання перебуватиме у зоні відповідальності української влади.

Також Київ визначатиме маршрут проходження суден із зерновими. У Туреччині ж буде створено координаційний центр для вирішення «зернового питання».

Україна намагається прискорити процес, адже експорт зернових з початку 2022-2023 маркетингового року (липень 2022 року — червень 2023 року) станом на 13 липня становив 556 тисяч тонн проти 926 тисяч тонн за цей період минулого року.

За даними Державної митної служби, експорт основних зернових зменшився, зокрема кукурудзи — на 17,4%, до 403 тис. тонн; пшениці — у 2,2 раза, до 113 тис. тонн; ячменю — у 4,9 раза, до 37 тис. тонн. Крім того, борошна експортовано 1,3 тис. тонн проти 5,9 тис. тонн роком раніше, зокрема пшеничного — 1 тис. тонн проти 5,8 тис. тонн.

Вивозити буде нічого?

А тим часом, за словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, прогнозований урожай в Україні цього року становитиме близько 48-50 млн тонн.

У порівнянні з минулим роком, коли збирали від 60 до 85 млн тонн зерна, це становить 60%.

Таким чином цьогоріч в Україні варто очікувати зменшення врожаю на 40%.

«Але якщо взяти десятирічну історію, коли було 40-45 млн тонн, — це не є чимось критичним, — зазначив заступник міністра агрополітики. — Проте це тільки попередня оцінка. Варто ще врахувати фактори, які впливатимуть на фінальну цифру, зокрема на погодні умови».

Основну частку зернових становитиме кукурудза — 24 млн тонн, пшениці прогнозовано очікується зібрати 18-20 млн тонн, а ячменю — близько 5 млн тонн.

«Якщо говорити про технічно-олійні культури, озимий ріпак, — очікуємо потенційне виробництво близько 2,5 млн тонн. Сої очікуємо від 2,5 млн тонн до 2,8 млн тонн. І соняшник може дати близько 10 млн тонн», — розповів Тарас Висоцький.

Торік, за словами тодішнього міністра агрополітики Романа Лещенка, Україні вдалося зібрати рекордний урожай у 106 млн тонн. Тоді це був абсолютний рекорд за час існування нашої держави. Зернобобових вдалося зібрати понад 84 млн тонн, а олійних культур — 22,6 млн.

Сьогодні ж експерти рахують наші втрати. Так, наприклад, урожай, зібраний на тимчасово окупованих територіях, російські війська змушують віддавати перекупникам із Криму — за ціною, що у десять разів нижча за ринкову. На тимчасово окупованих територіях ворог пропонує роботу за їжу, а в Херсонській області вимагають віддавати врожай закупникам з окупованого Криму.

За повідомленням Головного управління розвідки Міноборони України, в районі Нової Каховки та Берислава в Херсонській області ворог змушує населення здавати 70% урожаю закупникам з окупованого півострова — за зовсім символічною ціною.

Також росія заборонила вивозити врожай на підконтрольну Україні територію. Розвідники зазначають, що відомі випадки, коли підприємці роздавали врожай населенню безплатно.

Зерно держави чи трейдерів?

Тим часом військовий експерт Олег Жданов висловив низку зауважень до цієї ідеї, а також розкритикував українську делегацію, яка почала переговорний процес із делегацією рф, сівши за стіл переговорів із росією.

«Згідно із заявою Генерального секретаря ООН, переговорні групи України та росії дуже сильно зблизилися, домовилися наступного тижня підписати підсумковий документ щодо вивезення зерна з України в обсязі до 27 млн тонн», — сказав Жданов, зазначивши, що жодна зі сторін не розголошує подробиці — ні російська, ні українська, ні турецька, яка також брала участь у переговорах.

«Є лише інформація, що росія категорично наполягає на контролі, на допуску їх до завантаження, щоб вони могли контролювати процес завантаження на судна. І ще росія висуває жорстку вимогу щодо тимчасового зупинення вогню хоча б на херсонському напрямку. Навіть така інформація промайнула», — сказав він, заявивши, що 27 млн тонн зерна, які перебувають в Україні, становлять менше 1% від загального світового ринку зерна, а розмови про те, що українське зерно спровокує продовольчу кризу, — це блеф і маніпуляція цифрами.

«Перше: чиє зерно? Якщо це зерно держрезерву, то це одне питання, це державне зерно. І тоді держава отримає гроші від його продажу. Якщо це зерно наших агротрейдерів, тоді чому держава так б’ється за зерно наших олігархів? Тим паче що 27 млн тонн зерна, які перебувають в Україні, становлять менше 1% від загального світового ринку зерна. Тобто розмова про те, що наше зерно спровокує якусь там продовольчу кризу, — це повний блеф і повна маніпуляція цифрами. Щоб ви розуміли, 7% світового обсягу зерна переробляється на спирт і біопаливо», — зауважив Жданов, водночас закликавши Генерального секретаря ООН приїхати до України і відвідати міста, знищені рф.

