Газетний фронт: інформаційна безпека України залежить і від виживання преси

Видання газет в Україні ще задовго до війни перетворилося на дуже нелегку справу, і «УМ» не раз піднімала пов’язані з цим проблеми.

З лютого всі вони, звісно, лише загострилися, бо до фінансових додалися, зокрема, логістичні та переорієнтація ринків паперу, який раніше купували в Росії чи Білорусі.

Тож редакції потрапили у надзвичайно складну ситуацію. Відтак кожна третя тимчасово призупиняла роботу на термін від 1 до 3 місяців.

15% — перейшли на дистанційну роботу, 7% — припинили роботу і не відновили її досі.

Понад 20% місцевих медіа не мають доступу до приміщення, яке займали до 24 лютого 2022-го, або не можуть користуватися своїм майном і технікою.

Втрату рекламодавців констатували під час опитування у 87% ЗМІ, припинення надходжень за угодами на висвітлення діяльності органів місцевої влади або місцевого самоврядування — 65%. 47% — змушені були економити на зменшенні обсягів контенту, 46% — на скороченні штату.

Чверть редакцій працюють без зарплати, 40% — зменшили зарплату і збільшили навантаження на працівників, 30% — відправили працівників у неоплачувані відпустки, 32% – скоротили штат.

При цьому 15% редакцій мають у своєму штаті журналістів, мобілізованих до ЗСУ, а в 25% є журналісти, які виїхали до іншого регіону України чи за кордон, чверть редакцій відчувають брак кадрів.

У результаті 78% керівників медіа в найближчі місяці намагатимуться шукати інші джерела доходу, 62% — планують продовжити скорочення витрат, 14% (!) — думають про закриття свого ЗМІ, і 8% — про продаж бізнесу або частки.

Наведені цифри — результати опитування Національної спілки журналістів України, проведеного перед останньою всеукраїнською онлайн-нарадою керівників ЗМІ на тему «Як вижити в умовах війни?».

Проаналізувавши ситуацію, НСЖУ зробила висновки, що фінансова незалежність та пошук нових моделей економічної стійкості стали головним викликом для збереження незалежних медіа, тим часом як забезпечення їх діяльності в умовах широкомасштабної російської агресії є критично важливим.

Адже нині від цього реально залежить інформаційна безпека держави та спроможність українців реалізовувати своє право на доступ до правдивої та перевіреної інформації.

Зважаючи на це, досвідчені медійники та експерти напрацювали під егідою НСЖУ цілу низку конкретних пропозицій для порятунку українських медіа, адресованих передусім владі.

Як зазначив очільник спілки Сергій Томіленко, головними напрямами зусиль української влади для захисту інформаційного простору повинні стати:

— створення Фонду підтримки українських ЗМІ за принципом платформи United24; комунікація з міжнародними донорами для наповнення Фонду коштами, достатніми для екстреної допомоги українським локальним медіа та їх розвитку;

— забезпечення ефективності та прозорості розподілу коштів Фонду шляхом усунення представників виконавчої влади від ухвалення рішень та делегування прав Національній спілці журналістів України, професійним асоціаціям, регіональним медійним організаціям з досвідом діяльності в цій сфері; запровадження сприятливого податкового режиму для місцевих медіа.

Водночас, добре усвідомлюючи, що під час воєнного стану на якусь потужну державну допомогу особливих надій покладати не варто, Національна спілка журналістів України зосередила зусилля на роботі з міжнародними організаціями, які з початком війни відчутно активізувалися у сприянні українській журналістиці.

Відтак допомога від міжнародних партнерів — через гранти, пряму фінансову підтримку та співпрацю з закордонними редакціями — зараз реально допомагає втриматися на плаву як локальним та регіональним, так і всеукраїнським виданням.

Серед них — і «Україна молода», яка бере участь у проєкті реагування на надзвичайні ситуації незалежних медіа в Україні швейцарського Фонду Hirondelle (у партнерстві з TheFix та MDF).

Тим часом іще одним ефективним напрямом діяльності НСЖУ з допомоги редакціям стало відкриття центрів журналістської солідарності у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях.

Вони створені за сприяння Європейської та Міжнародної федерацій журналістів для організаційної, інформаційної, технічної та фінансової підтримки медійників, що постраждали внаслідок російської агресії. Центри діють у форматі коворкінгу, де журналісти можуть попрацювати як з власною технікою, так і використовуючи надану міжнародними партнерами.

Зокрема, там є ноутбуки, принтери, сканери, копіювальні апарати, доступ до інтернету тощо. Окрім того, там надається адресна фінансова підтримка журналістам.

За запитом можна отримати і техніку для роботи замість втраченої через бойові дії. А для медійників, які працюють у гарячих точках, завжди є в наявності бронежилети, каски та аптечки.