Молодий український льотчик 299-ї бригади тактичної авіації загинув у бою
Виконуючи бойове завдання в суботу, 14 грудня, загинув льотчик 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. >>
Екотуризм залишається популярним серед українців.
Навіть в умовах війни туризм в Україні продовжує функціонувати.
У містах проводять екскурсії, дітей розважають майстер-класами й походами, а дехто навіть ходить на пляж.
Звісно, ці доступні види туризму можуть існувати лише там, де не відбуваються активні бойові дії.
Походи в музеї, гастротури, велопрогулянки, хайкінг, купання та інші види відпочинку доступні здебільшого на заході України.
Однак частина територій, зокрема у західних областях, заборонена для відвідування. Йдеться про стратегічні об’єкти, прикордонні зони, деякі гірські та лісові маршрути.
«Українська правда. Життя» вирішила дізнатися, який туристичний сезон цього літа і як можна відпочивати під час війни.
Розібратися в цих питаннях нам допомогли:
— голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів;
— начальниця управління туризму та промоції Луцької міської ради Катерина Теліпська;
— голова асоціації «Туристична Буковина» Віктор Скрипник;
— екскерівник управління туризму Тернопільської ОДА Ростислав Яцків;
— екскурсовод по Закарпаттю Єва Колесник.
Важливо: «УП. Життя» не закликає читачів до подорожей в умовах війни, а головним пріоритетом вважає безпеку. Якщо ви вирушили на відпочинок — обов’язково дотримуйтеся вказівок місцевої влади, рятувальників, військових.
Наразі в Україні немає абсолютно безпечної території для відпочинку. В кожній області за безпеку відповідають насамперед місцева влада, ДСНС, поліціянти, військові. Саме до них варто звертатися, щоб уточнити, чи безпечним є туризм у вашій області, які локації можна чи заборонено відвідувати.
Сплави, походи, прогулянки та екскурсії за маршрутами біля критичної інфраструктури, військових та стратегічних об’єктів — заборонені по всій Україні.
В умовах воєнного стану заборонено проводити масові заходи (фестивалі, концерти тощо).
Недоступними також є туристичні точки, наближені до кордонів із Білоруссю.
Обмеження діють щодо відвідування деяких гірських маршрутів, водойм, лісів у різних областях.
У Києві та Київській області заборонено відвідувати ліси та зелені зони поза межами житлових масивів. Купання в Києві не заборонене, але міська влада не рекомендує купатись у столичних водоймах, тому муніципальні пляжі поки що закрито.
Утім пляжі проходять перевірку, і деякі з них є відносно безпечними — наприклад, «Центральний» та «Венеція». Пляжний сезон на деокупованих територіях Київщини взагалі не відбудеться через замінування водойм.
На півдні України, зокрема в Одесі та Миколаєві, купатись у морі суворо заборонено, адже Чорне море заміноване.
Відпочинок на сході України, зокрема у прифронтових зонах, є небезпечним через активні бойові дії.
Загалом варто утриматись від туризму на територіях, які були під окупацією, зокрема у Київській області чи населених пунктах на сході.
Запити на туристичні поїздки до деокупованих територій уже були, розповідає Мар’яна Олеськів. Однак такі прохання були одиничними і туристичні оператори їх не обслуговували.
«Люди хочуть пересуватися, дивитися ті місця, які є звільненими. Наразі ми працюємо над тим, щоб не тільки створити маршрути місцями пам’яті, а й зробити їх безпечними», — додає голова ДАРТ.
Якщо ж військово-цивільна адміністрація, рятувальники та інші уповноважені особи дозволили відпочинок на певній території — це можна робити.
Заборони та обмеження можуть відрізнятися у різних областях. Наприклад, на Полтавщині купатись можна, але без жодних плавзасобів, якщо це не в рамках спортивних змагань.
Дізнатися, які маршрути заборонені у вашій області, можна на сайтах обласних військових адміністрацій та ДСНС.
Якщо ви таки плануєте відпустку або хочете відвідати туристичні локації там, куди вимушено переселилися, відносно безпечним може бути захід України.
Утім навіть у відносно безпечному регіоні діють певні обмеження.