Експорт починається в Маріуполі

«І якщо пан Гутерреш, Генеральний секретар ООН, так сильно переймається про те, щоб хтось не лишився голодним, то нехай потурбується, щоб 1% із 7% не переробили на біопаливо чи спирт, а відправили замість того зерна, яке не може сьогодні вивезти Україна. І чому щойно постає питанння грошей, продажу зерна і постачання кудись, то пан Гутерреш тут перший? То він з Путіним ручкається, то він готовий особисто приїхати до Стамбула на підписання підсумкового документа щодо домовленостей про вивезення зерна з України. В мене питання: пан Гутерреш не хоче приїхати до Вінниці і взяти участь у похованні тих дітей, які загинули внаслідок ракетного удару? А він не хоче приїхати і відвідати лінію фронту, подивитися, які збитки? Що вчора в Дніпрі творилося, скільки вбитих, скільки поранених? Що в Харкові відбувається? Що в Миколаєві? Я щось не бачу тут емісарів ООН, які б будували містечка й табори для переселенців. Точно такі ж, які вони будують на Близькому Сході, в Африці, з модульними будиночками, з наметовими містечками. Де емісари ООН, які роздають гуманітарну допомогу? Де волонтери ООН, які допомагають нашим громадянам дійти до укриттів під час повітряних тривог? А ось як вивозити зерно, там, де гроші, там ООН на передових позиціях», — додав він.

Також Жданов розкритикував українську делегацію, яка почала переговорний процес із делегацією рф. Він не розуміє, як після всього, що російські військові зробили в країні, учасники української делегації обнімаються та тиснуть руки. 

«І взагалі в мене є ще одне питання. А як після ракетних ударів по Вінниці, Кременчуку, Сергіївці Одеської області наша переговорна група сідає за один стіл переговорів з російською стороною? Вас там совість не мучить? Чи про що ви там? За руки здоровкаєтеся з росіянами, обнімаєтеся? Обнімаю, цілую, тисну руку? Давайте домовимося, як вивозити зерно? От подумайте над цими питаннями, і потрібно визначитися: ми або воюємо з російською федерацією, або ми вивозимо зерно... І президент звертається — про те, що в нас жертви, що в нас ракетні удари, а наша переговорна група вирішує питання вивезення зерна замість того, щоб вирішувати питання постачання боєприпасів, гуманітарної допомоги до України й інших питань, що пов’язані з фундаментом нашої перемоги в цій війні», — підсумував Жданов.

Брехня навколо збіжжя

Тим часом до пошуку альтернативних шляхів вивезення нашого збіжжя все активніше підключається Європа, у тому числі й такий «друг» України, як Угорщина.

Нагромаджене в українських портах зерно ця держава погодилася пере­робляти на заводах на спільному кордоні з Україною. Уряд країни готовий підтримати підприємницьку зону для переробних заводів на спільному кордоні з Україною.

«Угорщина готова до тісної співпраці та сприяння в негайному розширенні експорту зерна з України. Готова доставити накопичене через закриття портів зерно на різні ринки, щоб уникнути голоду в інших частинах світу», — сказав міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.

Ще один наш західний сусід — Польща — разом з офіційним Києвом створили окрему робочу групу, яка опрацьовує логістичні шляхи постачання зерна з України до польських портів, аби звідти можна було далі транспортувати збіжжя в різні країни світу.

Між відповідними міністерствами підписано спільний меморандум, у якому чітко визначено спрощення процедур, пов’язаних із транспортуванням агропродукції з України, пом’якшення певних вимог Польщі щодо фітосанітарного контролю для транзитних вантажів.

«Польща допомагає вирішити цю глобальну проблему. За нашими даними, лише в червні обсяги експорту українських товарів з використанням інфраструктури Польщі становили близько 2 млн тонн. Але це втричі менше від реальних потреб, і ми й надалі працюватимемо з польською стороною, щоб ефективно вирішувати ці проблеми», — заявив посол України в Республіці Польща Василь Зварич.

Також Варшава і Київ спільно протидіють російській пропаганді, яка супроводжує питання вивезення українського зерна до країн Азії та Африки. За словами нашого посла, велика проблема полягає не лише у самому вивезенні збіжжя, а й у відповідному інформаційному супроводі.

За словами дипломата, росія намагається переконати, що криза поставок продовольства є наслідком санкцій Заходу, та перекласти провину на країни ЄС, і ця відверта дезінформація часом потрапляє на сприятливий ґрунт у країнах Близького Сходу й Африки, де росіяни намагаються просувати свої наративи. Київ тісно співпрацює з Варшавою у питанні протидії російській пропаганді у цьому напрямі.

«Тому разом із польською стороною ми інформуємо представників дипломатичного корпусу країн Близького Сходу та Африки про стан справ і показуємо, що головною причиною продовольчої кризи є агресивна політика і війна, яку росія розв’язала проти України. Українські порти заблоковані не санкціями ЄС, а збройними силами росії, і для врегулювання цієї кризи треба зупинити агресора і розблокувати українські порти», — зазначив Зварич.

А ТИМ ЧАСОМ...

Плюс 9 мільярдів

Сільськогосподарським виробникам необхідне додаткове фінансування в обсязі близько 9 мільярдів доларів протягом наступних 12 місяців.

За оцінками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», стільки коштів необхідно для компенсації втрачених прибутків від скасованого експорту та для підготовки до посіву культур під урожай наступного року.

«Внутрішні ціни на зернові та олійні культури знизилися на 40-50% порівняно з довоєнним рівнем. Тобто у вартісному вираженні надходження від реалізації цьогорічного врожаю за 2022/23 маркетинговий рік складе близько 20-25% від минулорічних», — повідомили в асоціації, тож аграріям для проведення збирання цьогорічного врожаю, виплат орендної плати власникам земельних паїв та посіву культур під урожай наступного року будуть потрібні додаткові гроші.