Мала батьківщина великої родини: земляки скинулись, щоб підтримати багатодітну сім’ю біженців у селі на Вінничині

Нещодавно на ще не обжите подвір’я багатодітної родини Пустовітів у селі Голинчинці, що у Жмеринському районі на Вінниччині, заїхав бус із цінним вантажем.

У ньому були новенькі холодильник, пральна машина-напіавтомат, а також ковдри, подушки, рушники, простирадла, дитячі іграшки, смаколики...

Це все було куплено для внутрішніх переселенців із Херсонщини на кошти, які збирали і місцеві мешканці, й благодійники з усієї України.

— Багатодітна мати Юлія Пустовіт родом із нашого села, але давно мешкала в селищі Велика Олександрівка Херсонської області, яке нині перебуває під контролем окупантів, — розповідає інспектор старостату Джуринської територіальної громади Людмила Мила.

— Її сестра з чоловіком і двома дітьми також там жила. Вони, втікаючи із зони бойових дій, перебралися на батьківщину раніше, тому могли заселитися в краще з домоволодінь, які пустували. А Юлії та її родині, що довго трималися на Херсонщині, дісталася старенька хата, де було відрізане світло. Натомість старостат вирішив поліпшити побут багатодітної сім’ї, в якій підростають чотирирічний хлопчик і дві дівчинки — десяти та одного року. Люди стали зносити до переселенців дивани, ліжка, постільну білизну, стільці, посуд, одяг, які були у вжитку. Місцеві фермери завезли продукти харчування. А моя подруга, яка привозить товар з Одеси, забезпечила дітей обновками.

Про благодійну акцію Людмила сповістила свого однокласника Сергія Боднара, співробітника «НАК «Нафтогаз України», який мешкає в Києві. Сергій має добре серце й завжди відгукується на потреби земляків.

Одному із захисників, який служить у лавах ЗСУ, наприклад, придбав за свій кошт військове споря­дження. Підтримує фінансово ще одного. Боднар «кинув клич» серед своїх друзів. І так гуртом швидко назбирали суму, необхідну для покупки побутової техніки.

А слідом із Києва пошта доставила ще й два мішки дитячих іграшок та одягу, які Сергій зібрав разом із колегами. Громада тим часом зайнялася підведенням світла до хати переселенців.

Загалом невеликі Голинчинці за час повномасштабної війни прийняли понад сотню внутрішньопереміщених осіб, із них — 25 дітей.

Більшість переселенців були з Сумської області та Києва, вони вже повернулися додому. А до родини Пустовітів, яка потрапила у складні життєві обставини, особлива увага ще й тому, що вона — єдина багатодітна з числа приїжджих. Громада подбала, щоб ця сім’я отримала всі належні їй соціальні послуги.