Щодо лісів на заході діють такі обмеження:
— на Волині українцям повністю заборонено ходити в ліси, оскільки область межує з білоруським кордоном;
— на Хмельниччині та на Львівщині можна ходити в ліс, але заборонено розпалювати багаття і в’їжджати у ліс на транспорті. Винятками є лише випадки, коли лісовим масивом пролягає транзитний шлях або людина їде на велосипеді;
— на Закарпатті можна ходити в ліси, але деякі маршрути відвідувати заборонено. Зокрема, йдеться про прикордонні ділянки в гірському масиві Мармароси, Трибушанське природоохоронне науково-дослідне відділення, а також частину Ужанського національного парку;
— в Івано-Франківській області відвідувати гори й ліси дозволено;
Подорожувати можна не лише містами.
— на Тернопільщині ліси також дозволено відвідувати, але заборонено розпалювати багаття.
У лісах та гірських селах Поляницької сільської ради, на території якої розташований Буковель, заборонено кататися на квадроциклах, джипах, мотоциклах.
Що стосується пляжного сезону, потрібно постійно стежити за повідомленнями місцевої влади.
Наприклад, у Львівській області пляжний сезон довго не відкривали, купання було заборонене. У Чернівецькій — міський пляж на Пруті недоступний для купання. А тернопільські пляжі «Циганка» та «Дальній» розпочали купальний сезон ще 10 червня.
Мар’яна Олеськів насамперед радить українцям відвідувати історичні музеї або визначні об’єкти, пов’язані з історією України.
Львів пропонує всім охочим туристичну програму «Патріотичні мандри Львівщиною». Львівська обласна військова адміністрація запрошує містян у похід на гору Маківку, де на початку ХХ століття українські січові стрільці здобули перемогу в бою. Ця гора висотою 958 м розташовується за 8 км від селища Славське — у Високому Бескиді.
«Бій за гору Маківку став першим значним успіхом українських січових стрільців. У 1998—1999 роках цвинтар січових стрільців на Маківці відбудували. Тут можна віддати шану мужнім воїнам», — йдеться на сайті ЛОДА.
Також гостям Львівщини рекомендують піднятись на Білу гору — місце пам’яті письменника, громадського діяча та організатора «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича. Висота Білої гори — 372 метри, а розташована вона по дорозі від села Підлисся до села Білий Камінь Золочівського району.
Також у багатьох областях патріотичний туризм може бути доступний для дітей.
Наприклад, Чернівецький обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму, краєзнавства та екскурсій пропонує школярам туристичну літню школу «Мандрівник Буковини».
А перша леді Олена Зеленська анонсувала відкриття дитячих таборів, але тільки у відносно безпечних областях.
За словами Мар’яни Олеськів, українська культура найбільше потребує фінансової підтримки. Саме тому українці, які мають можливість відвідувати музеї чи галереї, платити за екскурсії, таким чином допоможуть державі. Можна вирушити до фортець, музеїв-садиб, архітектурних пам’яток. Зокрема, на Волині відомим туристичним магнітом є Луцький замок.
Популярною є екскурсія «Луцьк Плюс» по Луцьку та Жидичину, яка передбачає відвідування Жидичинського монастиря, Олицького палацу. Цей палац відкрився у 2022 році вперше і вже готовий приймати відвідувачів, розповідає Катерина Теліпська.
Також у Луцьку варто відвідати Музей сучасного українського мистецтва Корсаків — найбільший за площею і єдиний музей українського сучасного мистецтва в Україні, Музей волинської ікони, де є образ Холмської Божої матері, Художній музей.
У Чернівцях є багато тематичних екскурсій містом.
«Тривалий час музеї були зачинені, але нині вони працюють і приймають відвідувачів. Створено нові експозиції про історії міста. Так само ми проводимо лекції з історії Луцька», — каже Катерина Теліпська.
Відомим туристичним магнітом є також Будинок скульптора Миколи Голованя.
«Микола Головань, на жаль, у цьому році помер. Тепер його дружина зустрічає гостей», — додає Теліпська.
На Тернопільщині одними з найвідоміших об’єктів є архітектурні споруди Національного заповідника «Замки Тернопілля», розміщені у Збаражі та Вишнівці.
Екотуризм залишається популярним серед українців, зокрема на заході.
«На Закарпатті найкраще людям «зайшли» саме природні локації. Похід по Боржаві, шум водоспаду Шипіт, краєвиди на гори та полонини.
Дуже подобаються парки, де багато квітів, яскраві кольори — все те, що дозволяє перезавантажитись. Адже тільки природа лікує душі», — розповідає екскурсовод Єва Колесник.
У Тернопільській області є Національний природний парк — Кременецькі гори. Там можна походити по екологічних стежках, організувати екскурсію. Також там працюють веломаршрути, даються напрокат велосипеди.
Можна відвідувати ботанічні й зоологічні локації: заповідники, зоопарки, заказники, зокрема Галицький національний природний парк, Рівненський зоопарк, Карпатський біосферний заповідник тощо.
Милуватися цвітінням рододендронів у горах можна у Ґорґанах, на Свидовці (у масиві Близниці), Чорногорі та Мармаросах.
Одним із безпечних варіантів екотуризму є відвідування печер. Наприклад, серед тернопільських природних пам’яток знаковими є печери Оптимістична і Млинки.
«Це такі природні пам’ятки, де людина відчуває себе в лоні природи, адже маршрути там не освітлені. Треба використовувати додаткове світло», — розповідає Ростислав Яцків.
Печери Вертеба і Кришталева — це екскурсійні печери, у яких обладнані екскурсійні маршрути. Вертеба цікавить туристів тим, що в ній було знайдено залишки побуту трипільців.
«Хочеться відзначити, що до кожного скелооб’єкта прикріплений відповідальний. За печеру Оптимістичну відповідає Львівський спелеоклуб «Циклоп». За печеру Кришталеву в нас відповідає комунальне підприємство Управління освіти і науки Тернопільської ОДА. Печера Вертеба підпорядкована Борщівському обласному краєзнавчому музею. А печерка Млинки — спелеоклубу «Кристал». Ці спелеоклуби вже багато років працюють на базі цих об’єктів. Вони знають маршрути, готують своїх спеціалістів», — каже Яцків.
Турфірми також пропонують туристам побувати на найвищій горі в Україні — Говерлі. Групи формуються у Тернопільській, Львівській, Чернівецькій, Івано-Франківській та інших областях.
Якщо ви таки плануєте відпустку, відносно безпечним може бути захід України.
Щоб вирушити в похід, піднятись у гори чи відпочити у лісі, необхідно зареєструватися у місцевому управлінні ДСНС та ухвалити маршрут з місцевою владою.
Водночас, якщо ви користуєтеся послугами туроператора або інструктора з безпеки, вони відповідають за безпеку та узгодження маршруту.
«Найкраще брати інструкторів, тому що інструктор має широкий спектр діяльності. Гід — цей той, хто катає по одному маршруту, він не зможе організувати якісь елементи рятувальних робіт.
Інструктор — це людина, яка поставить туристів на облік у межах територіального структурного підрозділу, що діє на даній території. Місцева влада знатиме, що віддала цьому інструктору таку групу з певною кількістю людей», — каже Віктор Скрипник.
Також при відвідуванні лісів, озер, гір, заповідників та інших природних об’єктів варто дотримуватися загальних правил безпеки. Потрібно слідкувати за повідомленнями ДСНС, зокрема щодо погоди.
«Усі маршрути, зокрема походні, велосипедні, які проходять поблизу залізниці, станцій, заборонені. Це є об’єктом підвищеної небезпеки, бо становить для агресора інтерес. Але у нас немає потужних військових частин чи заводів. Буковина сьогодні найбезпечніша в цьому плані», — каже голова асоціації «Туристична Буковина» Віктор Скрипник.
У Тернополі одними з найпопулярніших є екскурсії «Тернопіль гастрономічний» та «Тернопіль історичний» — оглядова екскурсія з гідом на катері по тернопільському ставу.
У Чернівцях є багато тематичних екскурсій містом: «Чернівці історичні», «Чернівці архітектурні», «Чернівці єврейські», «Чернівці підземні», «Чернівці сакральні». У Ломачинцях є Музей гончарства, де проводять майстер-класи. Також на Буковині можна вирушити на ткацькі, равликові ферми.
«Загалом у нас є два потужні туристичні кластери. Це Дністровський каньйон, Хотинська фортеця і Галицький монастир по Дністру.
Також можна відвідати Бакотський монастир на Хмельниччині, куди зручно добиратися на катамарані», — розповідає Віктор Скрипник.
У Львові є багато міських екскурсій, серед яких і пішохідні чи автобусні оглядові, і тематичні. Наприклад, «Підземелля Львова», «Середньовічний Львів», «Єврейський Львів», «Легенди містичного Львова» тощо.
В Україні гастролокації працюють там, де немає бойових дій.
«Що стосується фестивалів їжі в Україні, проводити винятково розважальні фестивалі, на мою особисту думку, не є доречним. Необхідно відстежувати ситуацію, бо вона змінюється у нас щодня, щотижня. Але масові заходи під час воєнного стану заборонені», — пояснює Мар’яна Олеськів.
Водночас тематичні гастроекскурсії та тури на заході України продовжують працювати. Закарпатська равликова ферма відновила екскурсії та дегустації, а частину прибутку перераховує на ЗСУ. Сиро-винні тури можна знайти на Львівщині, Закарпатті, Тернопільщині.
Щодо міського гастротуризму, то у місті Лева можна замовити екскурсії «Львів для дітей зі смаком шоколаду», «Кавовий Львів» тощо.
Екскурсія «Тернопіль гастрономічний» передбачає кілька варіантів дегустації. Туристи смакують печеню, виготовлену за старотернопільським рецептом, автентичні страви.
Навіть під час війни деякі турагентства пропонують екстремальні види спорту: скелелазіння, хайкінг, рафтинг. Якщо немає обмежень місцевих органів влади, можна займатися екстремальними видами відпочинку.
Водний туризм одночасно межує і з екстремальним, і з рекреаційним туризмом. Активний відпочинок на воді пропонують в усіх західних областях.
Можна надати перевагу купанню в чанах і термальних водах на Закарпатті. Або відвідати котеджні містечка з басейнами у рамках турів по Буковині.
На заході України проводять багато екскурсій на катері по річці Стир, по Дністру та інших маршрутах. На Волині доступний відпочинок на Шацьких озерах.
Яку користь туризм приносить державі в умовах війни? Відпочивати необхідно навіть в умовах війни. Тим паче, фінансування туризму може допомагати і Збройним cилам України.
«Є моральна сторона цього питання: чи годиться відпочивати, коли в країні війна? На це питання кожен відповідає самостійно. Та потрібно розуміти, що ми всі переживаємо стрес по-своєму. Є мами-переселенки з дітьми, яким треба компенсувати стрес, полежати на лежаку біля басейну в готелі — це нормально», — каже голова Держтуризму.
Якщо ви перебуваєте у відносній безпеці, важливо допомогти українській економіці працювати.
Туризм — це галузь, яка дає поштовх цілому ланцюжку суміжних галузей.
Одне робоче місце в туризмі створює до десяти різних місць в інших галузях.
«Туристичний сезон — це певний внесок у загальну скарбничку наших державних статків, і він дозволяє відновити економіку досить швидко», — каже Мар’яна Олеськів. n
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
Усі тури мають проходити в межах одного дня з поверненням до комендантської години. Якщо це кількаденні мандрівки, на період комендантської години туристи мають бути в готелі.
Бажано пересуватись невеликими групами до 20 осіб — щоб усі люди за потреби могли зайти в бомбосховище.
Гіди не можуть демонструвати деякі цінні експонати у музеях з міркувань безпеки.
Якщо ви вирушаєте у туристичний маршрут самостійно, зокрема у гори, необхідно зареєструватися у місцевому управлінні ДСНС.
Не варто ходити гірськими маршрутами самотужки — краще скористатись послугами інструкторів.
Обирати можна лише дозволені види туризму. Наприклад, подієвий туризм в Україні недоступний: масові заходи заборонено, лише в деяких областях змагання чи концерти можуть проходити без глядачів.
Якщо місцева влада забороняє відвідування лісів, купання у водоймах тощо, необхідно повністю дотримуватися її вказівок.
Водночас Держагентство розвитку туризму ще у процесі розробки правил безпеки для туристичного бізнесу під час війни.
«Ми завжди рекомендували українцям мандрувати Україною, оскільки це підтримка нашого бізнесу. Купувати український продукт, одяг, їжу українського виробника. Але тут потрібно дивитися на питання безпеки: ракетні удари, замінованість територій. Необхідно вибирати для себе безпечні місця», — каже Мар’яна Олеськів.
Олена БАРСУКОВА,
журналістка «УП. Життя»
Виконуючи бойове завдання в суботу, 14 грудня, загинув льотчик 299-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. >>
Актор театру та кіно Яків Ткаченко загинув на війні – він став на захист України ще в перші дні повномасштабного вторгнення росії. >>
На війні загинув 23-річний захисник з Києва Констянтин Камінський. >>
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив дані, що з 24 лютого 2022 року загинуло 43 тисячі українських військових. >>
До 100 тисяч військових Україна могла втратити загиблими за майже три роки повномасштабного вторгнення росії, ще близько 400 тисяч солдатів могли отримати важкі поранення. >>
Із селища Копанки Харківської області Третя штурмова бригада вибила російських окупантів та взяла у полон рашистських бійців. >>